Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
Днями на Миколаївщині дрони-камікадзе влучили в резервуари з непереробленою олією. Російські війська нищать і розграбовують ферми, вбивають тварин… Як це впливає на економіку країни і зростання цін?
Із початку року ціни підвищилися в середньому на 25%. Чому? Бо триває війна, порушена логістика. Також переживаємо економічний спад: наразі мовиться про зменшення ВВП на 30%, а до кінця року можемо мати й усі 35%.
Мушу наголосити, що в аграрному секторі економіки внаслідок війни ми зазнали чималих збитків, перш за все через крадіжку зерна. Вартість викраденого оцінена мільйонами доларів. Однак наразі не маємо аж таких проблем, які спричинили б дефіцит певних продуктів.
Не варто забувати, що деякі окуповані території були профільними за вирощуванням певних овочів, фруктів і ягід. У Херсоні, для прикладу, вирощували цибулю, кавуни, в Запоріжжі – огірки. Тож зростання цін на них цілком логічне.
Хочу наголосити, що ціни ще зростатимуть на 7-10%, не більше. І дефіциту продукції не буде, тому не раджу створювати ажіотаж.
Маємо приклади не лише зростання, а й стабілізації та зниження цін. Приміром, зараз можемо спостерігати зменшення цін на свинину, стабілізувалася ціна на м’ясо птиці, якого в нас споживають 52% від обсягу всієї м’ясної продукції.
Чи є проблеми з продовольчим забезпеченням Львівщини під час війни?
Львівщина не забезпечує себе окремими видами продуктів. У нас загалом нема проблем із зерном, але є проблема його якості. Під час цьогорічних жнив ми зібрали майже 1,5 мільйона тонн зерна, але ми не маємо зерна високої якості, тому змушені купувати його в інших областях.
Чому тоді аналітики фіксують подорожчання продовольчої пшениці, попри низькі темпи її збуту?
Уже зараз ми бачимо, як зростає ціна на зерно. А це ще й фураж, тобто через нього спостерігатимемо підвищення цін не лише на хлібобулочні вироби, а й на мʼясну та молочну продукцію.
Окремо розповім про ситуацію з хлібом. 10 жовтня, коли всі масово почали купувати хліб, наймовірніше, проблема була з електроенергією, зі збоями, які виникли в її постачанні. Загалом же проблеми з хлібом немає.
Єдина проблема – підвищення вартості зерна. До того ж, не забувайте, ми ще й експортуємо його. Україна щодо експорту зерна на світовому ринку займає 15%. А запаси борошна на хлібопекарських підприємствах уже закінчуються, тому невдовзі відчуємо ці зміни. За найгірших умов вартість хліба може зрости на 50%, а все через значне подорожчання борошна, електроенергії, пального, логістики загалом.
За останні 10 років ціна на хліб кожного листопада підвищувалася на 5-10%. Не виключено, що й у цьому році буде така ж ситуація. Вважаю, що буханець хліба, який нині коштує більш ніж 20 гривень, тепер подорожчає до 30-ти.
Гаразд, які ж тоді причини зростання цін на яйця, з чим це пов’язане і чого варто очікувати?
Щодо підвищення цін на яйця: це, в принципі, сезонна ситуація, яку спостерігаємо щороку. Але в 2022-ому до фактора сезонності додалося й зниження їх виробництва. Деякі птахофабрики розташовані в зоні небезпеки, зокрема на окупованій території, або близько до воєнних дій.
Великі комплекси, які мали серйозну частку у виробництві яєць, зараз відновлюють роботу. Але залишаються й інші фактори впливу на зростання вартості яєць: подорожчання електроенергії та енергоносіїв, комбікорму. Вже не кажу про певне штучне підвищення цін через вплив компанії Бахматюка. Одне слово, завжди є ті, що спекулюють, і ті, що заробляють…
А яка ситуація з гречкою: чи маємо добрий її урожай, а чи треба бути готовими до стрибка цін?
Справжня спекуляція була тоді, кола гречка коштувала 100 гривень. Збір цьогорічного врожаю ще триває. Зважаючи на дані Міністерства аграрної політики, очікуємо понад 100 тисяч тонн . Якщо цю гречку переробити, то для споживання матимемо 50-60 тисяч тонн крупи.
Нині вартість гречки значно знизилася і може коливатися в межах 60 – 70 гривень. Але за колишніми цінами її вже не купиш.
А скільки коштуватиме олія?
Ціни на олію зараз стабілізувалися, однак можливе зростання на 5-7%, зокрема, через ускладнення логістичних процесів. Це вплив війни. Але якщо підприємства-виробники не зазнаватимуть серйозних збитків, то, думаю, ми маємо достатні запаси олії.
А що цього року погано вродило? Питаю, бо зараз високі ціни на ті ж цибулю та моркву. В той же час ціни на буряк і картоплю цілком прийнятні. З чим це пов’язане?
У нас є проблеми з кількома їхніми видами, зокрема цибулі. Ми своєї цибулі й не мали, бо її проблематично вирощувати – треба дотримуватися відповідної технології. Цим займається переважно приватний сектор. Брак цибулі на Львівщині компенсується імпортом.
А ось із морквою можемо мати проблеми не лише на Львівщині, а й в Україні загалом. Вона погано зберігається, через це її не заготовляють для тривалого зберігання в приватному секторі.
Загалом маємо менші врожаї, аніж у минулі роки. Багато господарств цього року не бралися за вирощування городини через економічні умови, неможливість проведення відповідних робіт і недостатні фінансові ресурси.
Чого маємо вдосталь на Львівщині, то це картоплі. Ту, яку збирають в Україні, зокрема на території нашої області, використовують найперше для споживання. Із зібраного врожаю ми споживаємо всього 27%, решта йде на корм худобі, навіть гниє внаслідок неправильного зберігання або відсутності місця зберігання.
Є тенденція до переходу на рослинне молоко, але більшість українців все ж таки віддають перевагу тваринному. Яких цін варто очікувати на молочну продукцію?
Виробництво молока щороку зменшується. Це наслідки щорічного скорочення на 5-7% за рік поголів’я великої рогатої худоби. І ця тенденція триває. А в зимовий період зменшується ще й продуктивність тварин, тож, відповідно, маємо зниження обсягів виробництва молока.
Чи можлива нестача ще якихось товарів, продуктів, як-от солі, цукру?
З цукром не мало б бути проблем, бо Львівщина має найпотужніше підприємство в Україні з його виробництва – Радехівський цукровий завод. До того ж упродовж останніх років спостерігаємо чітку тенденцію до зменшення споживання цього продукту.
Цього року цукру буде вироблено понад мільйон тонн. І цього достатньо. До того ж ще залишилися торішні запаси. Цукром легко забезпечити ту кількість населення, яка сьогодні проживає в Україні. Питання лиш у тому, хто буде власником цього цукру і хто визначатиме ціну на нього. Тут все залежатиме від того, наскільки цей власник, цінотворець буде лояльним до споживачів.
А от сіль в Україні тепер зазвичай імпортна: турецька, польська. Вона трохи іншої якості, аніж та, до якої ми звикли. Але сезон консервацій, солінь у нашій країні фактично закінчився, тож і потреба в солі знижується.
Будемо сподіватися на ті родовища, які розробляють на Закарпатті, розширюють на Дрогобиччині та в інших регіонах. Вважаю, що цієї солі має вистачити для забезпечення населення. Ціна на неї коливатиметься в межах 25 – 30 гривень.
Як уникнути ажіотажу з купівлею продуктів, спричиненим панікою? Чим саме варто запасатися?
Уже є багато рекомендацій влади щодо періоду різних небезпек, створюваних росією. Але збирати, купувати щось мішками, створювати ажіотаж, проблему з цього не варто. Можна зробити деякі запаси круп, які довго зберігаються, продуктів швидкого приготування, а також мати сіль, цукор, борошно, соняшникову олію, печиво, сухофрукти тощо.
Розмовляла Антоніна Костик
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Інтерв'ю Твого міста
- «Їм бракує спілкування!» Ветеран після важкої травми буде наставником для військових у Львові
- «Про цей район Львова шириться багато міфів». Інтерв'ю з заступником мера
- Чи будуть у Львові нові автобусні маршрути і куди ще може поїхати трамвай. Інтерв'ю
- Як Львів готується до нових викликів. Інтерв'ю з першим заступником мера
- «Це ж ваш підвал, то хто має створити вам умови?» Інтерв’ю з львівським рятувальником
- Школи Львівщини почали навчання. Які зміни чекають учнів та вчителів
- Як працює львівська «швидка» та яких змін очікувати. Інтерв'ю з директором «екстренки»
- Навіщо Львівському медуніверситету дві лікарні та що зі вступом. Інтерв'ю з ректором
- «Люди хочуть знати, з ким служитимуть». Розмова про вакансії в армії
- Чи вплинула мобілізація на туризм на Львівщині та що обирають туристи
- Бронювання, відстрочка та повноваження ТЦК на Львівщині. Інтерв'ю з керівником апарату ОДА
- Головний патрульний Львівської області: «Червону зону ми не перетнули»
- Павло Шеремета: «Нам потрібні інновації, інакше завтра може не настати»
- Чи спрацює Саміт миру щодо України. Інтерв'ю з послом Швейцарії
- «Ветерани думають, що витягнуть себе, як барон Мюнхгаузен». Інтерв’ю із сексологинею
- Кожна 5-6 пара в Україні безплідна. Інтерв’ю з директоркою перинатального центру
- Які об'єкти на Львівщині пошкодили ракети. Розмова з головною архітекторкою області
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу
- Молитва долає всі віддалі. Владика Володимир Груца про освячення пасок і сповідь онлайн
- Як зміниться Львівська лікарня швидкої допомоги. Олег Самчук про ребрендинг та all inclusive
- Запитайте у партнера про здоров'я родичів та водіть дитину в садок. Поради лікаря про імунітет
- «Такого в житті ми більше не побачимо», – екіпаж про повернення українців із Китаю
- У Львові погане повітря не через затори, – Олександра Сладкова
- «Це як годинник, що сильно відстає». Чи доцільно в Україні змінити дату святкування Різдва?
- У Раді їх жартома називають «зелений ксерокс». Олег Синютка про владу, Порошенка та Львівщину
- Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити