
Фото з відкритих джерел
Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
– Що зміниться в цьому опалювальному сезоні та чи взагалі він буде?
В цьому опалювальному сезоні зміниться все. Якщо у минулі роки було питання ціни газу і палива, то зараз узагалі стоїть питання його наявності, безпеки постачання. Бо навіть якщо ви матимете запаси того чи того палива, не факт, що ваші потужності не будуть атаковані росіянами і ви зможете надавати послуги опалення вашим мешканцям.
Практично це означає, що міста тепер мусять розробити план кризової поведінки і вже зараз забезпечити людей ресурсами. Вони мають передбачати інструкції з будь-яких кризових випадків: що робити, якщо ракета потрапить у ТЕЦ, що робити, якщо ракета потрапить в газову трубу, коли місто залишається без газу, тепла і води або без усього цього.
Раніше уряд якось вирішував ситуацію, і газ був завжди, зупинки постачання ніколи не було. Хіба що в окремих містах унаслідок бойових дій. Тепер так не буде. Ми не входимо в опалювальний сезон як треба. Нам треба завезти принаймні три-чотири мільярди кубометрів газу, якого нема за що купити, бо його ціна на європейських хабах коливається, нещодавно була дві тисячі доларів за тисячу кубометрів і може бути ще вища.
Це означає, що нам уже зараз треба витратити шість-вісім мільярдів доларів авансом, щоби цей газ купити, завезти і закачати. Тобто при тій ціні, яку ми маємо сьогодні, про сталість якої заявили і президент, і уряд (що тарифи на комунальні послуги змінюватися не будуть), ми населенню цей газ продаємо за 150 доларів. «Чистий» газ із 8000 гривень коштує приблизно 5500. Решта – податки, доставка і розподіл.
Україна мала б знайти гроші, купити газ за дві тисячі, а продати за 150 за тисячу кубометрів. Різницю 1850 гривень треба десь узяти, а її нема. Тому абсолютно ймовірно, що в нас опалювальний сезон буде обмежений, ми не матимемо газу стільки, скільки потрібно. Ситуація непрогнозована через безпекові виклики. Ми не знаємо, які міста будуть у зоні опалення і постачання газу, а які – ні, які родовища, підземні газосховища і компресорні станції будуть у робочому стані, а які – ні.
Тому містам потрібно максимально ввійти у локальні системи енергоспоживання і енергопостачання, максимізувати все, що тільки можна, аби не залежати від постачання в зимовий період. Піднімати все, починаючи від мазутних господарств на ТЕЦах і в котельнях, що вціліло, відновлювати. Добувати тверде паливо на місцях, встановлювати твердопаливні котли, дивитися, де можна поставити аварійні. Може бути так, що ми «накупимо» котелень, дай Боже, щоби їх встигли зробити, а потім виявиться, що ми їх не використаємо. То хай краще вони будуть, бо це безпекове питання, а не питання комфорту.
Газу від «Укргазвидобування» для внутрішнього споживання замало. Якщо дивитися на видобування газу загалом, то щодо балансу останні дані в нас були за 2020 рік: загальне споживання становило 18 мільярдів кубометрів газу на опалення, приготування їжі, громадські будівлі та житловий сектор. Із цього 13 мільярдів кубометрів належали «Укргазвидобуванню» як державній компанії, а решта, п’ять мільярдів, ми мали завезти. Це практично 40%.
І тут у нас появляється велика варіативна частина. Чи ми взагалі будемо «запускати» школи і садочки цього року, де було істотне споживання газу? Один із варіантів економії споживання – не робити цього, а «тримати» лікарні, бо це питання життя. Не запускати стаціонарне навчання, що дасть можливість зекономити, принаймні розтягти той ресурс, що в нас є, на довший період.
Парадоксальна річ, що ми комфортніше почуваємося в системі газопостачання, аніж багато європейських країн. Бо у Європі в багатьох свого газу нема, а в нас є своє видобування.
Зараз ми маємо зруйнований схід, багато міст, той же Слов’янськ, де мер казав, що в глобальний опалювальний сезон вони входити не будуть. Якась частина міст матиме менше споживання. Я б не сказав, що це добре, але реалії такі, що баланс у нас буде трохи інший.
В нас дуже сильно скоротилося споживання газу промисловістю. Окрім тих 18 мільярдів кубометрів, які ми мали завдяки «Укргазвидобуванню», ще близько сім-вісім мільярдів становило комерційне видобування. Хтось викупив свердловини, хтось їх пробурив – по-різному є. Але вони завжди мали шанс продавати газ за ринковою ціною. Вартість газу на українській біржі в червні-липні становила майже 30 тисяч гривень.
Нам із точки зору державної політики дешевше і правильніше купувати цей газ у комерційних видобувачів, внутрішньоукраїнських, аніж імпортувати його з ЄС по дві тисячі євро. Але якщо ми не зробимо цього зараз, то можемо мати ситуацію, коли взимку доведеться його купувати по дві тисячі доларів, а не по 30 тисяч гривень.
У нас промисловість також зупинилася багато в чому, але її у газі обмежувати не можна, бо вона дає робочі місця, продукцію, платить податки і так далі. У нас зупинилися склозаводи через високу ціну на газ, і ми фактично не виробляємо скла, щоби вставляти вікна. Питання полягає в тому, щоби дати дешевий газ підприємствам, аби вони виробляли скло, чи подавати його населенню, щоби воно його спалило і «викинуло» через ті вибиті вікна. Воно не завжди очевидно, але політично ми задекларували, що дамо дешевий газ населенню.
– Може, ви знаєте, на скільки зараз заповнені газосховища?
Раніше ця інформація була у відкритому доступі, а тепер щодо «Укргазвидобування», оператора ГТС і «Укренерго» закрита. Можна сказати, що за місяць ми видобували близько одного мільярда кубів. Якщо ми загалом видобуваємо 14 мільярдів, то мільярд іде на технічні особливості процесу, і за місяць товарного газу «Укргазвидобування» дає майже 1,1 мільярда кубометрів. З цього ми певну кількість використовуємо, а решту закачуємо в сховища. Тому частину – два-два з половиною мільярди кубометрів – ми ще матимемо до початку опалювального сезону.
Але треба пам’ятати, що частина родовищ залишилася на окупованій території, частина трубопроводів на ній же, з частини просто відкачують газ, і його ніхто не оплачує.
– Мер Львова Андрій Садовий нещодавно заявив, що купує багато «буржуйок» для міста. Чи варто перейматися жителям заходу України тим, що може не бути газу і що варто подбати про певне устаткування в своїх домогосподарствах?
Якщо у вас є житло, в якому можна його встановити. Стара частина Львова традиційно мала індивідуальне пічне опалення, димовідвідні системи, які дають можливість це зробити. А в багатоквартирних будинках нема такої можливості. Тому я раджу переглянути всі «сценарії», якщо не буде газу, світла і води.
У кожному населеному пункті ситуація буде інша. Є різні ресурси й умови – хтось у тилу, хтось під обстрілами. В частині населених пунктів «буржуйки» можуть бути короткотерміновим рішенням, а в частині – ні. Для такої кількості пічок потрібна величезна кількість дров.
Можна мати великі бойлерні електронагрівальні системи у тих же котельнях, можна туди завезти великі бойлери, вмикати електричний догрів. Нехай він даватиме не 60-70 градусів, а 40, але принаймні люди не замерзнуть.
Ситуація йде до того, що кожна громада, кожне місто повинне мати свій «сценарій». Це загальноєвропейська тенденція, але в них мотивація екологічності, а в нас виживання.
– Чи буде електроенергія, позаяк ЗАЕС окупована?
Загалом наше енергоспоживання знизилося на приблизно третину з того, що я бачу зі статистики. Тому «випадання» ЗАЕС на майже 25% енергосистеми теж матиме наслідки, але в нас «випадають» і багато вугільних станцій, котрі відігравали роль балансувальних потужностей у піки навантажень.
На сьогоднішній час у нас краща забезпеченість вугіллям, але доступ до станцій менший у тому ж таки Енергодарі, де велика ТЕЦ. Тому значні ризики для станцій теж матимуть наслідки. Треба готуватися до того, що будуть перебої і з постачанням електроенергії, і газу, і тепла. Варто розуміти, що «випадання» електроенергії означає зупинку насосів і водопостачання. Навіть якщо в будинку є індивідуальне газове опалення, зупиняться газові котли, бо без електроенергії вони не працюватимуть. Там стоять циркуляційні помпи, система електрозапалювання. Люди, які є на індивідуальних системах опалення, у найвразливішій ситуації зараз.
Тож наявність маленького генератора – не найгірший варіант для кількох сусідів, якщо треба забезпечити опаленням на декілька тижнів. Можна «скинутися» поверхом чи декількома квартирами. Сам котел споживає небагато, але його треба мати. Навіть найпростіший генератор на 1,5 кіловата, який коштуватиме приблизно 10 тисяч гривень, не є великою потребою, але його треба мати постійно. Якщо буде вогонь на ураження електростанцій, то на їхній ремонт у кращому випадку знадобляться тижні.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Роман Тищенко-Ламанський
Вибір Твого міста
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- Чому у Львові та Києві закривають ресторани та про мордобої рестораторів
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах