
Photo by Darya Tryfanava on Unsplash
«Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
«Я розумію, що я у Львові, тому зі мною все буде добре»
Джеремі Стоукс, британець із околиць Лондону, вже рік викладає англійську мову в Українському Католицькому Університеті. Він закінчив Університет мистецтва у Лондоні, де навчався художній фотографії. Велика Британія закликає всіх своїх громадян негайно покинути Україну. Джеремі говорить, що замість паніки краще розуміти, у якій саме сфері кожен може зарадити.
«Я не панікую, наразі не планую їхати, але я постійно в курсі новин. Я розумію, що я у Львові, тому зі мною все буде добре, навіть якщо станеться найгірший сценарій. Замість того, щоб панікувати, краще розуміти, що ти можеш зробити. Тому я вирішив залишитися тут, щоби зробити внесок у суспільство своєю роботою», – каже Джеремі.
Через Brexit Велика Британія зараз може надати Україні більшу підтримку, ніж ЄС, каже Джеремі.
«Цікаво те, що саме завдяки Brexit у Великої Британії зараз розв’язані руки для допомоги Україні. Схоже, що у цьому конфлікті Америка та Велика Британія намагаються відігравати більшу роль, ніж країни ЄС та Німеччина», – говорить фотограф.
У США за рахунок сенсаційних новин заробляють гроші, проте самі ж громадяни США панікують через власні ЗМІ, думає Джеремі. На його думку, кожен має приймати рішення – їхати чи залишатися самостійно.
«Я думаю, що Велика Британія знаходиться посередині між Європою та США не тільки географічно, а й економічно та ментально. Наприклад, новини США дуже сенсаційні – завдяки ним вони заробляють гроші. У Штатах, які знаходяться за океаном, існує паніка. На Європейському континенті люди краще відчувають реальність. Вони можуть поділитися занепокоєннями, але знають, що все буде добре. Я думаю, що це риса саме виваженого британського ставлення. Якщо збираєшся їхати додому – їдь, відчуваєш, що треба залишитися – залишайся. Така позиція моїх друзів та родини», – вважає чоловік.
«У Львові далі гуляють по площах, ніхто не скуповує гречку мішками. Також я довіряю українській армії та політикуму, тому не панікую»
Ніколай Тойфель – німець із міста Байройт. Він керує проєктом «Learnopolis», що займається поглибленням німецько-української співпраці у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Суспільство не переживає – тому приводів для паніки немає, говорить Ніколай. Він довіряє українським політикам та армії і тому зараз спокійний.
«Я не переживаю бути в Україні зараз, бо я бачу, що суспільство не панікує – у Львові далі гуляють по площах, ніхто не скуповує гречку мішками. Також я довіряю українській армії та політикуму, тому я не панікую. Війна – це не нова ситуація в Україні. Коли у мене питають батьки чи друзі про можливе вторгнення Росії, то я кажу, що в Україні війна точиться з 2014 року. На фронті є люди, які захищають свободу, так що я можу спокійно і вільно тут жити», – говорить німець.
Викладач певен, що американські ЗМІ гіперболізують проблему, але вдячний всім іноземним державам за підтримку України.
«Американські газети дуже роздмухують конфлікт новинами про застереження ФБР та ЦРУ. Мені це не подобається, бо я не хочу, щоб мої батьки панікували і не хочу, щоби люди бачили Україну тільки з перспективи Росії і США. Проте я дійсно дуже вдячний США за їх участь у цьому конфлікту і розумію, що американці, британці і поляки фундаментально підтримують Україну», – каже Ніколай.
Йому прикро, що Німеччина так і не надає Україні можливості для експорту озброєння. Він пояснює це тим, що в німецькому політикумі багато проросійських діячів.
«Німеччина зробила багато поступу у суспільній сфері, економіці, науці. Мені дуже прикро, що Німеччина відмовляється експортувати зброю. Проблема не на поверхні. У німецькому суспільстві є так зване російське лоббі. Найяскравіший представник цього лоббі – Герхард Шредер, колишній канцлер, який обіймає керуючі посади у «Газпромі» та є одним із друзів Путіна, – каже Ніколай. – До того ж у Німеччині є люди, яким байдуже, або які думають, що все буде мирно, якщо ми не будемо експортувати зброю. Мені здається, що це трошки наївно. Я хочу, щоби Німеччина більше підтримувала Україну – це не мусять бути танки, але це може бути якась техніка для оборони. Слава Богу, що є ще країни, які підтримують Україну. Я сподіваюся, що цей конфлікт можна вирішити дипломатично. Мені навіть важко уявити, який розв’язок може бути інакший».
Протистояння – це проблема не тільки Росії та України, а й всього Європейського Союзу, каже Ніколай. Він переймається тим, що у випадку вторгнення всі спільні міжнародні досягнення в Україні можуть нівелюватися.
«В Білорусі заборонили Goethe-Institut і DAAD – німецьку службу академічних обмінів, з якими я співпрацюю. У Росії заборонили німецьке видання Deutsche Welle. Тому якщо Росія нападе на Україну, я переживаю, що все, що ми зробили разом із українцями за останні 7-8 років, може обнулитися. Це не конфлікт між Росією і Україною – це загальноєвропейська справа. Це буде жорстоке протистояння для громадян всього Європейського Союзу, а не тільки війна між Україною і Росією», – говорить Ніколай.
«Американські ЗМІ дуже нагнітають панічні настрої»
Сабріна Натмессніґ – австрійка із міста Кларенфурт. Вона викладає німецьку мову у ЛНУ ім. Івана Франка та є лекторкою австрійської служби обмінів. За її словами, вона лише надала свої дані у посольство, але термінової евакуації немає і вона, як і раніше, може вільно їздити Україною.
«Я не боюся, все нормально. Моя сім’я та друзі в Австрії переживають за мене більше, ніж я тут. Як правило, вони читають американські ЗМІ, які, як на мене, дуже нагнітають панічні настрої», – говорить Сабріна.
Все можна вирішити дипломатично, говорить вона, і певна, що європейські країни підтримають Україну.
«Проте я підтримую політику нейтралітету австрійського уряду щодо України. Австрія – це не країна НАТО і для нас теж є певні ризики. Я теж вірю у те, що зараз все можна вирішити дипломатично і не втрачаю надію, що дипломатичне вирішення цього конфлікту існує. У випадку ж загострення ситуації я певна, що країни Заходу впровадять нищівні економічні та політичні санкції», – вважає Сабріна.
Нагадаємо, 11 лютого США закликала своїх громадян покинути Україну упродовж 48 годин. Також американське посольство евакуює своїх дипломатів з України та призупиняє консульські послуги. Про перенесення своїх представництв до Львова повідомили у Німеччині, Канаді та Австралії. Чимало країн Європи закликають своїх громадян покинути Україну та утриматися від поїздок сюди через можливу ескалацію військових дій зі сторони Росії.
У МЗС України просять не панікувати та зберігати спокій. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до будь-яких кроків з будь-яких кордонів, додавши, що на сьогодні в інформаційному просторі занадто багато інформації щодо повномасштабного вторгнення Росії.
Раніше американська розвідка повідомляла, що біля кордонів України Росія зібрала близько 70% військової техніки, потрібної для нападу.
Роман Тищенко-Ламанський, Віталій Голіч
Фото надані героями та з Facebook
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
- Випадкові люди можуть отримати землю в селі, а селяни, які з діда-прадіда там живуть – їм зась
- Львівський Шанхай. Репортаж з мікрорайону Під Голоском, який забудовують «вікно у вікно»