Уроки архітектури Твого міста: Львів у мурах
«Місто серед стін» (XIV-XVIII століття)
Наприкінці XIII століття Львів опинився під владою польських феодалів. У цей час у місті з’являється новий район, який згодом стає ядром середньовічного поселення. Тут селяться прибулі колоністи, купці, а невдовзі – постає центр суспільного життя. Виростає нове місто, яке необхідно захищати від нападників. Поступово Львів обростає потужними оборонними мурами.
Система укріплень нашого міста формувалася протягом трьохсот років. Але наприкінці XVIII століття фортифікації та мури, вже непридатні для оборони, почали розбирати. Сучасні львів’яни можуть бачити лише те, що залишилося від потужної будови, яка не раз рятувала містян. Цікаво, що укріплення виконували не лише оборонну функцію, а й служили своєрідним соціальним бар’єром між мешканцями «міста серед стін», які мали право самоврядування, та мешканцями передмістя, які жили поза мурами і були позбавлені цього права.
Локації:
· Оборонні мури, арсенали
· Міські вежі та брами
· Високий замок
Панорама Львова Абрагама Гогенберга, 1617-1618 років
Оборонні мури, арсенали
Внутрішній «Високий» мур, завдовжки приблизно 1700 метрів і висотою 6 метрів, охоплював за периметром середмістя. По верху стіни будували дерев’яні оборонні галереї, із яких захисники міста вели вогонь по нападниках. Зубці на мурах захищали від ворожого вогню й одночасно давали можливість широкого кута обстрілу. Із часом на оборонній стіні з’явилися машикулі, із яких ворогів ще й обливали окропом, смолою або обкидували камінням.
«Низький» мур проходив поміж міськими брамами з трьох сторін тогочасного Львова. Четвертий бік захищала болотиста долина річки Полтви. На «Низькому» мурі споруджували напівкруглі артилерійські бастеї. Їх було 15. До наших днів збереглися три: на вулиці Підвальній, у підвалі будинку на вулиці Братів Рогатинців, 32, та біля пам’ятника Івану Федорову.
Фрагмент «Низького» муру з бастеєю на вулиці Підвальній
Фрагмент оборонного муру на вулиці Валовій, 20
Якщо вороги нападали зі східного боку Львова, то могли легко і зручно обстрілювати мешканців усередині міста. Саме тому тут спорудили Міський та Королівський арсенали. Окрім основного призначення (база зберігання зброї та припасів), арсенали служили ще як потужні фортеці.
У XVIII столітті в підвалах Міського арсеналу тримали полонених українських козаків і гайдамаків. А в одному з казематів була камера тортур і житло міського ката.
Міський арсенал на вулиці Підвальній, 5
Міські вежі та брами
Третьою лінією оборони Львова були земляні вали з потужними артилерійськими спорудами. Одна із таких веж – Порохова – збереглась і донині. Це була одна з найміцніших споруд тогочасного Львова, адже саме з цього боку під мурами міста часто з’являлися загарбники зі Сходу. Вежа стоїть на оборонних земляних валах. Товщина її стін становить 2,5 – 3 метри.
Порохова вежа на вулиці Підвальній, 4
Окрім того, доступ до міста боронили дві брами – Галицька і Краківська. Це були дві великі фортифікаційні споруди, які поєднували: саму браму, оборонні вежі, підйомні мости й зовнішні артилерійські фортеці (барбакани). Галицька брама була на перетині нинішніх вулиць Братів Рогатинців і Галицької, а Краківська – на перехресті вулиць Лесі Українки й Краківської.
У XVII столітті з інших боків міста спорудили ще дві фіртки – «єзуїтську» і «босацьку». Їх пробили в мурах міста на прохання ченців однойменних монастирів, які були неподалік. «Босацька» хвіртка відіграла фатальну роль під час облоги Львова в 1704 році. Саме через неї шведське військо на чолі з Карлом ХІІ увійшло до міста.
Пластична панорама Львова середини XVIII століття. Автор – Ігор Качор.
Прямокутниками позначено місця, де раніше були Галицька (зліва) і Краківська (справа) брами.
Фото поруч демонструють, як ці локації виглядають у наш час.
Обороняти місто допомагали також і вежі. Їх споруджували на «Високому» мурі через певні проміжки. Зазвичай вони мали шатровий дах. Частини веж, які виступали за лінію муру, дозволяли вести фланговий вогонь та зменшували небезпеку руйнування стін.
За кожну із веж (яких за різними даними було від 17 до 25) відповідав певний ремісничий цех. Вежа крамарів, Вежа мечників, Вежа мулярів, Вежа шапників і сідлярів, Вежа пекарів, Вежа пиво- і медоварів, Вежа ковалів, слюсарів та голкарів, – усе це назви веж, за якими дбали працівники цехів. У випадку нападу ворога ремісники збиралися кожен у своїй вежі та разом боронили місто.
Вежа цеху крамарів, проспект Свободи, 16-18
Мури міста не охоплювали численних монастирів, які були вже за межами тогочасного Львова. Тому мешканці цих монастирів самостійно споруджували фортифікації. Найкраще збереглись фрагменти оборонних споруд Бернардинського монастиря з Глинянською вежею та брамою.
Глинянські вежа та брама на площі Митній. Пам'ятка є найбільшим збереженим фрагментом стародавніх фортифікацій Львова
Високий замок
Високий замок – продовгувата кам’яна фортеця на Замковій горі. Фрагмент однієї з його стін можна побачити поблизу телевізійної вежі.
Згідно з описом, 1562 року замок був у доброму стані, мав каплицю з необхідними предметами, «королівське мешкання», «муровані хідники», склепіння для «чуваючих», 10 гармат, інструменти для розбивання мурів, чимало куль та пороху.
Фрагмент стіни Високого замку. Архівна світлина, орієнтовно 1906-1916 роки.
Справа – сучасний вигляд
На початку XVIII століття через численні пошкодження замок вже не міг забезпечувати оборону Львова. Поступово міська влада дозволила розібрати його руїни на будівельний матеріал.
Фрагмент замкової стіни. Сучасний вигляд
Коли Львів входить до складу Австрійської (пізніше – Австро-Угорської) імперії, містяни розбирають й інші оборонні укріплення. Нині лише старі гравюри та макети нагадують про існування потужної Львівської фортеці, яка захищала місто та його мешканців від нападів ворогів.
Попередній урок: Уроки архітектури Твого міста: пам’ятки княжого Львова
За матеріалами: Олександр Шишка «Наше місто – Львів. Частина 1», Денис Зубрицький «Хроніка міста Львова», Володимир Вуйцик «Державний історико-архітектурний заповідник у Львові», Mieczysław Orłowicz «Ilustrowany przewodnik po Lwowie» (Мечислав Орлович «Ілюстрований путівник по Львову»), Словопедія, Вікіпедія
На головному зображенні – пластична панорама Львова 1775 року Януша Вітвіцького (Janusz Witwicki) Джерело: archiwum.rp.pl. Інші фото: ossolineum.pl, uk.wikipedia.org, rbrechko.livejournal.com, www.lvivcenter.org
Матеріал підготували:
Ольга Супрун (архітектор),
Юлія Сабадишина (журналіст)
Уроки архітектури Твого міста
- Місто для всіх. Чого Львів може повчитися в Копенгагена
- Місця для авто чи тераси? На Lviv Urban Forum світові архітектори обговорили майбутнє міст
- Яка історія ховається за скульптурами Стрийського парку. Фото і відео
- Алея нізвідки в нікуди. Олександра Сладкова про (не)успішні громадські простори
- Єврейський Львів. Частина друга: газета, мезузи й боротьба за воду
- Єврейський Львів. Частина перша: Золота Роза – справжня й міфічна
- 40% Львова. Що робити з львівськими промзонами
- Неоготичні деталі Львова. Міська прогулянка. Фото
- Уроки архітектури Твого міста: пам’ятки княжого Львова