Історія будь-якої успішної справи має і свою потаємну сторону – пошуку та налагодження зв’язків, перших проблем, пошук команди, інвестицій. Аби допомогти стартаперам пройти цей шлях від зародження ідеї до виходу в світ, у Центрі підприємництва УКУ діє спеціальна програма акселерації. Про один з проектів, що бере у ній участь – стартап UATAG – розповідає Tvoemisto.tv.

Унікальні як відбитки пальців

Невдовзі львів'янин Тарас Родцевич зможе врятувати будь-які ціності від підробки за допомогою шматочків скла. Йому належить ідея проекту UATAG – спеціальної бірки, що складається з QR-коду та шматочку попередньо розбитого скла.

На ідею стартапа програміста наштовхнув його друг-художник, коли розповів про проблему підробок у світі мистецтва.

«Ідея прийшла в голову два роки тому. Мій товариш, художник, сказав, що в світі мистецтва дуже багато речей підробляють і люди не можуть відрізнити оригінал від копії. Він висунув гіпотезу, що можна захистити певні предмети шляхом створення неповторних малюнків. Але виникає проблема, що навіть неповторну картину можна скопіювати», – каже засновник стартапу Тарас Родцевич.

Аби знайти щось по-справжньому неповторне Тарас із другом перебрали всі можливі предмети та матеріали. Думали навіть про каміння чи листя, але завадила їхня непрактичність: на каменях тріщини побачити важко, а листя швидко псується.

«Тоді ми почали міркувати над матеріалами, які можуть служити чимось на кшталт відбитку пальця у людини. І згодом ми подумали про листове скло», – ділиться спогадами Тарас.

Винахідники почали експериментувати зі склом. Розбивши перші кілька десятків шматочків, Тарас переконався: тріщинки на кожному й справді унікальні.

«Ми пішли до Тараса Жеплинського, голови кафедри хімії та силікатів «Львівської політехніки». Він розповів, що причин унікальності тріщин скла є кілька. По-перше, при заливанні скла спочатку застигають верхній та нижній шари. Між ними є середина, яка застигає найпізніше. Там утворюються напруги скла. Відповідно, коли ми розбиваємо верхній шар, скло тріскає саме по тих лініях напруги. По-друге, кожен шматок скла бодай трішки, але відрізняється розмірами та складом. Що теж сприяє унікальності тріщин», – розповідає автор ідеї.

Піти в музей зі своїм стартапом

У пошуках аналогічного продукту на ринку, Тарас Родцевич вивчив близько 2 тисяч патентів, але з’ясувалось, що в світі нічого ідентичного з їхнім проектом немає.

Після отримання власного патентну винахідник зосередився на розробці діючої моделі та застосуванні майбутньої бірки. Першими на думку спали музеї.

«Було щонайменше 30-40 прототипів, поки ми прийшли до остаточної форми. Після чого почали звертатися до музеїв, пропонували своє рішення. Отримали багато відгуків та рекомендацій. Нам казали, що рішення добре, але тодішня бірка не мала захисту скла. А тому могли утворюватися нові тріщини», – каже Тарас Родцевич.

Довелось вкривати скло товщиною в 1 мм додатковою спеціальною матовою срібною плівкою, яка захищає наявні тріщинки і не дає з’являтись новим.

Над стартапом розробники активно працюють вже рік. За цей час вони встигли не лише створити й вдосконалити саму модель, а й відвідати чимало музеїв та виставок, де розповідали про себе.

«Ми побували в Ізраїлі на україно-ізраїльскому інноваційному заході, потім презентували проект в Амстердамі – потрапили в топ стартапів. Опісля брали участь в Сан-Франциско на TechCrunch, де потрапили в топ-60», – розповідає розробник.

«У березні ми отримали друге місце на Ukrainian-Іsrael Innovation Eхpo, який відбувався в Ізраїлі. Опісля ми прийняли участь в нідерландському конкурсі стартапів – наш проект потрапив в топ-60 the hottest startup конференції TNW (The Next Web) і 6 місце в секції security&blockchain», – розповідає Тарас Родцевич.

Українська розробка також потрапила у топ-50 стартапів виставки Теch-Crunch в Сан-Франциско та отримала призове місце й сертифікат на 5 000 євро на конкурсі стартапів IT-Арена Львів 2018.

Від взуття до урн з прахом

Музеї були для стартапу були пріоритетними і первинними клієнтами. Але окрім картин, розробку львів’ян можна використовувати для будь-якої речі, що потребує ідентифікації. Подібна бірка може гарантувати оригінальність взуття, одягу, аксесуарів, різних коштовних речей.

«Ми працюємо над трохи іншим зовнішнім виглядом прототипу - як саме він виглядатиме для кожного з варіантів використання», – говорить Тарас Родцевич.

Ще одна сфера використання – це логістика, а точніше практично всі транспортні перевезення, де треба переконатися, що вантаж прибуде неушкодженим і без заміни. Наприклад, це може стосуватись транспортування дорогих медичних препаратів. UATAG стане в нагоді і в банківській сфері, до прикладу, для захисту банківських скриньок.

Фактично, проект львів’ян став сучасною версією стародавніх печаток.

«Ми нещодавно мали запит навіть від одного з найбільших в США центрів кремації. Вони зацікавлені використовувати наші бірки для ідентифікації урн з прахом. Справді, звертаються багато компаній, які мають проблеми з ідентифікацією. Всіх сфер достеменно навіть не можу назвати, але вже бачимо, що потреба в цьому може бути найрізноманітніша», – говорить Тарас Родцевич.

Безпека за 5 доларів на рік

Попри унікальність винаходу, він дуже доступний. Захист одного предмета впродовж року обійдеться всього в 5 доларів і нижче.

«Ми позицінуємо весь захист не просто як бірку, а як комплексну послугу – сюди входить виробництво бірки, база даних і весь супровід – все, що потрібно для конкретного випадку. Для одягу, взуття, аксесуарів це буде коштувати ще дешевше – бо там бірка передбчатиметься зйомна і не має працювати весь рік», – пояснює Тарас Родцевич.

В усіх випадках, за словами розробників, важливо забезпечити факт оригінальності товару і ціна зменшуватиметься в залежності від періоду, на який цей захист необхідний.

Таємниця технології

Змусити cкло тріснути – не проблема. Під час візиту до стартаперів Tvoemisto.tv спробувало розбити кілька взірців. І, на жаль, жоден з них не міг би бути використаний для бірки. Вони або розліталися на частини, або тріщини спліталися в такий візерунок, який не піддавався аналізу і змінювався (тобто, розстріскувався далі після того, як скло брали в руки).

Як пояснюють самі розробники, для створення тріщин і унікального візерунку, що піддається ідентифікації, пріоритетним є не те, як і чим розбити скло, скільки контрольований процес.

«Ми розробили спеціальний алгоритм, який передбачає одразу кілька змінних: кількість тріщин не має бути надто великою, а головне – вони мають бути закінчені. Тобто вони не будуть утворюватися далі, є захищені і можуть бути в подальшому ідентифіковані. Тут важлива технологія», – пояснюють розробники.

Як реалізувати проект до перших інвестицій

Зараз команда з досвідом за плечима вдосконалює свій проект в Центрі підприємництва УКУ. Центр підприємництва УКУ – це бізнес-акселератор, створений для того, щоб допомагати молодим стартапам отримувати більше інформації, досвіду від менторів, від професіоналів у технологічних галузях, допомагати командам стартапів презентувати себе на глобальних ринках і втілювати свої ідеї технологічних продуктів.

Саме зараз тут активно працюють над своїми проектами шість команд стартапів, серед яких і UATEG. Іван Петренко, керівник Центру, вагомим етапом у роботі Центру підприємництва виділяє співпрацю з інвесторами, адже це важливо, перш за все, для стартапів, з якими активно працює Центр підприємництва: «Навчання потенційних інвесторів і залучення їх до акселераційних програм – ще одна важлива складова нашої роботи. Є інвестори, які активно шукають проекти, куди можна вкласти кошти, і ми одні з тих, хто буде пропонувати їм напрямки для інвестицій. Ми хочемо створити мережу менторів, викладачів, стартаперів, які будуть між собою комунікувати, будуть залучати себе і свої знання для того, щоб ця мережа росла і ставала більш продуктивною».

В активі центру підприємництва LvBS – реальні можливості та професійні ментори.

«Знання, нетворкінг, доопрацювання продукту та навіть можливі інвестиції. В LvBS є велика мережа бізнесменів по Україні й за кордоном, які дуже зацікавлені в інвестиціях у стартапи, тож їх запрошуватимуть на Demo Day», – каже керівниця напрямку розвитку бізнес-школи Роксоляна Вороновська. Найкориснішою акселерація, за її словами, буде учасникам чи командам, які мають готовий прототип.

У планах стартапу – налагодження і розширення виробництва

Про плани на майбутнє Тарас Родцевич розповідати не хоче. Каже: краще їх спочатку втілити. Але наступний крок для UATAG – поїздка на Інвестиційний саміт до Києва, де винахід презентуватимуть потенційним інвесторам.

Зараз у стратаперів невелике виробництво у Львові, тому у найближчих планах – знайти інвесторів, які допоможуть запустити повноцінне виробництво деталей, щоб збільшити технічні можливості та вийти на ширший ринок.

«Важливе завдання – запустити виробництво у Львові. Ми розглядали різні варіанти, зокрема, нам радили Китай. Але я вважаю, що треба бути патріотом своєї країни і свого міста. Не лише на словах, а до глибини своєї кишені. Зокрема, і відкривати підприємства та давати людям роботу», - міркує Тарас Родцевич.

Соня Сабала

Фото: Надія Марченко

Матеріал підготовлений у партнерстві з Центром підприємництва УКУ

У вас є ідея, але немає команди? Знайдіть однодумців на платформі Центру підприємництва УКУ! Тут дають можливість крутій ідеї залучити якомога більше крутих людей. Все максимально просто: реєструйтесь на сайті та заповнюйте форму, натиснувши банер нижче. В обговореннях ви можете напряму контактувати із зацікавленими у вашій ідеї. Let’s dream come true!

Партнерська публікація