Журналісти Tvoemisto.tv дослідили обставини смерті бігуна на Львівському півмарафоні, дізналися деталі трагедії і з'ясували найпоширеніші причини летальних випадків на таких забігах. А також розпитали фахівців, як тренуватися, брати участь у змаганнях і не створювати небезпеки для свого життя чи здоров'я.

Найважливіше з тексту за 1 хв:

• Два випадки раптової зупинки дихання сталося на Львівському півмарафоні. Одного бігуна вдалося врятувати.

• Реанімаційні заходи з порятунку 23-річного Микити тривали близько години, але врятувати його не вдалося. 

• В реєстраційній анкеті, де бігуни вказують мотивацію участі, Микита написав коментар: Run or Die.

• Середній пульс бігуна впродовж забігу був 175 уд/хв., а максимальний - 186. Але ці дані ненадійні – їх фіксував пульсометр наручного годинника. 

• Причини зупинки серця у бігунів бувають різні, але переважає «гіпертрофічна кардіоміопатія». Що це таке –  пояснюємо в тексті.

• Шанси вижити після зупинки серця вищі у бігунів старших за 40 років (виживає 47%). У молодших бігунів шанси вижити лише 7%.

• Американська асоціація серця стверджує, що під час дуже інтенсивних занять пульс має становити 70-85% від максимального. Як визначити максимальний пульс – пояснюємо в тексті.

За шість років проведення півмарафонів у Львові трапився перший летальний випадок. Учасник втратив свідомість за 200 метрів до фінішу і реанімувати його не змогли. Дані судмедекспертизи, яка може вказати на точну причину смерті, наразі не оприлюднені. Організатори припускають, що хлопець біг на межі своїх можливостей. 

Перша перевірка показала, що дихання було

23-річний учасник півмарафону, працівник компанії SoftServe Микита Носадчук 27 червня втратив свідомість на останньому кілометрі Львівського півмарафону. Першими на місце події прибули волонтери Мотодопомоги, а також рятувальники Мальтійської служби, які якраз працюють на схожих заходах відповідно до протоколів Європейської Ради реанімації. У коментарі Tvoemisto.tv заступниця директора Мальтійської служби Марія Панчак розповіла, що після оцінки ситуації волонтери почали перевірку життєво важливих функцій – притомності, наявність дихання, пульсу. Перевірка показала, що дихання було на той момент, тому прийняли рішення одразу викликати «швидку» і потерпілого переклали на ноші для переміщення у автомобіль швидкої чи транспортування у лікарню.

Фото: Андрій Андрух

Перевірка дихання, життєво важливих функцій відбувається що дві хвилини. Наступна показала, що дихання відсутнє і необхідно приступити до серцево-легеневої реанімації. Її розпочали мальтійські рятувальники. Вона включає в себе непрямий масаж серця, вентиляцію легенів за допомогою підключення кисню. Кисень був в наплічниках рятувальників. Серцево-легеневу реанімацію виконували фахівці з Івано-Франківська і Львова. 

Реанімували впродовж години, поки лікар не констатував смерть

За словами генерального директора Run Ukraine Дмитра Черніцького, медики приїхали за 5 хвилин після того, як хлопець втратив свідомість. Після приїзду «швидкої» рятувальники передали потерпілого бригаді, повідомили про зміну стану, яка відбулася, оскільки дихання вже не було. Надалі все проходило під контролем представників «швидкої». Протягом майже години хлопця намагалися реанімувати. Рятувальники і надалі були на місці та проводили серцево-легеневу реанімацію, поки лікар не констатував смерть.

Фото: Андрій Андрух

Медики Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф відмовилися коментувати журналістам реанімацію 23-річного Микити. 

«Їх можна зрозуміти, адже це для них страшенний шок і стрес, до такого не звикають», –  пояснили у коментарі Tvoemisto.tv у пресслужбі медзакладу. 

Водночас на цьому ж півмарафоні був ще один випадок, який ледь не став трагічним. Утратив свідомість і перестав дихати 53-річний чоловік, та його вдалося реанімувати. Лікар-кардіолог та лікар медицини невідкладних станів Оксана Грицак із Центру екстреної меддопомоги та медицини катастроф каже, що в чоловіка діагностували зупинку серця. Вони провели одну дефібриляцію, тоді реанімаційні заходи, штучну вентиляцію легенів, непрямий масаж серця, тоді знову дефібриляцію, знову реанімацію і з третього разу відновилося серцебиття. 

Оксана Грицак лише припускає, що це могло трапитися через спеку, втрату рідини, електролітів і сильне фізичне навантаження. Супутнього захворювання в чоловіка не виявили.

Лікарка також зауважує, по-перше, важливо тут те, що швидка була близько, а, по-друге, й те, що до її приїзду 53-річного чоловіка почав реанімувати інший учасник забігу. Чим швидше почати дефібриляцію, тим більше шансів, що пацієнта вдасться врятувати. Звісно, якщо немає супутньої патології, яка несумісна з життям. 

Організатори півмарафону з Run Ukraine стверджують, що забезпечили на змаганнях медичну підтримку бігунів на трасі у вигляді 13 карет швидкої допомоги, 32 представників Мальтійської служби та 5 учасників організації Мотодопомога. Окрім цього, за словами генерального директора Run Ukraine Дмитра Черніцького, маршрут побудували так, щоб кожен волонтер або «швидка» були в радіусі 1 км, аби оперативно надавати допомогу. 

Фото: lvivhalfmarathon.org

Водночас організатори нагадують, що на кожному із учасників лежить персональна відповідальність за здоров’я, оскільки на початку чи в процесі забігу стан здоров’я не перевіряється. Усі бігуни заходів Run Ukraine застраховані і підписують документи, у яких зазначено, що претензій до організаторів вони не матимуть. Як повідомили Tvoemisto.tv у Run Ukraine, максимальна сума виплат може становити 100 тисяч гривень. Усе інше залежить від важкості травм, які людина отримує: чи це розтяжка, чи перелом, чи проблеми з серцем. Також у кожної страхової компанії є своя система нарахування страхових виплат. Така практика, як пояснює керівник управління спорту ЛМР Антон Нікулін, є по всьому світу. Інша справа – професійні спортсмени, які вже виступають на змаганнях в державному календарному плані Міністерства фізичної культури і спорту. Їх перевіряють безпосередньо перед змаганнями.

Run or Die

Організатори подивилися статистику стартів Микити Носадчука: він приймав участь у 2019 році в Київському півмарафоні і пробіг його за 1 годину 54 хвилини, подивилися його результат на Львівському – він хотів його покращити і фінішувати за 1 годину 45 хвилин. 15 км він подолав за 1 годину 15 хв, що, за словами генерального директора Run Ukraine Дмитра Черніцького, свідчить, хлопець біг швидко. Окрім цього, з власних джерел Tvoemisto.tv стало відомо, що в реєстраційній анкеті, де бігуни вказують мотивацію участі, Микита написав: Run or Die. 

Користувачі соцмереж, коментуючи трагічний випадок, зокрема висловлювали претензії і до організаторів заходу. Мовляв, не можна було проводити змагання «у таку спеку». Генеральний директор RunUkraine стверджує, що погодні умови для напівмарафонської дистанції були сприятливі: забіг стартував за температури 17 градусів тепла, а на фініші було близько 25 градусів. Tvoemisto.tv перевірило інформацію про погоду у Львові в цей день: архіви сервісу rp5.ua показують, що станом на 6:00 було +16, а о 12 – +23. Кардіолог Олександра Дудник у коментарі Tvoemisto.tv зазначає, що 17 градусів дійсно сприятлива погода для таких заходів, а от за температури 25+ уже можуть траплялися теплові удари.

Заслужений тренер та майстер спорту міжнародного класу Антон Нікулін каже, що розуміє, що могло би спричинити таке і які помилки найчастіше роблять аматори, але це тільки його припущення з огляду на досвід. Йдеться про те, що аматори можуть пити мало рідини, бігти на високому пульсі чи вживати енергетичні напої, які збуджують нервову систему. 

Інформації про кількість випитої Микитою рідини в організаторів немає, однак, відсилаючись на слова лікарів, Нікулін каже, що аматор бігав із високим для нього пульсом (175-189), які прирівнювали до червоної зони. 

Утім, є кілька моментів, як дозволяють ставити під сумнів такі попередні висновки. По-перше, наскільки відомо Tvoemisto.tv, бігун швидше за все не мав нагрудного пульсометра, який показує точні дані, принаймні його не побачили рятувальники Мальтійської служби. Натомість датчики пульсу в наручних спортивних годинниках не є точними, тож це варто мати на увазі, коли аналізуємо дані, зображені на скріншотах. По-друге, невідомим наразі, яким був «робочий пульс» бігуна під час тренувань, тому стверджувати про те, що показники на скріншотах були гранично високими чи навпаки – саме для Микити, наразі не можна. Такі показники для когось можуть бути допустимою робочою зоною, а для іншого – критичною. Це залежить від віку, фізичних даних бігуна, рівня тренованості тощо. 

«Було припущення в патологоанатома, що він міг використовував енергетичний напій, де є вміст кофеїну тощо, перед тим, як бігти… Ці речі (енергетики – ред.) також притуплюють сигнали організму, різні больові моменти», – додає Антон Нікулін у коментарі Tvoemisto.tv.

Утім, це лише припущення, а офіційно причини смерті стануть відомі лише після завершення судмедекспертизи. На це, за словами Антона Нікуліна, потрібно близько місяця. Речниця поліції Львівської області Світлана Добровольська у коментарі Tvoemisto.tv уточнила, що за фактом було відкрите кримінальне провадження за статтею 115 з приміткою «природна смерть». Ознак насильницької смерті не виявили, виписали вже свідоцтво про смерть, попередня причина – природна смерть. Експертиза ще триває, і вона вже остаточно визначить причину загибелі.

Як стало відомо Tvoemisto.tv, після смерті бігуна відвезли до моргу на вул. Пекарській. Там Tvoemisto.tv сказали, що розголошувати причини смерті на період проведення експертизи, відповідно до статті кримінально-процесуального кодексу, та навіть після неї, не можуть. На таку інформацію мають право лише родичі загиблого. Після місяця з дня проведення експертизи рішення відправлять до поліції. 

За законом, експертиза може тривати місяць. Бувають і затримки результатів через різні причини, наприклад, неготові аналізи чи завантажені лабораторії.

Не перший нещасний випадок в Україні 

Це не перший смертельний випадок внаслідок забігу в Україні. Приміром, на марафонах у Києві у 2015 і у 2017 роках померло двоє людей. У червні 2020 року від інсульту загинула учасниця марафону «Ультра-Трейл Куяльник» в Одеській області Катерина Катющева. Вона загубилася у пустелі Куяльницького лиману та провела там 8 годин без води.

У жовтні 2020 року на Харківському марафоні знепритомнів і помер учасник забігу Євген Колєров. Він біг на дистанції 21,1 км, а потім знепритомнів. Представник організатора забігу намагався допомогти чоловіку та викликав швидку допомогу, але вже у лікарні Євген помер.

Напередодні також Громадське публікувало дослідження вчених, згідно з якими зупинка серця під час марафону стає причиною смерті навіть досвідчених бігунів. Британські фахівці підрахували, що на 80 тисяч марафонців стається одна смерть. На фініші смерть настає менше, ніж у третині випадків, основна кількість смертей припадає на проміжок між дистанціями 9 і 41 км. А за даними канадських дослідників, середній вік бігунів, які постраждали від зупинки серця, – 42 роки. Смерті й серцеві напади частіше відбуваються на марафонах, ніж на півмарафонах, а у випадку зупинки серця помирають 7 з 10 бігунів.

Які причини нещасних випадків на забігах

Кардіологиня Олександра Дудник, яка також займається бігом уже протягом шести років та сама неодноразово брала участь у забігах, каже, що часто однією з причин нещасних випадків на забігах є індивідуальні стани здоров’я учасників, про які вони не знають, бо не обстежувалися. До таких станів можуть належать вроджені вади серця, генетично зумовлені, якщо йдеться про молодих спортсменів.

Раптова серцева смерть буває у людей (у тому числі молодих), які мають діагноз «гіпертрофічна кардіоміопатія» – це потовщення стінок лівого шлуночка, де серед симптомів можна виокремити задишку під час фізичного навантаження, посилене серцебиття, запаморочення. Людина може мати дебют цього захворювання якраз через раптову серцеву смерть, тобто ніколи раніше не обстежуватися, не мати симптомів серцевої недостатності, а її рідні дізнаються про цей діагноз посмертно. Смерті під час бігу, фізкультури, тренувань, футболу бувають у таких пацієнтів раптовими і може бути або через те, що стає значимою перепона для кровообігу, або можуть виникати шлуночкові порушення ритму, які призводять до раптової зупинки кровообігу. Це ще одна із частих причин смерті у молодих спортсменів. Також можуть бути й інші вроджені вади розвитку серця, аномалії коронарних артерій тощо.

Зневоднення «б’є» по здорових людях, так і по тих, хто має якісь серцеві патології. Коли забагато тренування, тобто є перенавантаження організму, теж недобре. Фізичний терапевт та рятувальник Мальтійської служби Захар Козій у коментарі Tvoemisto.tv каже, що, як показує практика, коли люди обирають неправильний для себе темп, дихання, навіть взуття, непризначене для бігу, якщо в них порушений режим, то це відбивається не стільки на результаті, як вже на здоров’ї. 

Слід також враховувати, про що йдеться: чи про гармонійне фізичне виховання для доброго здоров’я і розвитку, чи про спортивну зацікавленість, яка більше спрямована на досягнення результати і почасти шкодить здоров’ю. Тут питання, що ми обираємо, здоровий підхід чи змагальницький, який не на користь здоров’ю. 

 Шанси на виживання після зупинки серця

У дослідженні, опублікованому в The American Journal of Sports Medicine у травні 2012 р., американські науковці на вибірці з учасників усіх марафонів і півмарафонів, які проводили у США у 2000-2009 рр., дійшли висновку, що одна смерть припадає приблизно на кожні 133 тис. учасників, що фінішували. У цьому дослідженні 50% померлих бігунів були молодшими за 45 років. Причинами смерті бігунів у віці 45 років і старших були переважно (93% випадків) інфаркт міокарда та ішемічна хвороба серця. У молодших бігунів причини смерті були різноманітними, з них найбільш поширеною (21%) була раптова зупинка серця (без уточнень).

В іншому дослідженні, опублікованому в The New England Journal of Medicine у січні 2012 р., на вибірці з 10,9 млн учасників усіх марафонів та півмарафонів, які проводили у США у 2000-2010 рр., американські вчені підрахували, що одна зупинка серця припадає приблизно на кожні 184 тис. учасників. З 59 бігунів, що мали зупинку серця, вижили лише 17. Іншими словами, одна раптова смерть від зупинки серця припадала приблизно на кожні 259 тис. учасників. Детальні причини зупинки серця були різними, але серед них переважала гіпертрофічна кардіоміопатія. Шанси на виживання після зупинки серця були вищими у бігунів у віці 40 років та старших (вижили 47% у цій віковій групі), ніж у молодших бігунів (вижили лише 7%). Вчені пояснюють це тим, що у молодших бігунів найпоширенішою причиною зупинки серця є гіпертрофічна кардіоміопатія, а реанімаційні заходи у випадку хворих з такими діагнозом є загалом менш успішними.

Як убезпечити себе від нещасного випадку на забігах

Протипоказань до фізичного навантаження майже немає, є лише застереження для кожного. Для цього потрібно звертати увагу на особливості свого організму і тіла.

Пройти медичне обстеження. Будь-який спортсмен, готуючись до участі в змаганнях, має пройти огляд в лікаря і кардіологічне обстеження. Воно повинно включати електрокардіографію (зміни тут деколи можна побачити раніше, ніж на ехо) та ехокардіографію, тобто УЗД серця. Ці дослідження дозволять виявити медичні стани, які можуть бути або протипоказанням до певних видів навантажень, або змусять їх виключити/обмежити. Вони також можуть дати зрозуміти, що змінювати або не змінювати в тренувальному плані, чи обмежувати себе в якихось видах навантажень, чи взагалі бути без них.  

За словами фізичного терапевта та рятувальника Мальтійської служби Захара Козія, попри те, що нині півмарафони, марафони, велозабіги стали модною масовою культурою, вони потребують від учасників доброго фізичного стану та підготовки, аби виконувати критичні навантаження для організму. Їх не перевіряють перед такими аматорськими забігами і тому часто учасники нехтують обстеженнями.

Є різні хвороби, з якими може жити людина, і водночас тренуватися. Якщо у вас, наприклад, астма, то це не означає, що вам треба тільки лежати. Ви можете жити активно і тренувати свій організм. Для корисних і успішних занять бігом у такому випадку краще консультуватися з фахівцями, тренерами.

Готуватися поступово і систематично. Важливо, на думку кардіологині Олександри Дудник, і те, що підготовка до будь-яких забігів, фізичних навантажень має бути поступовою та нарощуватися із часом. «Золотим» стандартом тренувального процесу має бути біг на низькому пульсі з низькими навантаженнями три рази на тиждень в розмовному темпі по 40 хв. Для кожного це буде свій темп, для людини, яка ніколи не бігала, – це може бути темп швидкої ходьби. Хто більш тренований, може бігти підтюпцем. Із часом межі толерантності до фізичних навантажень будуть розширюватися, темп наростати. Коли людина буде адаптована до такого монотонного фізичного навантаження, тоді в тренувальний план можна додати інші види тренування: наприклад, інтервальний біг, інтенсивні тренування, довгі тренування на більші дистанції.

Той, хто хоче вже мати приріст, покращення своїх фізичних якостей повинен займатися не менше трьох разів на тиждень. Будь-яке навантаження – це стрес, а при систематичному стресі в нашому організмі включаються компенсаторні можливості, він адаптується до навантаження і з легкістю протидіє стресу.

Тут більше йдеться про гармонійне фізичне виховання для доброго здоров’я і розвитку чи про спортивну зацікавленість як більше спрямована на досягнення результату за рахунок власного здоров’я. Тут питання, що ми обираємо, здоровий підхід чи змагальницький, який не на користь здоров’ю.

Вибудувати свої пульсові зони. До того ж учасники, які тренуються регулярно, мають програму. Найчастіше вона базується на показниках пульсу – пульсових зонах. Їх розраховують за різними імовірними параметрами: хтось визначає в лабораторії свої максимальне споживання кисню, максимальний пульс і вибудовує від цього свої зони. Хтось бере розрахункові цифри максимальної частоти серцевих скорочень і від них розраховує пульсові зони.

«Процес будується також на тому, що людина має відпрацьовувати тренувальний обсяг в якійсь пульсовій зоні. Для мене перша пульсова зона – це пульс до 141 удару на хвилину, і я бігаю так 80% своїх тренувань», – пояснює вона.

Більшість спортсменів відстежує пульс за найбільш достовірними методами – це фіксація нагрудним датчиком пульсу. Зазвичай, він приєднується до годинника або телефона. Хто бігає регулярно, має такі годинники, який фіксує й інші параметри – дистанцію, час, трек і відстежує пульс. Датчик ніби як зчитує кардіограму і за тим рахує.

Кардіологи рекомендують визначати свою максимальну частоту пульсу (як контрольну відмітку) і тримати її під час занять спортом в межах рекомендованих зон. Американська асоціація серця стверджує, що під час дуже інтенсивних занять пульс має становити 70-85% від максимального. Натомість, в Центрах з контролю та профілактики захворювань у США радять під час дуже інтенсивних занять тримати пульс у межах 77-93% від максимального. Обидві інституції радять теж використовувати т.зв. формулу Фокса для визначення власної максимальної частоти пульсу: HRmax = 220 - кількість років (вік).

В іншому дослідженні на вибірці з бігунів марафонів та півмарафонів, результати якого були опубліковані у 2018 році в науковому журналі Frontiers in Physiology, вчені дійшли висновку, що формула Фокса перебільшує максимальну частоту пульсу, особливо для бігунів-чоловіків, і для них точнішою є формула Танаки: HRmax = 208 - 0,7*кількість років (вік). Варто додати, що насправді максимальна частота пульсу - дуже індивідуальна річ, і її найкраще визначати в лабораторних умовах під час контрольованих тренувань. Наприклад, у цьому дослідженні її визначали як максимальну частоту зареєстровану професійною системою моніторингу за умови досягненням бігуном максимального споживання кисню. 

Пити воду і охолоджуватися. Кожні 4-5 хвилин у межах забігу людина має приймати трішки води, але не напиватися перед самим стартом. Якщо біг триває довше, ніж 10 км, то обов’язково мати з собою мати пляшку з водою або пробігати повз пункти, де можна попити. Коли відчуваєте спрагу, то, за словами фізичного терапевта, – це сигнал зневоднення, якого не можна уникати.

Після тренування теж слід попити води і, як показують дослідження, у період перших 20 хвилин після забігу продукти, що швидко засвоюються (швидкі вуглеводи – фрукти, ягоди, сухофрукти тощо), будуть стимулювати відновлення організму.

Також у спортивному харчуванні існують гелі, батончики, які розраховані на споживання до навантаження, в процесі і на відновлення після нього. Якщо дотримуватися рекомендацій виробника, який, коли продукт вживати та в які кількості, то все має бути в порядку. Але, уточнює кардіологиня Олександра Дудник, це стосується лише здорових людей. 

«Енергетичні засоби можуть збільшувати частоту серцевих скорочень менш пропорційно до фізичного навантаження, тобто на менше фізичне навантаження отримаємо більшу частоту і серце працює інтенсивніше, ніж мало би в цих умовах. Так, енергетики впливають, змушують серце працювати інтенсивніше, але якщо вони спожиті в безпечних дозах, то для дорослої здорової людини не повинні нести небезпеку», – зазначає вона.

За такої погоди, як зараз, люди отримують часто й теплові удари. Якщо є якісь пункти гідратації, де можна себе облити водою, краще і це зробити. А маршрут слід прокладати так, аби він максимально був у тінистій місцевості (ліс, парк).  

Не забути про заминку. Після забігу, після того, як м’язи спожили кисень і всі поживні речовини, має бути заминка, коли треба допомогти їм вивести ці продукти обміну. Під час фізичних навантажень бувають судоми – це якраз означає те, що м’язи не встигають виводити продукти обміну, м’яз фізично не може працювати.

Захар Козій зазначає, що все працює в комплексі – і оптимальні навантаження, і темп тренування, і добре відновлення, сон, і харчування, і прийом води, і відповідне взуття, яке не буде шкодити суглобам, опорно-руховому апарату, й одяг, що має дихати, поглинати вологу. Це – комплексне завдання, до якого слід підходити прискіпливо. 

У Run Ukraine кажуть, що готові більше вкладати в інформування свої потенційних учасників. Зокрема, проводити лекції на тему того, як треба бігати, де тренуватися, як слухати своє тіло. Окрім цього, хочуть достукатися до молодих та амбітних людей і направляти їх тренуватися в клуби, де тренери зі стажем зможуть їх застерегти від усіх негативних наслідків.

Ольга Коваль, Дмитро Борисов

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.