
Photo by Darya Tryfanava on Unsplash
«Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
«Я розумію, що я у Львові, тому зі мною все буде добре»
Джеремі Стоукс, британець із околиць Лондону, вже рік викладає англійську мову в Українському Католицькому Університеті. Він закінчив Університет мистецтва у Лондоні, де навчався художній фотографії. Велика Британія закликає всіх своїх громадян негайно покинути Україну. Джеремі говорить, що замість паніки краще розуміти, у якій саме сфері кожен може зарадити.
«Я не панікую, наразі не планую їхати, але я постійно в курсі новин. Я розумію, що я у Львові, тому зі мною все буде добре, навіть якщо станеться найгірший сценарій. Замість того, щоб панікувати, краще розуміти, що ти можеш зробити. Тому я вирішив залишитися тут, щоби зробити внесок у суспільство своєю роботою», – каже Джеремі.
Через Brexit Велика Британія зараз може надати Україні більшу підтримку, ніж ЄС, каже Джеремі.
«Цікаво те, що саме завдяки Brexit у Великої Британії зараз розв’язані руки для допомоги Україні. Схоже, що у цьому конфлікті Америка та Велика Британія намагаються відігравати більшу роль, ніж країни ЄС та Німеччина», – говорить фотограф.
У США за рахунок сенсаційних новин заробляють гроші, проте самі ж громадяни США панікують через власні ЗМІ, думає Джеремі. На його думку, кожен має приймати рішення – їхати чи залишатися самостійно.
«Я думаю, що Велика Британія знаходиться посередині між Європою та США не тільки географічно, а й економічно та ментально. Наприклад, новини США дуже сенсаційні – завдяки ним вони заробляють гроші. У Штатах, які знаходяться за океаном, існує паніка. На Європейському континенті люди краще відчувають реальність. Вони можуть поділитися занепокоєннями, але знають, що все буде добре. Я думаю, що це риса саме виваженого британського ставлення. Якщо збираєшся їхати додому – їдь, відчуваєш, що треба залишитися – залишайся. Така позиція моїх друзів та родини», – вважає чоловік.
«У Львові далі гуляють по площах, ніхто не скуповує гречку мішками. Також я довіряю українській армії та політикуму, тому не панікую»
Ніколай Тойфель – німець із міста Байройт. Він керує проєктом «Learnopolis», що займається поглибленням німецько-української співпраці у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Суспільство не переживає – тому приводів для паніки немає, говорить Ніколай. Він довіряє українським політикам та армії і тому зараз спокійний.
«Я не переживаю бути в Україні зараз, бо я бачу, що суспільство не панікує – у Львові далі гуляють по площах, ніхто не скуповує гречку мішками. Також я довіряю українській армії та політикуму, тому я не панікую. Війна – це не нова ситуація в Україні. Коли у мене питають батьки чи друзі про можливе вторгнення Росії, то я кажу, що в Україні війна точиться з 2014 року. На фронті є люди, які захищають свободу, так що я можу спокійно і вільно тут жити», – говорить німець.
Викладач певен, що американські ЗМІ гіперболізують проблему, але вдячний всім іноземним державам за підтримку України.
«Американські газети дуже роздмухують конфлікт новинами про застереження ФБР та ЦРУ. Мені це не подобається, бо я не хочу, щоб мої батьки панікували і не хочу, щоби люди бачили Україну тільки з перспективи Росії і США. Проте я дійсно дуже вдячний США за їх участь у цьому конфлікту і розумію, що американці, британці і поляки фундаментально підтримують Україну», – каже Ніколай.
Йому прикро, що Німеччина так і не надає Україні можливості для експорту озброєння. Він пояснює це тим, що в німецькому політикумі багато проросійських діячів.
«Німеччина зробила багато поступу у суспільній сфері, економіці, науці. Мені дуже прикро, що Німеччина відмовляється експортувати зброю. Проблема не на поверхні. У німецькому суспільстві є так зване російське лоббі. Найяскравіший представник цього лоббі – Герхард Шредер, колишній канцлер, який обіймає керуючі посади у «Газпромі» та є одним із друзів Путіна, – каже Ніколай. – До того ж у Німеччині є люди, яким байдуже, або які думають, що все буде мирно, якщо ми не будемо експортувати зброю. Мені здається, що це трошки наївно. Я хочу, щоби Німеччина більше підтримувала Україну – це не мусять бути танки, але це може бути якась техніка для оборони. Слава Богу, що є ще країни, які підтримують Україну. Я сподіваюся, що цей конфлікт можна вирішити дипломатично. Мені навіть важко уявити, який розв’язок може бути інакший».
Протистояння – це проблема не тільки Росії та України, а й всього Європейського Союзу, каже Ніколай. Він переймається тим, що у випадку вторгнення всі спільні міжнародні досягнення в Україні можуть нівелюватися.
«В Білорусі заборонили Goethe-Institut і DAAD – німецьку службу академічних обмінів, з якими я співпрацюю. У Росії заборонили німецьке видання Deutsche Welle. Тому якщо Росія нападе на Україну, я переживаю, що все, що ми зробили разом із українцями за останні 7-8 років, може обнулитися. Це не конфлікт між Росією і Україною – це загальноєвропейська справа. Це буде жорстоке протистояння для громадян всього Європейського Союзу, а не тільки війна між Україною і Росією», – говорить Ніколай.
«Американські ЗМІ дуже нагнітають панічні настрої»
Сабріна Натмессніґ – австрійка із міста Кларенфурт. Вона викладає німецьку мову у ЛНУ ім. Івана Франка та є лекторкою австрійської служби обмінів. За її словами, вона лише надала свої дані у посольство, але термінової евакуації немає і вона, як і раніше, може вільно їздити Україною.
«Я не боюся, все нормально. Моя сім’я та друзі в Австрії переживають за мене більше, ніж я тут. Як правило, вони читають американські ЗМІ, які, як на мене, дуже нагнітають панічні настрої», – говорить Сабріна.
Все можна вирішити дипломатично, говорить вона, і певна, що європейські країни підтримають Україну.
«Проте я підтримую політику нейтралітету австрійського уряду щодо України. Австрія – це не країна НАТО і для нас теж є певні ризики. Я теж вірю у те, що зараз все можна вирішити дипломатично і не втрачаю надію, що дипломатичне вирішення цього конфлікту існує. У випадку ж загострення ситуації я певна, що країни Заходу впровадять нищівні економічні та політичні санкції», – вважає Сабріна.
Нагадаємо, 11 лютого США закликала своїх громадян покинути Україну упродовж 48 годин. Також американське посольство евакуює своїх дипломатів з України та призупиняє консульські послуги. Про перенесення своїх представництв до Львова повідомили у Німеччині, Канаді та Австралії. Чимало країн Європи закликають своїх громадян покинути Україну та утриматися від поїздок сюди через можливу ескалацію військових дій зі сторони Росії.
У МЗС України просять не панікувати та зберігати спокій. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до будь-яких кроків з будь-яких кордонів, додавши, що на сьогодні в інформаційному просторі занадто багато інформації щодо повномасштабного вторгнення Росії.
Раніше американська розвідка повідомляла, що біля кордонів України Росія зібрала близько 70% військової техніки, потрібної для нападу.
Роман Тищенко-Ламанський, Віталій Голіч
Фото надані героями та з Facebook
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові