«Я вже долікувався…» До чого призводить безконтрольне вживання антибіотиків

2888 0
Другий випуск медичної програми «Консиліум», яку запустило Tvoemisto.tv, присвячений темі антибіотиків. Під час ефіру пацієнти розповіли історії про своє самолікування і його наслідки – не лише згаяний час і загострення хвороби, а й значно більші проблеми. А лікарі та експерти пояснили в студії, чому не можна призначати собі ліки, зокрема антибіотики, як їх треба вживати і чому легковажність у цьому може стати катастрофою світового масштабу.

«Коли я 10 років тому переїхав до Львова, то вже знав, що у мене хронічний тонзиліт. Відвідував медичні заклади, переважно міські поліклініки, але компетенція лікарів тоді не була така висока, не робили додаткових досліджень, не було такого, як тепер, контакту з сімейним лікарем. Я вчився на ветеринара, поглиблено вивчав тему антибіотиків. Інколи, здаючи бакпосів із конкретних ділянок, сам собі призначав їх, щоб усунути причину хвороби», – розповідає Роман.

Пацієнт Роман

Цей чоловік зазвичай вживав антибіотики широкого спектра дії – цефалоспорини. З часом він зрозумів, що ліки переставали діяти і треба було або збільшувати дозу, або замінити один вид антибіотика другим. На щастя, Роман знайшов сімейного лікаря, з яким порозумівся. З його допомогою вдалося усунути причину хвороби: «Я зрозумів, що роками зволікав із тим, чого можна було позбутися, просто варто було знайти доброго лікаря».

У ще одного гостя студії Тараса «стосунки» з антибіотиками виникли ще з дитинства, бо досить часто хворів. Він зростав у доволі консервативній сім’ї, де медикаментозне лікування було не надто популярне, і коли починався сезон застуд, батьки поїли його чаями з малини і липового цвіту. «Максимум, що казали: «Піди в аптеку і купи собі гірчичники за дві гривні». Але хвороба розвивалася, і я вже не міг відвідувати школу. Так було досить часто: місяць вчився, два-три тижні був удома. І щоб отримати довідку, пояснити свою відсутність на уроках, відвідував із батьками медичний заклад, де лікарі дуже часто призначали антибіотики», – згадує Тарас.

Пацієнт Тарас

Бувало, що перебіг захворювання ставав досить важким. Лікарі призначали одні антибіотики, потім другі, і переважно все закінчувалося добре – хлопець міг відвідувати школу.

Попри таку давню «дружбу» з антибіотиками, Тарас загалом ставиться до них позитивно, бо це лікувальні препарати, які призначають медики. Самовільно їх не вживає, бо вже мав гіркий досвід самолікування від урологічних проблем. Тому тепер завжди за потреби звертається до лікаря.

«Я вже долікувався… Мав конкременти, тобто камені. Почалися шалені проблеми з гастроентерологією. Коли перебував у стаціонарі в урології після літотрипсії (процедури дроблення каменів лазером), температура підскочила до 41-го, навіть 41,5 градуса. Нічого не допомагало її знизити, – каже Тарас. – Мені капали один препарат, потім другий, призначали різні антибіотики – від дорогих до дешевших. Три-чотири дні капали – не допомагало, тоді вливали фізрозчин. Потім знову призначали якісь інші антибіотики, ще дорожчі, плюс фізрозчин – тільки тоді температура почала спадати, з’явилася позитивна динаміка лікування».

Як люди ставляться до антибіотиків

Такі історії непоодинокі. І хоч відкриття антибіотиків стало проривом у медицині вони дозволили знизити смертність від багатьох інфекційних хвороб і подовжити тривалість життя, зараз люди часто зловживають ними, не знаючи, як це в подальшому вплине на їхнє здоров’я і лікування. Тому ми запитали в містян, як вони ставляться до призначення антибіотиків, як часто ці препарати їм виписував лікар, чи призначали вони їх самі собі.

Більшість опитаних, на щастя, розуміють, що ці ліки не можна вживати на бажання чи на пораду знайомих – лише після візиту до лікаря, за його призначенням. Молода дівчина наголосила, що сама собі ніколи їх не призначала: «Я ж лікарка. Антибіотики вживаю строго за показаннями, після консультації з вузькопропрофільним спеціалістом». Представниці середнього і старшого покоління також були категоричні, наголошуючи, що це сильні ліки, тож якщо доводиться їх вживати, то тільки тому, що лікар виписав.

Щоправда, жінки, з якими ми спілкувалися, були більш упевнені в цьому, аніж чоловіки. Для прикладу, один із опитаних зауважив, що використовувати ці препарати варто в екстрених випадках, «коли нічого з натуральних ліків не допомагає». Другий, ще юнак, відповів, що вживає антибіотики тільки за призначенням, коли вже все серйозно, є симптоми, температура і показання, але робить це кілька разів на рік, «переважно взимку, коли можна застудитися». А от чоловік середнього віку, який зуживав такі ліки при запаленні легень, навпаки, наголосив, що при їх виборі треба бути дуже обережним, бо на певний вид антибіотиків у нього була дуже сильна алергічна реакція.

Як і коли вживати антибіотики

Є пять правил вживання антибіотиків:

  1. Застосовувати лише за призначенням лікаря, бо можна наразитися на небезпеку.
  2. Додержувати призначеної лікарем схеми лікування .
  3. Повністю використовувати призначений лікарем курс.
  4. Самовільно не замінювати один антибіотик другим, який колись допоміг при схожих симптомах.
  5. Ніколи не передавати і не радити призначений вам антибіотик іншим людям.

Однак до таких препаратів є чимало питань. Зокрема, чому треба звертатися до лікаря для їх призначення як при гострих, так і при хронічних недугах, чи потрібно здавати аналізи перед цим. Сімейна лікарка Христина Хрип’як пояснює: «Важливо звернутися до лікаря, щоб він оглянув вас і зрозумів, чи є гіперемія, чи є ексудат, побачив загальну клінічну картину, наскільки вона важка. Далі лікар має призначити загальний аналіз крові, бажано на С-реактивний білок, і обов’язковий мазок із ураженої ділянки при тонзиліті, як у Романа, мазок із горла – на визначення флори та чутливості до антибіотиків. Завдяки цьому можна визначити, які мікроорганізми переважають у флорі конкретної ділянки, що спричиняють запальний процес, який саме антибіотик буде дієвим у цьому випадку».

Христина Хрип'як

І наголошує: через те, що багато пацієнтів вживають антибіотики, флора адаптується, виникає антибіотикорезистентність, і антибіотик не допомагає. Тому проводять дослідження на чутливість до антибіотиків. Завдяки його результатам лікар бачить, яка група антибіотиків подіє на конкретну патогенну флору. Лікарі працюють за протоколами Міністерства охорони здоров’я і без дослідження робити такі призначення не можуть.

Та й запровадження е-рецепта лікарка вважає позитивом, бо коли спеціаліст призначає антибіотик, то має обґрунтувати це рішення і перед виписуванням рецепта ще раз перелічує показання до його приймання, підтверджуючи доцільність призначення.

«На щастя, позитивні тенденції щодо вживання антибіотиків у суспільстві таки є, але рівень обізнаності людей недостатній, над цим потрібно працювати. От історія Романа у фіналі виявилася позитивною, але так не треба робити, навіть якщо є фахова освіта й розуміння, що таке антибіотики, які вони за класами і спектром дії, бо ж він спочатку загнав себе у важчий стан,застерігає експертка з безпеки та ефективності ліків, представниця компанії «Артеріум» Римма Батталова. – Також вкотре наголошу: антибіотик не діє при лікуванні вірусних інфекцій! Люди часто цього не знають, вживаючи його як профілактичний засіб».

Зліва – Римма Батталова

Тоді чому лікарі іноді призначають антибіотик при вірусних інфекціях? Христина Хрип’як пояснює, що це трапляється досить рідко, коли імунітет знизився і через це приєднується бактеріальна ко-інфекція. В такому випадку справді потрібно призначати лікування антибіотиком.

«Але для цього треба здійснити обстеження, бо за симптомами неможливо визначити, є приєднання бактеріальної ко-інфекції чи немає. І при вірусній інфекції бактеріальна не може приєднатися на другий-третій день захворювання – потрібен певний час, щоб імунітет знизився до такого рівня, коли це може статися, – веде далі сімейна лікарка. – Зазвичай ми використовуємо антибіотики пеніцилінового ряду та цефалоспорини першого і другого поколінь. Якщо вибраний препарат не подіє на флору, матимемо резерв – ліки нового покоління. Антибіотик діє на конкретну бактерію, а їх є дуже багато. Відповідно кожне нове покоління антибіотиків має ширший спектр дії. Інколи вони можуть бути точніше скеровані на усунення певних атипових форм бактерій».

Покоління антибіотиків відрізняються, їх використовують за певними протоколами. «Це можна порівняти з гравцями команди. Є гравці основного складу – антибіотики першого ряду лікування, а є гравці на лаві запасних, які там не тому, що погані або незрілі, а просто в резерві. Ось так і антибіотики другої лінії. Але люди чомусь думають, що дорожчий антибіотик діятиме ефективніше», – пояснює фахівчиня з безпеки та ефективності ліків.

Чи можна змінювати період вживання антибіотиків, призначений лікарем, та як це може вплинути на організм, розповідає завідувач хірургічного відділення лікарні Святого Луки Мар’ян Кузьм’як: «Антибіотик треба вживати, допоки організм повністю не очиститься від патогенної бактерії. Змінювати термін вживання чи, не дай Боже, сам антибіотик категорично заборонено! Якщо не дотримуватися рекомендацій лікаря щодо прийому антибіотиків, то можна довести свій імунітет до такого стану, що навіть банальна бактерія, яка живе на шкірі людини, може спричинити дуже серйозне захворювання».

Мар’ян Кузьм’як

Люди переважно думають, що антибіотик токсичний, і якщо за кілька днів прийому їм стає краще, то можна перестати вживати його. Але ж в людському організмі можуть залишатися шкідливі мікроорганізми, які без антибіотика міцнішають, загрожуючи загостренням хвороби чи переходом її з гострого в хронічний стан.

Міфи та реальність

Можна бачити й цілком протилежне сприймання антибіотиків у суспільстві: хтось їх їсть як цукерки, а хтось відмовляється узагалі.

Побутує думка, що антибіотики знищують імунітет. Але ж лікар, навпаки, призначає їх тоді, коли імунітет не може впоратися з обсягом інфекційного процесу, тож потрібна допомога антибіотиків, які знищують мікроорганізми і долають інфекцію.

Багато хто думає, що організм після лікування антибіотиками потребує відновлення. Та, як пояснює представниця компанії «Артеріум», їх призначають тоді, коли інфекційний і запальний процеси в розпалі. Ці процеси енерговитратні, потребують багато ресурсів. А процес відновлення закладений  еволюційно, і тільки лікар, спостерігаючи за станом пацієнта після антибіотикотерапії, може визначити, що саме потрібно додати, щоб допомогти відновленню.

То, може, варто допомогти організму пробіотиками? «Якщо є явища дисбактеріозу при вживанні медпрепаратів, то це, звичайно, буде показанням до того, щоб забезпечити нормальне функціонування організму завдяки призначенню пробіотиків, – пояснює Мар’ян Кузьм’як. – Але бездумно і системно робити цього не варто, бо пробіотики – теж ліки, які мають конкретні показання і термін застосування»

Кажуть, антибіотики можна вживати для профілактики. «Це дуже поширена думка, особливо коли після курсу лікування в домашній аптечці залишаються антибіотики – кілька пігулок чи трошки суспензії. Закликаю не робити цього, бо невідомо, що саме спричинило ваш стан! Ви бачили до чого це може призвести на прикладах Романа й Тараса: можете нашкодити не лише собі, а й суспільству в глобальному сенсі», – застерігає експертка.

Чому антибіотики не діють

Але препарати, які знищують патогенні бактерії, допомагають не завжди. І у випадках Романа й Тараса вони не спрацьовували. Таке дуже часто буває через антибіотикорезистентність – стійкість бактерій до певного виду ліків.

«Антибіотикорезистентність розвивається не десь у повітрі, а утворюється в організмі конкретного пацієнта. Мікроорганізми стають «розумними» – виробляють речовини, які блокують дію обраних вами антибіотиків і можуть дуже довго жити у вашому організмі. Ви можете «передати» їх у довколишнє середовище – таким чином формується мультиплікація і поширення «розумних» мікроорганізмів, у яких вже закладений механізм пристосування», – каже представниця компанії «Артеріум».

Із її слів, такий широкий спектр використання антибіотиків у лікуванні Тараса призвів до антибіотикорезистентності. Бо стійкість до антибіотиків – це природний процес, який почав формуватися ще від початку використання цих препаратів із терапевтичною метою. Бактерії мають «розум» і починають виробляти речовини, які гальмують дію антибіотиків. У підсумку шкідливі бактерії спокійно співіснують не тільки з людським організмом, але й із антибіотиками.

«Насамперед це небезпечно для пацієнта. Маю на увазі Тараса. Лікар мусив підібрати такий антибіотик, який був би справді дієвим при гострому стані, коли не було часу дослідити, з яким саме штамом бактерій треба боротися, яка чутливість у пацієнта. Тому вживання антибіотиків не за призначенням, експерименти з ними ризиковані», – аргументує експертка.

Зараз, під час війни, стійкість до антибіотиків украй небезпечна. І зловживання ліками, які колись рятували життя тисячам поранених та хворих, може мати наслідки для здоров’я й життя наших військових, завадити їхньому одужанню.

«Антибіотикорезистентність стосується і наших військових, які отримують надзвичайно важкі травми. Особливо якщо вони під час евакуації контактують із людиною, яка, умовно кажучи, виховала у собі антибіотикорезистентну флору. Це може навіть бути умовно патогенна бактерія. В таких випадках для військового, який має багато ран, вона спричиняє значні наслідки і дуже сильно ускладнює його стан. Деколи для її усунення знадобиться більш ніж один антибіотик, а це подовжує термін лікування», – констатує завідувач хірургічного відділення лікарні Святого Луки, який оперує військових.

Він наголошує, що будь-які ліки роблять і добре, і погане. А потужні антибіотики мають побічну дію, вплив на організм: «Колись усі боялися епідемій чуми та холери. Але якщо ми не зрозуміємо актуальність проблеми, то з часом матимемо пандемію банальної пневмонії – бактерії стануть настільки нечутливими до антибіотиків, що пацієнти помиратимуть».

Як боротися з проблемою світового масштабу

Антибіотикорезистентність – проблема не тільки України, вона має світовий вимір. Всесвітня організація охорони здоров’я прогнозує, що до 2050 року більшість антимікробних препаратів втратять ефективність. То що ж робити?

«Повністю позбутись її ми не зможемо, але здатні значно сповільнити розвиток. Що стосується теми вживання антибіотиків, то саме зараз воно потребує спільних дій лікарів, фармспільноти, лідерів думок, ЗМІ, щоб ми всі разом працювали в інформаційному полі та змінювали ставлення людей, їхній підхід до захворювань», – вважає експертка з безпеки та ефективності ліків.

Мар’ян Кузьм’як, натомість, додає, що прогнози ВООЗ справдяться лише за умови, якщо ситуація не зміниться і ми нічого не зробимо для цього. Та небезпека справді існує, і може настати час, коли буде проблематично вилікувати навіть прості інфекції чи загоїти легкі рани, бо бактерії дуже швидко адаптуються до змін, до антибіотиків.

«Проблема ця існує не тільки в Україні, а й у будь-якій країні Європи, в Америці. Це наслідки неправильного, нераціонального використання антибіотиків, які збільшують смертність, не кажу вже про величезні економічні проблеми, які з часом виникатимуть, бо не вистачатиме коштів на синтез чи створення нових антибіотиків, які могли б долати бактерії. Та прогнози прогнозами, а ми мусимо робити все для того, щоб цей процес сповільнити і звести до мінімуму ризики», – резюмує лікар.

Дуже хочеться, щоб люди все ж таки піклувалися про своє здоров’я, не нехтували призначеннями лікаря, не лікувалися самі, не виписували собі жодних препаратів. Загроза неефективності антибіотиків у майбутньому велика, але ми можемо змінити це сьогодні – потрібно лише відповідально ставитися до їх застосування.

Текст: Марічка Ільїна

Фото: Іван Станіславський/Твоє місто 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!