Новина про трагічну загибель колишнього голови Верховної Ради України, сколихнула всю Україну. 30 серпня у Львові сталося вбивство громадського діяча, яке викликало широкий резонанс серед місцевих мешканців та громадськості.

Сьогодні Львів і вся країна прощається із видатним політиком, пам’ять якого залишиться у серцях багатьох.

Фото: Львівська Архиєпархія УГКЦ

Прощання з Андрієм Парубієм розпочалося ще 1 вересня – одночасно у двох містах: там, де він жив, і там, де боровся. У Львові – парастас. У Києві – чин прощання на Майдані Незалежності, де він був не раз – не як гість, а як голос і організатор. Сотні людей несли квіти й лампадки, щоби провести Андрія Парубія в останню путь.

Майдан і Львів зібрали тих, хто пам’ятає і цінує, хто дякує і прощається.

«Андрій ніколи не хотів, аби ми за ним сумували. Можливо, російська куля його досягла. Він чекав на це ще з часів РНБО, коли він «знищував» пропагандистів у прямих ефірах телеканалів», – сказав народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Юрчишин.

Київ. Фото: Ігор Сьомко / RFI

Львів. Фото: Максим Козицький

Сьогодні, 2 вересня, у Львові, у соборі святого Юра, відбувся Чин похорону. На службу люди почали збиратися ще близько 11 ранку. Увесь простір довкола храму наповнився мовчанням, лампадками і голосами молитви.

Фото: ЄС

Рідні, політики, однопартійці, волонтери, друзі, мешканці Львова та інших міст прийшли, аби попрощатися з видатним громадським діячем. Зокрема, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, колишнні прем’єр-міністри України Арсеній Яценюк і Володимир Гройсман, лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко, 5-й президент України Петро Порошенко, чинні і колишні депутати Львівської міської та обласних рад. Очолив чин похорону митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архиєпархії в США Борис Гудзяк.

«Андрія стратили за тебе і за мене. Сьогодні він промовляє до нас востаннє: любіть і захищайте навіть ціною власного життя нашу Богом дану гідність. Захищайте братів і сестер. І не бійтеся навіть найбільшої жертви», – сказав владика Борис.

Фото: ЛМР

Собор Святого Юра не зміг вмістити всіх, хто прийшов попрощатися з Андрієм Парубієм. Люди стояли на сходах, у подвір’ї, на тротуарах і навіть за межами церковної території. Адже кілька тисяч охочих прийшли віддати останню шану політику.

«Це втрата на рівні Ірини Фаріон. Парубій є в одному ряді з тими, хто вніс величезний внесок в нашу державність, в здобуття незалежності та її відстоювання. Він був «командиром» в часи Революції Гідності, взяв на себе всю відповідальність за Майдан», – сказав Тарас Пахолюк, депутат першого демократичного скликання Львівської обласної ради.

ФОто: Твоє місто

Люди приносили квіти, клали лампадки, торкалися дерев’яної домовини, ніби хотіли ще щось сказати.
Прощались мовчки, але кожен жест говорив більше за слова.

«Андрію, сьогодні стільки твоїх друзів, колег та просто небайдужих громадян зібралось на панахиду за тобою у Соборі Святого Юра у Львові… Для того, щоб згадати. Щоб віддати останню шану. Щоб попрощатись. Запалені свічки, багато квітів, синьо-жовті знамена… і така дзвінка-дзвінка тиша. Певно, зараз і приходить ясніше усвідомлення, що тебе із нами більше немає. Що ти пішов. Що тебе у нас забрали… Наш Комендант Майдану, український син та патріот, професійний колега та близький друг… Ти завжди залишався справжнім і відданим. А найголовніше, в кожній ситуації залишався людяним та щирим. Таким ти і залишишся у наших спогадах…», – зазначив Петро Порошенко.

Фото: Львівська Архиєпархія УГКЦ

Після служби в церкві всі присутні пішли процесією на площу Ринок на загальноміську церемонію прощання, опісля політика поховали на Личаківському кладовищі.

Фото: Львівська Архиєпархія УГКЦ

Фото: ЛМР

«Душу і тіло ми положим… Він поклав – свою душу і своє тіло. Поклав за нас, за нашу країну.
Його думки завжди мали вагу, бо були чистими, справедливими, патріотичними й глибокими. Він був особливий у всьому. Він — символ. Його вбив російський режим – путін, росія, сучасні більшовики, ті, хто наслідує сталіна й леніна. Його вбили за погляди, за віру, за цінності й за Україну – не на словах, а в діях, які вчиняв Андрій. Він переміг совєтів і російську систему — саме тому вони його боялись і саме тому вбили. Тримайте його в серцях і думках», – каже у своїй промові ексголова Верховної Ради Арсеній Яценюк.

Фото: Максим Козицький

Фото: Максим Козицький

Скорочена промова батька вбитого Андрія Парубія – Володимира Парубія

«Змалку він ненавидів усе московське. Це дивувало всіх. Коли ми приїхали до Львова, у нашому будинку жили переважно неукраїнці. Був він ще хлопчиком, 9 років. Вийшов на подвір’я, почув цю мову – і не став розмовляти з ними. Пішов додому, сидів годинами сумний, що немає друзів навколо нього. А з тими – не міг… Він із народження не міг сприймати російську мову. Він часто чув від свого діда: «Здобудеш Українську державу – або загинеш за неї». За цю Україну пішов і його дідо…Він продовжив боротьбу своїх попередників. Ще задовго до створення Руху й інших національно-патріотичних організацій, він приховано заснував організацію «Спадщина» – за зразком УПА. Ще до того – ночами на кухні – брав тактику УПА і вивчав її… Він міг стати великим поетом. Він міг мати легкий і славний життєвий шлях. Але для нього особиста кар’єра чи блага не були ціллю. Він жив однією ідеєю. Як він сказав недавно в інтерв’ю: «Я все робив для України». ..Ризикуючи багатьма своїми перспективами, життєвим успіхом, він цілком віддав себе Першій українській молодіжній «Спадщині». У 1990 році він був наймолодшим депутатом – не тільки обласної ради у Львові, а й в Україні. Разом із Тарасом Чорноволом та іншими відстоював інтереси України. Його життя було в постійній небезпеці. Ще до депутатства його не раз на мітингах арештовували, били… На одному з мітингів, коли його потягнули до обласної адміністрації – били нещадно, поламали ребра, били по голові. Було багато судимостей. Він не спав ночами через сильні болі, бо лікарям забороняли приймати тих, хто був на львівських майданах. Але й це його не зупиняло. Він ішов і далі боровся – до останнього дня. І у Верховній Раді були замахи на нього. Він ніколи не хотів боятися. Коли з’явилось повідомлення, що путін прирік його на смерть — він був перший у списку.

Я казав йому: «Андрію, бережися. Я знаю москалів – то не люди, то потвори. Для них немає нічого людського».А він сказав: «Я на своїй землі. Я не буду боятися». Йому не дали охорони – і цим скористались убивці, які полювали за ним довгий час»

Колишній голова Верховної Ради, народний депутат Андрій Парубій був патріотом і державником, тим, хто завжди йшов туди, де вирішувалася доля України, заявив колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний.

«Він жив діями, а не словами. Місією, а не посадами. Україною, яка була в його серці», – написав Залужний.

Він також назвав життя Андрія Парубія нагадуванням для всіх українців, що незалежність тримається на тих, хто готовий віддати за неї все, а не на гучних промовах.

«Велика втрата для всіх нас. Вічна пам’ять. Найщиріші співчуття рідним».

«Він – один із тих, хто не просто був свідком української історії, а творив її. На Майдані. У теробороні. У сесійній залі. Завжди – з чіткою позицією й готовністю відповідати за неї. Він жив політикою – в найкращому сенсі цього слова: боротьбою за свободу і щоденною працею в ім’я України», – зазначив Руслан Стефанчук, вшановуючи пам’ять Андрія Парубія.

Хто такий Андрій Парубій

Андрій Парубій народився 31 січня 1971 року у місті Шептицький (колишня назва – Червоноград) на Львівщині. Він отримав освіту історика — закінчив Львівський університет, де вивчав історію і готувався стати викладачем. Пізніше він продовжив навчання в аспірантурі Львівської політехніки, де занурився у політологію і соціологію.

Свою політичну кар’єру Парубій розпочав саме у Львові, ставши депутатом міської та обласної рад. У 2007 році він вперше потрапив до Верховної Ради, представляючи блок «Наша Україна – Народна самооборона». Проте вже у 2012 році він покинув цю партію і приєднався до «Фронту Змін».

Потім – з 2012 по 2014 – був депутатом від «Батьківщини». Саме в цей період він активно брав участь у Революції Гідності. Парубій був одним із лідерів Майдану, організовуючи наметове містечко і очолюючи загони самооборони.

У 2014 році, після Революції, його призначили секретарем Ради національної безпеки і оборони України, а вже на виборах того ж року він повернувся до парламенту за списком «Народного фронту». Згодом став першим заступником голови Верховної Ради, а у 2016 році – очолив парламент.

На виборах 2019 року Парубій був обраний народним депутатом дев’ятого скликання від «Європейської Солідарності». За весь цей час він залишався впливовою фігурою української політики, відомою своєю активною позицією та участю у ключових подіях країни.

Вбивство у Львові

30 серпня близько опівдня у Франківському районі у Львові вбили Андрія Парубія – колишнього голову Верховної Ради України. Нападник був одягнений у форму кур'єра служби доставки. Він підійшов до Парубія й вісім разів вистрілив у нього, після чого швидко покинув місце злочину. Внаслідок численних вогнепальних поранень політик загинув на місці.

Як стверджують правоохоронні і президент України злочин був ретельно спланований.

«Ми вивчаємо всі мотиви. Продовжуємо працювати по всіх напрямках. Особа мала намір на вбивство. Ми не виключаємо російський слід – що це могло бути замовлення з боку рф», – заявив заступник голови Національної поліції України Андрій Нєбитов.

За його словами, остаточно говорити про мотиви буде можливо лише після завершення необхідних слідчих дій.

1 вересня поліція затримала підозрюваного у вбивстві. Ним виявився 52-річний львів’янин. Його затримали на території Хмельницької області. Керівник Львівської обласної прокуратури Микола Мерет підписав повідомлення про підозру.

Під час чину похорону відбулось судове засідання. Підозрюваний у вбивстві колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія визнав свою провину.

Суд ухвалив рішення взяти підозрюваного під варту на 60 діб без права внесення застави.

Антоніна Костик

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.