Фото з відкритих джерел

Фото з відкритих джерел

Як умру, то спопеліте. Або львівський шлях до кремації

8944 0
Тvoemisto.tv з’ясувало, скільки коштуватиме Львову будівництво крематорію та розширення цвинтарів. Ми дізналися, чи є попит на такі послуги в Україні, як до появи крематорію ставляться львів’яни, що думають з цього приводу церковники і чи голосуватимуть за будівництво депутати.

У Польщі – 65 крематоріїв, в Україні – лише три, але соціологи кажуть, що попит на кремацію у нас зростає. У Львові готуються зводити крематорій, сподіваються, що це вирішить гостру проблему із похованнями. Влада скаржиться, що у місті немає землі для нового цвинтаря, а громади-сусіди не погоджуються приймати «чужих» небіжчиків. Лише на одному з 12 міських кладовищ дозволені поховання, ще на двох можна лише підпоховувати до родичів.

Читайте також: Знищена пам’ять. Яким було найдавніше єврейське кладовище у центрі Львова

«Болюче. Мама так захотіла. Коли вона померла, ми через інтернет знайшли людину, яка займалась перевезенням померлих до київського крематорію. Це не була ритуальна служба, а просто чоловік так собі підпрацьовував», – каже львів’янка Світлана. Вона пригадує, як декілька років тому, після смерті свекрухи, вони з чоловіком намагались сповнити її останню волю – кремувати тіло. Каже, що це було доволі складно, виснажливо і морально, і фізично. 

Згодом, коли помер свекор, батько чоловіка, то вони скористались послугами ритуальної служби у Львові. Тіло померлого доправили у Київ, після кремації до Львова привезли урну із прахом та документи із крематорію.  

«Я нещодавно була на цвинтарі, на могилі своєї матері. Там уже почали ховати в таких місцях, що певне, кремація краще, ніж лежати в болоті. Людина має сама вирішувати і мати альтернативу», – каже жінка. 

Український досвід кремації


«Вага і причина смерті?», – запитує жінка буденним тоном. Я телефоную у харківський крематорій, щоб довідатись, скільки у них коштує кремація, заледве привітатись встигла. 

«Коронавірусних не кремуємо, ситуація з захворюваністю в місті погана», – швидко пояснює вона. І ще додає, що людей, які разом з труною важать понад 110 кілограмів, також не спалюють, бо не мають «технічних можливостей». 

Я мовчу. Жінка швидко радить везти небіжчика у Київ, каже, там 8 секцій, черги менші. 

У Харкові кремація коштує приблизно 5 тисяч гривень. Ціна залежить від вартості урни та інших супутніх послуг. Кажу, що я журналістка, що хотіла б довідатись, наскільки часто до Харкова везуть людей зі Львова. Жінка відповідає, що везуть, але такої статистики у крематорії не ведуть.

Читайте також: У Львові землі для поховання на кладовищах вистачить лише на рік

В одеситів підхід трохи інший. Коли намагаюсь дізнатись про вартість кремації, мене одразу запитують: «Для іногородніх чи одеситів?».

«1060 гривень коштує кремація. Для іногородніх – 3 300 гривень, якщо не ковід. Зранку привозите, і за 3-4 години забираєте прах. Якщо ковід, то 3 500, ще 200 гривень на захисний костюм», – швидко розповідає працівник. 

Запитую, чи входять у вартість ще якісь послуги, чи необхідний для поховання інвентар.

«Нічого не входить, хіба кремація. Ми крематорій, лише кремуємо. За 4 тисячі гривень можна поховати прах, у нас є спеціальне місце – така бетонна споруда, як склеп, там 4 урни вміщається», – розповідає працівник одеського крематорію. 

Він каже, що до них доволі часто везуть небіжчиків зі Львова, може раз на місяць. Переважно ритуальні бюро організовують такі поховання. 

На фото крематорій у Києві. Його збудували у 1975 році поруч із Байковим кладовищем.Фото: Ритуальні послуги Київ.

Компанії, що надають ритуальні послуги у Львові, просять в середньому 8,5-9 тисяч гривень за транспортування небіжчика до київського крематорію. Кажуть, що туди везти найближче, тому й найдешевше. 

До того ж у київському крематорії кремація разом із супутніми послугами чи не найдешевша – близько трьох тисяч гривень. У крематорії кажуть, що часто кремують людей зі Львова та західних областей, але детальної статистики не ведуть. Вартість таких послуг для львів’ян, якщо врахувати доставку, – щонайменше 12 тисяч гривень.

Читайте також: Окремий світ, або Все, що треба знати про поховання у Львові

Середня ціна за традиційне поховання у Львові 8-9 тис. грн, це при тому, що за землю люди офіційно не платять. Платять за супутні послуги та необхідний інвентар.

Крематорій є прибутковим підприємством, на сайті є детальна звітність. Також за даними з київського крематорію, видно, що попит на послуги спалення зростає. У 2010 році там кремували понад 10 тисяч померлих. У 2019 році – понад 16 тисяч, у 2020 – понад 18 тисяч осіб. А за перших 5 місяців 2021 року спалили 11 364 померлих. Тож, за дев’ять років попит зріс на понад 60%.

Інформація, яку нам вдалось отримати від працівників Одеського крематорію також показує, що кількість спалень за десять років там зросла майже вдвічі. У 2010 році там кремували понад 3500 людей, а у 2020 році – понад 6400. Чистий прибуток, який отримало одеське підприємство у 2020 році, – майже 400 тисяч гривень. 

Кожен другий за крематорій

Що думають львів’яни про кремацію і побудову у місті крематорію соціологи досліджували ще у 2019 році. Тоді з’ясували, що майже кожен другий мешканець міста – за будівництво крематорію (51,1%), а 44% респондентів загалом не проти, аби після смерті їх кремували. 

«Все ж тих, хто хоче крематорій у Львові є більше, ніж тих, хто готовий реально скористатися цією послугою. Також помітно, що чим старшим є респондент, тим меншою мірою він готовий скористатися цією послугою. Складно розуміти, з чим це пов'язано, з тим, що молодь більш прогресивна, менш традиційна, можливо менший рівень релігійності, або ж для них це доволі далека перспектива. Треба провести дослідження, аби відповісти», – каже у коментарі Тvoemisto.tv директорка українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак.

Результати соціологічного опитування львів'ян про біопоховання, 2019 рік

Вона додає, що більш скептично до спалювання ставляться жінки. Щодо релігії, то 50% опитаних вірян православної церкви підтримують побудову крематорію, 19% не визначились, менше 30% – проти. Щодо вірян греко-католицької церкви, то за крематорій у Львові 48%, а 21% не мають чіткої позиції, решта – проти.    

Церква не забороняє 

Офіційно ні православна, ні греко-католицька церква не забороняють кремації. Але окремі священники мають різні погляди на це. Викладач кафедри богослов’я, школи біоетики УКУ Ігор Бойко у коментарі Тvoemisto.tv розповів, що хоч церква й заохочувала, щоби поховання померлих людей відбувалося традиційно, коли тіло ховають у землю, втім сама кремація не є під забороною. 

«У всіх документах з 1960 років церква говорить, що вірні мають можливість вибирати. Якщо людина обирає спалення, то прах має бути похований у землю, не може він зберігатись вдома, не треба його розсіювати, таке церква не схвалює. Місце перебування останків – на цвинтарі», – каже він.

Втім, деякі священники ставляться скептично до кремації. Зокрема, канцлер львівської єпархії ПЦУ Володимир Целень каже, що за християнською традицією тіло має бути поховане у землю: «Людина із землі постала, у землю повинна йти. Але це моя особиста думка. Церква не заперечує кремацію». 

Цвинтарна земля 

У Львові 150 гектарів землі – кладовища. Поховання займають трохи менше, ніж 1% площі міста. Це приблизно як 210 футбольних стадіонів. Ховати покійників місту скоро стане ніде, каже міська влада, і додає, що кількість поховань у Львові за рік збільшилась на 26% у порівнянні з минулим роком.

Вдень у Львові ховають 30-35 небіжчиків. Тому Львів вкотре розширює кладовища. Цього разу за рахунок лісу та заповідної зони. Площу Сихівського та Голосківського цвинтарів планують збільшити на 26 га. Цього вистачить на років 15, каже директор департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Олександр Одинець. А територію для нового міського кладовища місто ще не знайшло. 


«Вільні площі для поховання вичерпано. Тільки завдяки тому, що вже формуємо нові поля на Голосківському цвинтарі, маємо дворічний ресурс, це при існуючій статистиці поховань. У комплексі із крематорієм майбутнє розширення на 26 га вирішить проблему з похованнями на 25-30 років. А якщо ми його не збудуємо, то на 15-20 років», – каже він.

Землі, які місто планує доєднати і облаштувати на них кладовище, – це переважно ліси. Голосківський цвинтар розширять на 10 га, це майже як площа парку Івана Франка у Львові, за рахунок землі держпідприємства «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр». Цю землю місто не викуповуватиме, але це не означає, що територія для нових поховань дістанеться нам безкоштовно. Львів компенсує вартість вирубаних дерев – загалом селекційно-насіннєвий центр отримає 15 мільйонів гривень. Про це каже Наталія Шелестак, голова бюджетної комісії ЛМР.

Читайте також: У Львові збільшать площу двох цвинтарів та шукають гроші для крематорію

Сихівське кладовище розширять на 16 га за рахунок земель природо-заповідного фонду. Вартість самого розширення, вирубки дерев, облаштування території у міськраді не називають. 

Крематорій – далека перспектива

У червні у Львові мають оголосити міжнародний архітектурний конкурс на виготовлення проєкту крематорію. Землю на нього депутати виділили, є 2 гектари на території Голосківського цвинтаря. Там, до речі, крематорій почали зводити ще на початку 80-х, але згодом будівництво зупинилось. Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев каже, що існуючі фундаменти можливо вдасться використати при будівництві колумбарію – місця, де зберігатимуть урни із прахом. 

Фото крематорію на Голосківському кладовищі, який почали будувати ще у 80-тих роках, але не завершили

У будівлі буде приміщення медслужби, а також простір для вшанування померлих, зала пам’яті. Скільки коштуватиме місту крематорій, чиновники рахують уже кілька років. Ймовірно, що 60 мільйонів гривень, каже Олександр Одинець. Але цифра дуже приблизна, наголошує він, більша частина вартості – ціна обладнання, печей з фільтраційним обладнанням, у крематорії їх має бути дві. У березні цього року в одному з невеликих міст на півночі Польщі Грудзьондз облаштували крематорій. Ціна печі 1 млн злотих – це майже 7, 5 млн гривень. Вартість крематорію – 2,3 млн злотих – це понад 17 мільйонів гривень. 

За законодавством крематорії в Україні можуть бути лише комунальними. Усі три – Київський, Харківський і Одеський – є на балансі міст. Львів, каже міський голова Андрій Садовий, шукатиме можливості для державно-приватного партнерства.

Непорозуміння через гроші

Втім, через те, що міська влада не надає чіткої інформації, не називає конкретних цифр, зокрема вартості, термінів, фахових обґрунтувань, львівські депутати ЛМР кажуть, що не готові виділяти кошти. 

«На жаль, у питаннях крематорію, як і в багатьох інших, окрім хороших намірів більше немає нічого, немає ні технічних характеристик, ні економічних обґрунтувань. Виглядає, що нам треба вже енну кількість мільйонів, але проаналізувати, на що, ми не маємо можливості. Крематорій у перспективі місту потрібен. Але рішення нині треба приймати виключно за умови, якщо є конкретні цифри і показники, які дадуть можливість зрозуміти, чи місто може собі це дозволити, чи ні», – каже депутат, голова фракції «Варта» у Львівській міській раді Юрій Матринюк.

Голови усіх інших фракцій мають схожу позицію, окрім Руслана Кошулинського. Він представляє «Свободу» у Львівській міській раді і каже, що місту не потрібен крематорій, бо львів’яни не готові до нетрадиційного методу поховань, а ті, хто хоче кремувати тіло, може скористатись крематоріями в Києві, Одесі, Харкові. 

«Ні запиту немає, ні грошей немає, церква не толерує і не пропонує кремувати померлих. А керівник департаменту фінансів Львівської міської ради говорив, що місто стоїть перед дефолтом, враховуючи проблему з карантином. То чи найбільша потреба львів'ян у тому, щоб поставити крематорій, чи ці кошти можна використати ефективніше? До Львова долучилась велика кількість земель і місто ще в спромозі докупити собі місце. Цікаво, що за минулої каденції, коли у Львівській міській раді розглядали петицію щодо будівництва крематорію, то депутатський корпус не проголосував, а тоді і гроші були, і більшість мала політична сила, представлена міським головою», – каже він.

Львів’яни хочуть мати альтернативу

Щороку місто інвестує сотні мільйонів гривень у масштабні інфраструктурні проєкти, у реконструкції доріг, облаштування громадських просторів, площ, скверів. Утім впродовж років не вело якісного управління у сфері поховань. 

Немає домовленостей із навколишніми громадами щодо облаштування нового міського кладовища. Олександр Одинець каже, що місто шукає територію впродовж років, але позитивної відповіді від сіл і містечок, близьких до Львова, не отримали. Також місто не озвучує вартості розширення кладовищ. 

Щодо крематорію, то про його будівництво йдеться вже давно, але у 2019 лише проголосували за виділення землі на Голосківському кладовищі. Донині місто не знає конкретної вартості крематорію і який саме варіант фінансування проєкту обрати.

Тим часом на утримання 150 гектарів кладовищ місто цього року виділило 8 мільйонів гривень. За ці кошти ЛКП, яке займається утриманням цвинтарів, хіба обрізає дерева, розчищає доріжки, та вивозить сміття із кладовищ.

Будівництво крематорію доволі затратна справа, втім не настільки, аби місто із бюджетом розвитку у понад три мільярди гривень не змогло собі цього дозволити. Тим паче, кремація, як нам вдалось з’ясувати, може бути доволі прибутковою справою. Також видно, що попит, навіть в Україні, на такий вид поховання зростає. 

Довідка 

За даними британського Товариства за кремацію, станом на кінець 2019 року в Угорщині працювали 17 крематоріїв, в яких кремували 66,9% усіх померлих країни. У Румунії працювали лише чотири крематорії, що кремували лише 0,5% усіх померлих (дані за 2018 р.) В Росії кремували у 2019 році 15,21% померлих. Натомість, у Чехії працювали 27 крематоріїв, а кремували у 2019 році 79,12% усіх померлих.

У Польщі є щонайменше 65 крематоріїв для спалення людських тіл після смерті. Крематорії працюють не лише як комунальні, але й як приватні підприємства. Спалювання тіла разом з труною у польських крематоріях коштує від 550 до 900 злотих (за курсом 7,40 грн за злотий це від 4 тисяч гривень до майже 7 тисяч). Ціни урн починаються від 2 тисяч гривень (300 злотих), а труну для спалювання можна придбати за ціною від 3,700 гривень (500 злотих).

На фото один із крематоріії у Польщі

У Варшаві, за даними управління комунальних цвинтарів, кремація є найдешевшою – 550 злотих. На Північному цвинтарі Варшави найдешевше окреме місце для традиційного поховання у землі коштує 1880 злотих на 20 років. Найдешевше окреме місце для поховання в землі урни на 20 років коштуватиме лише 815 злотих.

 

Made with Visme Infographic Maker

Інфографіка Марічки Стахів 

У Польщі більшість населення схвально ставиться до кремації. У жовтні 2019 році 50% респондентів заявили, що тіло померлого можна спалити (кремувати) і поховати вже урну з його прахом. Натомість 33% наполягають на тому, що тіло треба поховати (закопати в землю) у труні. З опитування також видно, що відданість традиційному способу поховання визначається особистою релігійністю. Більш відкритими до кремації були особи з вищою освітою, мешканці середніх та великих міст, у віці 25-44 років.

Вікторія Савіцька, Дмитро Борисов

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!