Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку

2502 0
Війна вплинула на все у нашому житті, зокрема й на вартість того, що ми споживаємо. Що відбуватиметься з цінами на найважливіші продукти харчування, чим варто запасатися, чого бракує, а чого, навпаки, в надлишку, Tvoemisto.tv розповів експерт аграрного ринку, ексначальник головного управління сільського господарства та продовольства ЛОДА Іван Стефанишин.

Днями на Миколаївщині дрони-камікадзе влучили в резервуари з непереробленою олією. Російські війська нищать і розграбовують ферми, вбивають тварин… Як це впливає на економіку країни і зростання цін?

Із початку року ціни підвищилися в середньому на 25%. Чому? Бо триває війна, порушена логістика. Також переживаємо економічний спад: наразі мовиться про зменшення ВВП на 30%, а до кінця року можемо мати й усі 35%.

Мушу наголосити, що в аграрному секторі економіки внаслідок війни ми зазнали чималих збитків, перш за все через крадіжку зерна. Вартість викраденого оцінена мільйонами доларів. Однак наразі не маємо аж таких проблем, які спричинили б дефіцит певних продуктів.

Не варто забувати, що деякі окуповані території були профільними за вирощуванням певних овочів, фруктів і ягід. У Херсоні, для прикладу, вирощували цибулю, кавуни, в Запоріжжі – огірки. Тож зростання цін на них цілком логічне.

Хочу наголосити, що ціни ще зростатимуть на 7-10%, не більше. І дефіциту продукції не буде, тому не раджу створювати ажіотаж.

Маємо приклади не лише зростання, а й стабілізації та зниження цін. Приміром, зараз можемо спостерігати зменшення цін на свинину, стабілізувалася ціна на м’ясо птиці, якого в нас споживають 52% від обсягу всієї м’ясної продукції.

Чи є проблеми з продовольчим забезпеченням Львівщини під час війни?

Львівщина не забезпечує себе окремими видами продуктів. У нас загалом нема проблем із зерном, але є проблема його якості. Під час цьогорічних жнив ми зібрали майже 1,5 мільйона тонн зерна, але ми не маємо зерна високої якості, тому змушені купувати його в інших областях.

Чому тоді аналітики фіксують подорожчання продовольчої пшениці, попри низькі темпи її збуту?

Уже зараз ми бачимо, як зростає ціна на зерно. А це ще й фураж, тобто через нього спостерігатимемо підвищення цін не лише на хлібобулочні вироби, а й на мʼясну та молочну продукцію.

Окремо розповім про ситуацію з хлібом. 10 жовтня, коли всі масово почали купувати хліб, наймовірніше, проблема була з електроенергією, зі збоями, які виникли в її постачанні. Загалом же проблеми з хлібом немає.

Єдина проблема – підвищення вартості зерна. До того ж, не забувайте, ми ще й експортуємо його. Україна щодо експорту зерна на світовому ринку займає 15%. А запаси борошна на хлібопекарських підприємствах уже закінчуються, тому невдовзі відчуємо ці зміни. За найгірших умов вартість хліба може зрости на 50%, а все через значне подорожчання борошна, електроенергії, пального, логістики загалом.

За останні 10 років ціна на хліб кожного листопада підвищувалася на 5-10%. Не виключено, що й у цьому році буде така ж ситуація. Вважаю, що буханець хліба, який нині коштує більш ніж 20 гривень, тепер подорожчає до 30-ти.

Гаразд, які ж тоді причини зростання цін на яйця, з чим це пов’язане і чого варто очікувати?

Щодо підвищення цін на яйця: це, в принципі, сезонна ситуація, яку спостерігаємо щороку. Але в 2022-ому до фактора сезонності додалося й зниження їх виробництва. Деякі птахофабрики розташовані в зоні небезпеки, зокрема на окупованій території, або близько до воєнних дій.

Великі комплекси, які мали серйозну частку у виробництві яєць, зараз відновлюють роботу. Але залишаються й інші фактори впливу на зростання вартості яєць: подорожчання електроенергії та енергоносіїв, комбікорму. Вже не кажу про певне штучне підвищення цін через вплив компанії Бахматюка. Одне слово, завжди є ті, що спекулюють, і ті, що  заробляють…

А яка ситуація з гречкою: чи маємо добрий її урожай, а чи треба бути готовими до стрибка цін?

Справжня спекуляція була тоді, кола гречка коштувала 100 гривень. Збір цьогорічного врожаю ще триває. Зважаючи на дані Міністерства аграрної політики, очікуємо понад 100 тисяч тонн . Якщо цю гречку переробити, то для споживання матимемо 50-60 тисяч тонн крупи.

Нині вартість гречки значно знизилася і може коливатися в межах 60 – 70 гривень. Але за колишніми цінами її вже не купиш.

А скільки коштуватиме олія?

Ціни на олію зараз стабілізувалися, однак можливе зростання на 5-7%, зокрема, через ускладнення логістичних процесів. Це вплив війни. Але якщо підприємства-виробники не зазнаватимуть серйозних збитків, то, думаю, ми маємо достатні запаси олії.

А що цього року погано вродило? Питаю, бо зараз високі ціни на ті ж цибулю та моркву. В той же час ціни на буряк і картоплю цілком прийнятні. З чим це пов’язане?

У нас є проблеми з кількома їхніми видами, зокрема цибулі. Ми своєї цибулі й не мали, бо її проблематично вирощувати – треба дотримуватися відповідної технології. Цим займається переважно приватний сектор. Брак цибулі на Львівщині компенсується імпортом.

А ось із морквою можемо мати проблеми не лише на Львівщині, а й в Україні загалом. Вона погано зберігається, через це її не заготовляють для тривалого зберігання в приватному секторі.

Загалом маємо менші врожаї, аніж у минулі роки. Багато господарств цього року не бралися за вирощування городини через економічні умови, неможливість проведення відповідних робіт і недостатні фінансові ресурси.

Чого маємо вдосталь на Львівщині, то це картоплі. Ту, яку збирають в Україні, зокрема на території нашої області, використовують найперше для споживання. Із зібраного врожаю ми споживаємо всього 27%, решта йде на корм худобі, навіть гниє внаслідок неправильного зберігання або відсутності місця зберігання.

Є тенденція до переходу на рослинне молоко, але більшість українців все ж таки віддають перевагу тваринному. Яких цін варто очікувати на молочну продукцію?

Виробництво молока щороку зменшується. Це наслідки щорічного скорочення на 5-7% за рік поголів’я великої рогатої худоби. І ця тенденція триває. А в зимовий період зменшується ще й продуктивність тварин, тож, відповідно, маємо зниження обсягів виробництва молока.

Чи можлива нестача ще якихось товарів, продуктів, як-от солі, цукру?

З цукром не мало б бути проблем, бо Львівщина має найпотужніше підприємство в Україні з його виробництва – Радехівський цукровий завод. До того ж упродовж останніх років спостерігаємо чітку тенденцію до зменшення споживання цього продукту.

Цього року цукру буде вироблено понад мільйон тонн. І цього достатньо. До того ж ще залишилися торішні запаси. Цукром легко забезпечити ту кількість населення, яка сьогодні проживає в Україні. Питання лиш у тому, хто буде власником цього цукру і хто визначатиме ціну на нього. Тут все залежатиме від того, наскільки цей власник, цінотворець буде лояльним до споживачів.

А от сіль в Україні тепер зазвичай імпортна: турецька, польська. Вона трохи іншої якості, аніж та, до якої ми звикли. Але сезон консервацій, солінь у нашій країні фактично закінчився, тож і потреба в солі знижується.

Будемо сподіватися на ті родовища, які розробляють на Закарпатті, розширюють на Дрогобиччині та в інших регіонах. Вважаю, що цієї солі має вистачити для забезпечення населення. Ціна на неї коливатиметься в межах 25 – 30 гривень.

Як уникнути ажіотажу з купівлею продуктів, спричиненим панікою? Чим саме варто запасатися?

Уже є багато рекомендацій влади щодо періоду різних небезпек, створюваних росією. Але збирати, купувати щось мішками, створювати ажіотаж, проблему з цього не варто. Можна зробити деякі запаси круп, які довго зберігаються, продуктів швидкого приготування, а також мати сіль, цукор, борошно, соняшникову олію, печиво, сухофрукти тощо.

Розмовляла Антоніна Костик

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

 

 

Інтерв'ю Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!