
Вишкіл полку «Азов» для цивільних у Маріуполі, 13 лютого 2022 року. Фото: Твоє місто/Іван Станіславський
Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
Де готують військових
Серед тих, що сьогодні боронять українську землю від російських загарбників, багато як ветеранів, які мають неабиякий досвід, так і нещодавніх студентів, які раніше не мали стосунку до військової служби, але пройшли підготовку в спецвишах чи на військових кафедрах.
Саме до такої категорії захисників належить Роман, який входить до командного складу одного з підрозділів, що виконує бойові завдання на східному напрямку оборони України. Два роки тому він закінчив військову кафедру в Академії сухопутних військ, паралельно навчаючись у Львівському національному університеті ім. І. Франка на юриста.
Коли він зрозумів, що без військової підготовки ані в прикордонні війська, ані в прокуратуру, ані в Службу безпеки України не потрапити, то вирішив навчатися на військовій кафедрі. Тепер Роман у танкових військах на сході, які стримують ворожий наступ. Каже, про навчання на військовій кафедрі зовсім не шкодує, навпаки, ці заняття, у тому числі й практичні, дали йому змогу покращити знання з тактики ведення бою, розповідає Тvoemisto.tv сестра Романа Олена.
В Україні 12 вищих військових навчальних закладів: два університети, чотири академії та шість інститутів. Також навчання проводять три військові коледжі сержантського складу, одне відділення військової підготовки, три військові ліцеї, 10 кафедр медицини катастроф і військової медицини і майже 30 кафедр військової підготовки. Три заклади мають статус національних.
У Львові військову підготовку можна пройти у трьох вишах – Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького та Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності.
Військові кафедри: особливості, вимоги і вартість навчання
У Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, який є найбільшим військовим навчальним закладом Львова, готують фахівців за такими спеціалізаціями: управління діями механізованих підрозділів; управління діями підрозділів артилерії; комплекси, прилади та пристрої артилерійської розвідки; системи та пристрої ракетних комплексів; управління діями підрозділів танкових військ; управління діями інженерних підрозділів військ і сил; озброєння та техніка інженерних військ; морально-психологічне забезпечення в підрозділах, на кораблях (за видами збройних сил); військова культурологія; музичне мистецтво в збройних силах.
Вступати сюди можуть чоловіки та жінки віком від 17 до 40 років. Навчання триває чотири роки. Є денна та заочна форми. Для цього потрібно подати заяву до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації особисто або за допомоги електронної пошти, уточнивши, які ще документи потрібні. Далі відбудеться конкурсний відбір, вступні іспити та зарахування на навчання. Вступати можна за результатами мультитесту або ЗНО 2019, 2020 і 2021 років.
На кафедрі військової підготовки готують офіцерів запасу. І оскільки в багатьох вишах немає військових кафедр, то Академія сухопутних військ уклала угоди з 24 вищими навчальними закладами Львова, студенти яких можуть пройти навчання і отримати звання офіцера запасу. Мовиться про Нацуніверситет «Львівська політехніка», Національний університет імені Івана Франка, Університет внутрішніх справ, Львівську комерційну академію та інші.
Заняття для студентів ВНЗ, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче ступеня бакалавра або закінчений другий курс, проводять один раз на тиждень, а навчання на військовій кафедрі триває два роки. Як зазначили в академії, за час навчання двічі відбуваються збори, на яких проводять інтенсивнішу підготовку, зокрема практичні відпрацювання.
Навчання на військовій кафедрі платне – 10 тисяч гривень за рік.
«Щороку академія випускає близько 600 студентів, хоча спроможність її набагато більша: до трьох тисяч осіб. Головна мотивація – не лише здобути офіцерське звання, а й певні знання і навички, щоб долучитися до Збройних сил та захищати Україну», – кажуть у Академії сухопутних військ.
Скільки студентів та випускників академії тепер захищають Україну від російського ворога, тут не називають, лише кажуть, що певну кількість призвали, а певна кількість пішла до війська добровільно.
Молодших лейтенантів медичної служби запасу, офіцерів-медиків запасу готують на військово-медичній кафедрі медицини катастроф та військової медицини у Львівському національному медичному університеті. Як розповів у коментарі Тvoemisto.tv полковник запасу, викладач загальновійськової дисципліни Валентин Крижанівський, кафедру створили ще 1 вересня 1944 року, проте у 2010-ому її закрили і відновили лише в 2017 році.
Вступити на військову кафедру медуніверситету можуть студенти лише медичних факультетів на четвертому курсі навчання. Навчання триває два роки за контрактною формою. Загальна вартість становить 21 тисячу гривень.
Щороку на кафедру медицини катастроф та військової медицини у Львівському медуніверситеті мають можливість вступити 100 студентів медичних факультетів, проте тут навчається не більш ніж 60-70 осіб.
Кілька років тому в університеті відкрили єдиний в Україні серед військових кафедр Медичний пункт батальйону, де проводять необхідні практичні заняття. Вони відбуваються після першого курсу навчання. На другому курсі передбачений навчальний збір, курсанти складають військову присягу і державні іспити.
Замість інтернатури студентів на бажання можуть відправити на навчання в Українську військово-медичну академію. Проте, зі слів Валентина Крижанівського, щороку там продовжують навчання до 10 випускників військової кафедри Львівського медуніверситету.
Кафедра військової підготовки, яка є структурним підрозділом Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, існує з 2016 року. За цей час уже було чотири випуски.
Кафедра здійснює підготовку офіцерів запасу з числа громадян України, які мають або здобувають вищу освіту не нижче ступеня бакалавра і придатні до військової служби за станом здоров’я та морально.
Як зазначили Тvoemisto.tv в університеті, за програмою офіцерів запасу звання молодший лейтенант запасу можуть отримати особи до 40 років за наявності вищої освіти не нижче ступеня бакалавра. Дівчата і жінки становлять 20% від кількості студентів. Ті, що навчалися на військовій кафедрі, мають змогу проходити службу в СБУ, адміністрації Державної прикордонної служби, МВС, інших силових, судових структурах.
Тут навчають організації пожежної безпеки та бойового застосування інженерно-саперних (інженерних) з’єднань, військових частин і підрозділів. Заняття відбуваються раз на тиждень упродовж двох років.
Щороку університет готує 60-80 фахівців. Скільки випустять цього року, ще не відомо, адже багато студентів зараз на війні або виїхали з України.
Що варто змінити, як покращити підготовку офіцерів
Полковник запасу Олександр Поронюк каже, що навчання на військових кафедрах буде виправдане тільки тоді, коли 80% навчання становитимуть практичні заняття з тактики ведення бойових дій, присутність на стрільбищах, відпрацювання різних завдань.
«Війна в Україні триває далеко не з 24 лютого 2022 року, а з 2014-го. За цей час військові кафедри львівських вишів випустили чимало офіцерів запасу. Навчання на військових кафедрах, як правило, платне, але чи повинна людина, яка хоче захищати країну, платити за навчання? Чи виправдовує себе навчання один або два рази на тиждень – також питання. Львівські військові кафедри тепер готують спеціалістів, які готові захищати батьківщину, але треба розуміти, що практика і відпрацювання мають бути на першому місці», – вважає він.
Зі слів голови Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Івана Тимочка, який два роки проходив курси офіцерів запасу (резерву) на військовій кафедрі, ідеальним варіантом військових кафедр є той, щоби на них навчалися люди, які вже мають військовий досвід і воліють здобути звання офіцера запасу.
«Тепер на військових кафедрах навчаються переважно студенти університетів паралельно з навчанням у своєму виші. Теорію їм дають, але потрібно більше практики», – каже Іван Тимочко.
На його думку, навчання на військових кафедрах мало б тривати не два роки, а рік:
«Кожні вихідні, як правило, по суботах, майбутні офіцери, а це зазвичай студенти третіх і четвертих курсів, проходять навчання на військових кафедрах. Вважаю, що оптимальним варіантом є тривалість навчання один рік, але двічі на тиждень, наприклад у п’ятницю і суботу. Тобто один день – теорія, другий день – практика, а не два роки і один раз на тиждень.
В Україні наразі є близько 35 навчальних закладів, які здійснюють підготовку офіцерів запасу. Можна було б обрати один заклад із хорошою матеріально-технічною базою і здійснити там пілотний проєкт. Таким закладом могла б стати Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного».
Натомість платне навчання на військових кафедрах, вважає він, ще більше мотивує студентів до закінчення курсу підготовки.
«Це додає наснаги вчитися, бути активною і відповідальнішою людиною», – каже Іван Тимочко.
Ті студенти і курсанти, яких випускають військові кафедри, підготовлені та вмотивовані.
«Навиків, які студенти здобувають на військових кафедрах, цілком достатньо для старту. А відтак кожна військова частина все одно готуватиме людину відповідно до підрозділу. Бо,для прикладу, одна річ – керувати піхотними підрозділами, а друга – відповідати за морально-психологічний стан військових. Тому було б добре, якби в часі війни збільшили набір студентів на факультети психології», – радить він.
Українські війська, тактика ведення бою цінуються в цілому світі. Понад те, чимало іноземних армій тепер переймають досвід наших збройних сил.
«Досвід іноземний, звісно, непоганий, але зараз у нас є своя унікальна ситуація. Складна, але унікальна. Бо на європейському континенті тільки в Україні тривають бойові дії. І вони не локальні, а із застосуванням різної зброї. Наш досвід, тактика введення бою, стратегія, залучення офіцерів до бойових дій, навчальні програми на кафедрах уже переймають інші країни», – додає Іван Тимочко.
Через повномасштабне вторгнення росії Україні потрібно замислитися над новою моделлю збройних сил. Так, майбутня модель безпекової реформи ЗСУ повинна бути, як в Ізраїлі або Швейцарії, наголосив у коментарі Тvoemisto.tv військовий експерт Петро Черник:
«На мій погляд, нам підходять дві моделі. Перша – ізраїльська, де в армії служать і жінки, і чоловіки 32 місяці. Якщо жінка чи чоловік не побували в збройних силах (а в Ізраїлі це майже неможливо), то, згідно із законом, не можуть обіймати державну посаду. Друга модель – швейцарська, де служать абсолютно всі, але підготовка офіцерського складу триває п’ять років із перервами, а сержантського і передового складу – майже рік, також із перервами. І впродовж усього життя вони є військовозобов’язаними».
Ольга Шведа
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
Вибір Твого міста
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня
- «У Волинській трагедії немає одного винного»
- Чи збільшились на Львівщині випадки кишкових інфекцій і що краще їсти влітку
- Що чекає на Львівський медуніверситет. Інтерв'ю з новим ректором
- Чи зрозумів Папа, що відбувається в Україні? Про візит кардинала у москву, війну, МП
- У Львові збудують муніципальний кампус. Як зміниться один із районів міста
- Львів тестує безготівкову оплату. Як це працює та що з е-квитком
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Парк не має стати заднім двором». Що буде з Погулянкою та як її варто змінити
- Інвестиції у завтра. Чому ІТ-освіту не можна ставити на паузу
- Не забудуй берега річки селища свого. Репортаж із підтопленої Східниці
- «Розпад Росії неминучий». Інтерв’ю з Янушем Буґайським та Уляною Супрун
- Везли у багажниках. Як поблизу Львова рятують травмованих під час війни птахів
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись