Фото: Finbalance

Фото: Finbalance

Навіщо нам посередники між підприємцями та податковою або Що не так із РРО

2836 0
Із 1 січня 2022 року практично всі малі підприємці мають придбати касові апарати (РРО) або завантажити відповідні аплікації на свій телефон. Відповідні вимоги запрацювали через зміни до податкового законодавства і стосуються платників єдиного податку другої-четвертої груп. Тепер підприємці, які проводять готівкові розрахунки, обов’язково повинні мати документи на свої товари, реєструвати свої операції та видавати чеки. Tvoemisto.tv з’ясувало, що про ці нововведення думають підприємці, податківці й аудитори.

Що таке РРО і ПРРО

Реєстратор розрахункових операцій (РРО) – це апарат, який коштує п’ять-сім тисяч гривень і який потребує щомісячного обслуговування за 200-300 гривень. Програмний реєстратор (ПРРО) – це програма на звичайному смартфоні, яку можна безкоштовно завантажити із сайту ДПС України.

У відділі комунікації Львівської податкової інспекції Tvoemisto.tv повідомили, що підприємець повинен мати чеки в електронному вигляді. Накладні поширюються тільки на платників єдиного податку, що є одночасно платниками ПДВ: надають медичні послуги, продають лікарські засоби, ювелірні вироби і побутову техніку. Ці підприємці змушені будуть вести облік товарів у журналі, записувати туди прихід і мати всі накладні. 

Кабінет міністрів ухвалив рішення про те, що з першого січня будь-який підприємець-єдиноподатник, який торгує на території села продовольчими та непродовольчими товарами, може не застосовувати РРО, але за умови наявності книги обліку розрахункових операцій – КОРО і розрахункових квитанцій. Тепер цим підприємцям потрібно виписувати квитанції.

Заяву можна подати в електронному вигляді. Щоби користуватися ПРРО, треба скачати аплікацію на смартфон із сайту Державної фіскальної служби. Також є декілька приватних програм, як-от Cashаlot (Кашалот) та Checkbox, які надають платні послуги. Навіть деякі банки створили власні ПРРО, тому бар'єрів для входу на ринок ПРРО радше немає. Інша річ – не всі бачать у цьому перспективи для себе. Деякі компанії мають досвід - в них є POS-системи, CRM-системи, різні системи для подання звітності, тому в них конкуретні переваги.

У підприємців залишаються ті ж самі обсяги виторгу – понад п’ять мільйонів гривень для другої та понад сім мільйонів гривень для третьої групи. При більших обсягах потрібно застосовувати загальну систему оподаткування. 

На сьогодні є мораторій на перевірки податківців, який діє до закінчення карантину. Він не поширюється на підприємців, які торгують підакцизними товарами. Якщо ж хтось торгує продовольчими товарами, то перевірку не будуть здійснювати, бо немає правових підстав. 

За продаж товарів без застосування РРО на підприємців накладається штраф: 100% від суми проданих товарів першого разу і 150% – другого.

Позиція підприємців

Верховна Рада може до першого лютого відтермінувати штрафи для фізичних осіб – підприємців за незастосування касових апаратів, повідомив голова профільного комітету парламенту Данило Гетманцев. «Я вже запропонував відповідну поправку. Думаю, ми за неї проголосуємо досить швидко, щоби зменшити або скасувати штрафи для тих, що зареєструють РРО до першого лютого 2022 року», сказав він.

Проте, як розказали Tvoemisto.tv деякі підприємці, вони більше бояться штрафів за порушення, чи помилки під час використання ПРРО, аніж штрафів за його незастосування. Для них «касова дисципліна» – поняття незрозуміле, вони не знають, за що саме їх можуть оштрафувати, за яких обставин. Левова частка ФОПів, що ведуть реальну діяльність у торгівлі, послугах, громадському харчуванні, не мають юридичної чи економічної освіти, значна частина тих, що є платникам єдиного податку і не є платниками ПДВ, сама заповнює і подає звітність. Вони роблять це без допомоги бухгалтера, тому для них ПРРО, чи РРО – це щось незрозуміле. Для деяких реєстрація ПРРО, встановлення, налаштування є доволі непростим викликом.

Частина ФОПів не перейшла на ПРРО, чи РРО з 1 січня, бо сподівались, що Верховна Рада прийме рішення про чергову відстрочку. На впровадження ПРРО, за словами підприємців, з якими спілкувалося Tvoemisto.tv, треба щонайменше два тижні і доступна щодня технічна підтримка з боку розробника та ДПІ. 

Також частина підприємців сховали банківські термінали від клієнтів. За словами деяких підприємців, вони бояться показувати виручку за відсутності ПРРО/РРО, а податківці з ДПІ має доступ до інформації про рух коштів на поточних рахунках бізнесу, на які приходить виручка. До 2022 року податківці не могли їх карати за порушення ФОПів на єдиному податку. Тому вони могли декларувати будь-яку виручку, проте не меншу, ніж вони отримали на рахунок, зокрема від клієнтів, які платили своїми картками. Тепер вони мають дотримуватись видавати чеки і фактично будуть змушені включати до складу виручки ті суми, які їм сплатили готівкою. Дехто з підприємців казали, що вони точно не будуть включати до складу виручки суми, які отримали готівкою на початку січня. Однак варто зазначити, що у ФОП платників єдиного податку І і ІІ груп, розмір єдиного податку є фіксованим та не залежить від виручки. Лише ФОП-платники єдиного податку ІІІ групи нараховують єдиний податок самостійно, як відсоток від виручки, чи доходу.

Є підприємці, у яких немає програмного обліку продажу взагалі, вони, в кращому разі, записують продаж у зошит, або в кінці дня проводять інвентаризацію запасів. Їм, за їх словами, найважче перейти на ПРРО, позаяк треба придбати окремий потужний смартфон, планшет з надійним доступом до Інтернету, ввести всі види товарів/послуг у ПРРО.
Є такі, в яких встановлені потрібні системи (POS-системи), але їхня інтеграція з ПРРО теж має багато проблем. Вони кажуть, що використовувати просто ПРРО їм незручно, потрібна інтеграція POS-систем з одним з ПРРО, бажано того самого розробника.

У закритій групі на Facebook «Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»», де зареєстровані понад 100 тисяч учасників, багато з яких є підприємцями, виникає багато запитань та відчутне незадоволення через обов’язкове використання касових апаратів. 

Зокрема, Олександр Горальник зареєстрував електронну петицію до президента України з вимогою скасувати обов’язкове використання касових апаратів. Заявник вимагає скасувати касові апарати і дати можливість «розвиватися малому та середньому бізнесу без додаткових витрат та зайвого тиску».

Він критикує новий законопроєкт народного депутата та голову Податкового комітету Данила Гетманцева і називає причину для скасування касових апаратів через їхню чималу вартість. Станом на 11 січня її підписали майже сім тисяч осіб із 25-ти необхідних. 

«Коли підприємцям радять купити касовий апарат, який коштує 20 тисяч гривень за штуку, а в підприємця є декілька магазинів, то звідки він має взяти гроші на це? Підприємства закриваються через і без того високі тарифи ще й додатково мають витрачатися на касові апарати. Дуже прошу президента не відтерміновувати використання касових апаратів, а скасувати їх узагалі, поки тисячі українців не втратили роботу. І підприємці, які відкрили свою крамничку, яких насправді десятки тисяч, не закрилися і не поїхали за кордон», – зазначає заявник у своїй петиції.

Серед членів групи багато підприємців висловлюють обурення і нерозуміння того, навіщо потрібні касові апарати. Зокрема, Наталія Швець пише, що не має такого товарообігу за рік і їй нема що приховувати. «Якщо у мене маленький магазин і я сплачую податки, ще каса, все пробиваю. Друга група. В мене немає такого товарообігу за рік, який вони ставлять. Що я можу приховати?» – запитує вона.

Дехто не розуміє, як проводити операції, реєструвати чеки, і питають поради. Дехто нарікає на те, що аплікація Державної фіскальної служби працює некоректно.

«Сьогодні трапилася така ситуація: неможливо відправити чеки до ДФС, закрити зміну, зняти виторг. До служби підтримки не маю можливості додзвонитися (більш ніж 10 разів), на листи немає відповідей!» – пише Інна Чупира.

Дехто працює у сільській місцевості та не може зареєструвати в податковій книгу обліку, розрахункові книжки.

«ФОП працює в сільській місцевості. РРО йому не потрібно встановлювати. Але треба вести книгу обліку і розрахункові книжки. І ось тут починається капець. З усіх сил намагаюся і ніяк не можу зареєструвати в податковій ні одне, ні друге», – скаржиться Людмила Горська.

Деякі підприємці зізнаються, що не хочуть використовувати касові апарати (РРО), зокрема, тому, що частина їхніх товарів – це контрабанда. 

Чи вдасться подолати контрабанду?

У касових апаратах нічого поганого немає, каже член Комітету підприємців Львівщини Роман Зафійовський, запевняючи, що цифровізація значно спростить облік, проте не вплине на контрабанду і чорний ринок.

«Сьогоднішня цифровізація дає можливість дуже спростити процес ведення обліку. Через смартфон можна виписувати електронні чеки і подавати звітність на сервери податкової. Трагедії в цьому немає, але касові апарати зовсім не вплинуть на контрабанду. Ідея введення РРО полягала у тому, щоби зупинити контрабанду і чорний ринок. Проте лідерами контрабанди є не дрібні підприємці, які торгують у магазинах чи інтернет-магазинах. Ця проблема лежить у площині великої контрабанди, яка проходить повз українську митницю. Я не вірю, що це може розвязати проблему», – каже він.

Підприємці незадоволені тим, що безкоштовні сервіси не працюють, на відміну від приватних програм, запевняє Роман Зафійовський. Частина підприємців свого часу були зацікавлені в єдиній державній монополії на фіскальні послуги і лобіювали це в комітеті Верховної Ради.

«Я колись був делегований від львівського підприємницького середовища на засідання комітету Верховної Ради. Тоді частина підприємців виступали за те, щоби була державна монополія на надання послуг фіскалізації і щоби програмне забезпечення було винятково безкоштовне. Усі підприємці подають звіти у податкову щомісячно, щоквартально та щорічно в електронній формі. Податкова дає можливість безкоштовно надсилати їх, але безкоштовний сервіс практично не працює. Однак є три компанії, афілійовані з податковими органами. Ці компанії пропонують бізнесу платну послугу подання звітності. Вона працює прекрасно. Проте навіщо нам посередники між підприємцями та податковою службою? І це проблема, позаяк це додаткове навантаження на бізнес. Якщо ми – «країна у смартфоні», то чому не зробити й цю послугу адекватною», – говорить він.

Чи потрібен підприємцям бухгалтер?

Встановлення апарата РРО і потреба в бухгалтерському обліку ніяк не пов’язані, пояснює аудиторка Західної консалтингової групи Людмила Шахно, яка обслуговує бізнес юридично, обліково і податково.

«Є міф, що якщо встановлюєш РРО, то треба вести бухоблік. Але це різні речі. Облік товарів вестимуть тільки деякі категорії єдиноподатників. Насправді його мають лише деякі категорії підприємців: ті,що продають технічно складні побутові товари, лікарські засоби та ювелірні вироби, а також ті, що є платниками ПДВ. Усім іншим треба мати документи на прихід свого товару і записувати, скільки вони його продали. Це проста табличка у excel-форматі, складнощів у заповненні якої не мало б виникати. Більшість малих підприємців мають складати у папку документи, щоби підтвердити, звідки вони взяли товар», – каже Людмила Шахно.

Те, що для нових правил обліку товару потрібен бухгалтерський супровід, Шахно називає міфом.

«Проти цієї норми виступають переважно ті, що отримують товар без документів, за готівку. Це може бути чорний імпорт, незаконне виробництво товарів, які продають за готівку без документів. Проте цю проблему розкручують, начебто підприємців зобовязують вести бухгалтерський облік. Про бухгалтера і бухгалтерський облік ніде не мовиться», – пояснює аудиторка.

Особливістю використання РРО є те, що він доволі дорогий, а програмне забезпечення не завжди підходить для торгівлі, коли є потік клієнтів, каже Людмила Шахно. І додає: протестують проти його введення переважно ті, що не мають документів на свій товар.

«Механічний РРО може коштувати від семи до 15 тисяч гривень. Для багатьох це велика сума. Але є альтернатива програмні продукти. Вони коштують від 300 до 600 гривень на місяць. У цю суму входить технічна підтримка, обслуговування і сама програма. Проблема в тому, що програмні продукти не дуже підходять для торгівлі, у якій є великий потік. Тобто важко застосовувати їх у магазині, де постійно є люди, черга. В такому разі краще придбати стаціонарний РРО. Тому, можливо, частина підприємців справедливо обурюються, позаяк ПРРО їм не підходить, а стаціонарний РРО коштує чимало. Варто розуміти, що протестують зараз, як правило, ті, що не мають документів на свій товар, бо вони не зможуть його продавати через касовий апарат», – каже Людмила Шахно.

Малим підприємцям, які торгують на ринках, можна не перейматися

З її слів, малим підприємцям, які торгують на ринках, можна не перейматися. Вони перебувають у першій групі платників єдиного податку, і зміни у законодавстві на них не поширюються. 

«Використовувати РРО повинні підприємці другої і третьої груп, які є на єдиному податку. Не зобовязані використовувати РРО підприємці, платники першої групи, які торгують на ринках. Якщо підприємець вийшов на ринок, бабуся привезла своє молоко на ринок і торгує ним ніяких касових апаратів їм не потрібно. Якщо ж підприємець на ринку торгує не сам, а має найману особу, то він уже точно не в першій групі, а в другій, і тоді РРО має бути!» – зазначає Людмила Шахно.

Нові норми зроблять розрахунок за товар у селах важчим попри те, що уряд звільнив тамтешніх підприємців від обов’язкової наявності РРО, каже аудиторка.

«Кабмін своєю постановою дійсно звільнив дрібних підприємців у селі від РРО у невеликих магазинах. Натомість вони зобов'язані видавати людям розрахункові квитанції. Простіше кажучи, якщо уявити собі сільмаг, у який зайшов вуйко Іван, купив хліб, а там стоїть продавець і починає йому вручну виписувати квитанцію, тоді справді простіше поставити РРО. Але це знову ж таки недешеве задоволення», – веде далі Людмила Шахно.

Аудиторка вважає, що ці зміни до податкового законодавства мали запровадити вже давно, проте сумнівається, що такі заходи зможуть побороти чорний імпорт.

«Я серед опозиції до тих, що не хочуть РРО. Як на мене, це вже давно мало настати, документи на товар треба мати і чеки треба видавати. Це зобовяже тих, що купують товар через чорний ринок, також десь його шукати. Не думаю, що це зможе побороти масовий чорний імпорт, але щонайменше багато хто задумається і перестане працювати з тим, хто не дає документів на товар. Я маю багато звернень від підприємців, які не знають, що робити. Обсяг їхнього виторгу може перевищувати дозволений у чотири-пять разів», – пояснює вона. 

Отже, вихід із ситуації Людмила Шахно бачить такий:

«Наразі в парламенті є законопроєкт про внесення змін до цього закону. Там є і добрі речі, і погані. Із добрих що можна надати можливість підприємцям, які займаються певними видами діяльності, бути в першій групі. Якщо ви не на ринку ви вже не перша група. Навіть якщо ви продаєте канцтовари у частині маленького магазину. Такий підприємець буде змушений купити касовий апарат, бо він уже в другій групі, а з ПРРО це повільно. Якби певним категоріям і видам діяльності дозволили бути в першій групі, умовно кажучи, продавати канцтовари не тільки на ринку, то це стимулювало б підприємців. Вони автоматично позбавилися б необхідності мати касові апарати. Або як варіант було б добре підприємцям певного виду діяльності в другій групі дозволити працювати без касових апаратів».

Роман Ламанський

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!