Про реформу МСЕК на Львівщині; що варто знати обмежено придатним особам; від яких хвороб найчастіше помирають жителі області; яких лікарів бракуватиме після 2030 року та куди звертатися пацієнтам зі скаргами на неякісні медичні послуги, читайте в інтерв'ю «Твого міста» з директоркою департаменту охорони здоров'я Львівської ОВА Наталією Літвінською.

Минув майже рік відтоді, як ви офіційно очолили департамент охорони здоров'я Львівської ОДА. Розкажіть, яким був цей рік для вас, що вдалося зробити і які цілі ставите перед собою?

Напевно, про деякі речі я розповім, а про деякі – ні. Але рік був непростий, враховуючи те, що ми реалізуємо державну політику і робимо це під час війни. Це були виклики, пов'язані з наданням медичної допомоги військовим, організацією роботи військово-лікарських комісій. 

Ми реалізували державну політику та впровадили свій план розвитку госпітального округу, також чимало зробили для реорганізації закладів охорони здоров’я. За цей рік ми об'єднали дитячі лікарні, оскільки такою була вимога Міністерства охорони здоров'я та постанови Кабміну, що на території Львівської області має бути один надавач медичних послуг у вигляді єдиної обласної дитячої лікарні. Також об'єднали будинки дитини, оскільки в нас триває реформа деінституалізації: діти не мають жити в інституціях, а повинні виховуватися в сім'ях.

Крім того, ми приєднали до обласної клінічної лікарні спочатку патологоанатомічне відділення, бо держава припинила надавати субвенцію, а потім шкірно-венерологічний диспансер, оскільки в постанові Уряду про програму медичних гарантій на 2024 рік було зазначено, що не контрактуються заклади, які мають лиш один пакет, зокрема інтернатні, і цей диспансер не підпадав під контрактування. Також ми приєднали лікарню в Соснівці, надали їй нового «дихання», оскільки вона стала реабілітаційною базою для обласної клінічної лікарні.

Також ми передали на виконання постанови Кабміну в державну власність судово-медичну експертизу, ухвалили на сесії рішення щодо університетської клініки. Наприкінці мали дуже непростий процес, можна сказати, справжню турбореформу – ліквідацію МСЕК. 

На початку року також від'єднали всю первинну медичну допомогу від наших п’яти обласних клінічних лікарень, точніше від обласних закладів, підпорядкованих Львівській облраді, бо в чинному законодавстві, зокрема в Програмі медичних гарантій, було зазначено, що первинка не може існувати в структурі таких закладів.

Тобто в нас відбулося дуже багато реорганізаційних процесів. Важливим етапом стала безпека наших закладів охорони здоров’я. Це був великий процес, пов'язаний зі створенням укриттів, а також із автономністю закладів охорони здоров’я. 

Спочатку багато хто скептично ставився до того, чи вдасться нам це реалізувати, але станом на сьогодні з 37 закладів спроможної мережі 21 повністю автономний.

Що це означає? Це заклади, які можуть працювати за будь-яких умов 24/7 і за потреби ставати центрами «Незламності». Це стаціонарні заклади охорони здоров'я, кожен із яких забезпечений автономними джерелами живлення. У всіх закладах, де дозволяли технічні можливості, створені автономні джерела водопостачання, тобто свердловини. Практично всі заклади мають автономні або локальні котельні. Доопрацьовуємо питання автономних котелень.

Що це означає? Це означає, що під час блекауту наші заклади працюватимуть. Навіть ті люди, які не є пацієнтами, можуть звернутися до цих закладів, зарядити телефон, попросити теплої води чи просто сховатися в їхніх укриттях під час тривоги.

Також у контексті безпеки закладів почали величезну роботу зі Службою екстреної медичної допомоги. Вона розробила алгоритми та інформаційні листівки, які ми роздали рятувальникам ДСНС та поліції. Всі екстрені служби отримали цю інформацію. Також ми попросили голів територіальних громад і керівників закладів охорони здоров’я розмістити її в доступних для відвідувачів місцях. 

Про що мовиться в цій інформації? Там зазначено, куди мешканці можуть звертатися під час повного блекауту, де розміщені найбільші лікарні та пункти базування швидкої допомоги. Також вказані телефони й месенджери, за якими можна зв’язатися в різних ситуаціях. Тому якщо немає поблизу лікарні, варто звернутися до найближчого пункту базування екстреної допомоги, і «швидка» доправить пацієнта до потрібного закладу. 

Якщо є найближчий пункт базування, то ДСНС має цю інформацію і підкаже пацієнтові, куди звернутися. Якщо є найближчий пункт базування поліції, то поліція також має цю інформацію і дасть вказівки, куди звертатися. Екстрена медична допомога розпочала величезну роботу по радіозв'язку. Це те, що нам потрібно, коли повністю переривається зв'язок. У нас був забезпечений радіозв'язком Львівський район, цього року коштом місцевих громад плануємо розширити зону покриття зв’язком. Також у кожному закладі попрацювали над доступністю ліків. 

У нас запрацював візний аптечний пункт. Поки що охоплюємо Дрогобицький і Самбірський райони – 19 населених пунктів, а також проєкт «Укрпошта», де люди можуть замовити ліки як звичайні товари через програму доступних ліків. 

Ми провели велику роботу щодо безбарʼєрності. Бо безбар'єрність – це не лише доступність закладів охорони здоров’я, а ціла наука, яка має стати нашою культурою. Все те, що доступне нам, має бути доступним для людей з інвалідністю. У всіх наших кластерних лікарнях і майже всіх надкластерних лікарнях створені реабілітаційні відділення, де вже закінчують ремонт і розпочнуть роботу цього року.

Також перед нами поставили завдання щодо створення центрів психічного здоров’я. Ми вирішили створити центр психічного здоров’я та ментального здоров’я. Потім це збіглося з державною політикою. Такі центри працюють на базі кластерних лікарень, але вже наприкінці року вийшов наказ Міністерства охорони здоров’я, який містить певні вимоги до таких центрів, і ми маємо забезпечити їх виконання впродовж пів року.

Велику увагу приділили новим підходам у психіатрії, тому що нам потрібно побороти стигму, яка існує щодо цього напрямку. Нам не має бути соромно звернутися до психіатра чи психотерапевта, ми повинні допомагати одні одним, тому що сьогодні багато з нас мають стресові розлади. Ми будемо травмованим поколінням. Це факт, і ми маємо його визнавати, не боятися цього, адже психіатрія – це не завжди про важкі психічні захворювання.

За допомогою українсько-швейцарських проєктів ми створили центр підтриманого проживання на базі психіатричної лікарні. Також створили новий реабілітаційний простір у психіатричній лікарні, де пацієнти можуть проходити фізичну реабілітацію, де є артмайстерні, столярні майстерні, звіринець. 

Започаткували реабілітаційний центр і цього року провели «Кульпарків фест», де мешканці Львова могли подивитися на тварин, взяти участь в атракціях, а наші військові разом із рестораторами готували їжу та частували нею відвідувачів.

Одним із важливих досягнень стало відкриття сучасної реанімації новонароджених в обласній клінічній лікарні. Це новітнє обладнання для вентиляції легень, відремонтовані відділення та зручні світлі палати. Всі ці зміни спрямовані на покращення умов для матерів, які перебувають на збереженні, і дітей.

Також ми відкрили відділення реанімації з неонатальною хірургією в перинатальному центрі і відділення реанімації з неонатальною хірургією. Ще однією великою перевагою є те, що перинатальний центр обладнаний сучасним бомбосховищем. Це важливо в умовах війни.

Крім того, за підтримки Міністерства охорони здоров'я України ми реалізували кілька важливих проєктів, зокрема отримали багато великогабаритного обладнання. Це лінійний прискорювач для онкоцентру і комп'ютерний томограф (КТ), який поставили у Золочеві та в дитячому діагностичному центрі «Охматдит». 

У 2020 році я просила депутатів Львівської міської ради виділити кошти на лізинг для закупівлі ангіографів та МРТ-апаратів, оскільки цей сектор був переважно в приватних руках, а держава не постачала такого обладнання. З 2021 року почалося велике будівництво й оснащення кластерних закладів, для яких були закуплені КТ-апарати, сучасний рентген-апарат, УЗД-апарат тощо Цього року отримали ангіограф для госпіталю інвалідів війни імені Юрія Липи та інше великогабаритне обладнання. Єдина вимога Міністерства охорони здоров'я – знайти приміщення для його інсталяції.

Через корупційні скандали з 1 січня в Україні запрацювала оновлена система встановлення інвалідності, яка замінила медико-соціальну експертну комісію (МСЕК). Розкажіть, як змінилася ця система, як вона тепер функціонує на Львівщині та що варто знати обмежено придатним особам?

Замість однієї юридичної особи – МСЕК ми створили 13 експертних комісій, які оцінюють повсякденне функціонування осіб. Ці комісії працюють на базі кластерних і надкластерних закладів охорони здоров'я. Згідно з постановою Кабміну ще повинні бути спеціалізовані комісії, такі як онкологічна, кардіоневрологічна, психіатрична й фтизіатрична. 

Онкологічна комісія працює на базі онкоцентру, кардіоневрологічна – на базі кардіоцентру, психіатрична – на базі обласної психіатричної лікарні, а фтизіатрична – на базі Центру легеневого здоров'я.

Усі інші нозології, такі як хірургія, травматологія, терапія, були розподілені між кластерними закладами охорони здоров'я. Постанова визначає спеціалізовані комісії, такі як офтальмологічна, кардіологічна, психіатрична, фтизіатрична. Кожен район має свою кластерну лікарню, а кожна лікарня – експертну комісію. Замість 200 працівників МСЕК зараз задіяні 400 разом із лікарями, секретарями й адміністраторами.

Кількість лікарів і комісій збільшилася, а географічна доступність покращилася. Раніше лікар оформлював документацію для МСЕК, і пацієнтові доводилося йти на ЛКК (лікарсько-консультативна комісія. – Ред.). Тепер лікар формує електронну документацію і відправляє її у відповідну експертну комісію. В системі НСЗУ видно, де є вільні місця в цих комісіях. Якщо у вашому регіоні немає місць, а ви хочете вже пройти ЛКК, можна вибрати іншу комісію по всій Україні.

Після того, як лікар скеровує документацію, адміністратор має п’ять днів, щоб перевірити правильність оформлення. Якщо все гаразд, пацієнта ставлять у чергу і повідомляють про місце та час засідання комісії через телефон, електронну пошту або посильним листом.

Якщо документація оформлена неправильно, її повертають на доопрацювання у заклад охорони здоров’я. Також є нові правила: не потрібно лягати в стаціонар, якщо є всі необхідні медичні документи і лабораторні обстеження, зроблені не швидше ніж за місяць перед тим. Важливо, щоби пацієнт мав актуальні документи.

Комісії можуть проводити засідання очно, заочно або через телемедицину, а також виїзні засідання. Для кожного виду засідання визначені чіткі критерії та правила для встановлення групи інвалідності навіть без неперервного медичного спостереження. 

Після огляду комісія ухвалює рішення про надання чи ненадання інвалідності. Якщо пацієнт не згоден з рішенням, то має право оскаржити його. Оскарження можна подати посильним листом або електронною поштою, звернувшись до Науково-дослідного центру в Дніпрі або через лікаря й електронну систему.

Цього місяця ми розглядали справи, які не встигли опрацювати до грудня 2024 року. 

І багато таких справ? 

Понад 3 тисячі. Їх не лише треба було розглянути, але й оцифрувати та внести в електронний реєстр. Найбільше навантаження лягло на онко- та кардіоцентри. На наступних етапах вся робота виконуватиметься тільки в електронному вигляді без паперових носіїв. Усім керуватимуть через комп'ютер.

Яке фінансування потрібне?

Близько 92 тисяч гривень на місяць на одну команду. Але з першого півріччя 2025 року фінансування здійснюватимуть за принципом оплати послуги, як це відбувається за всіма медичними пакетами. Лікарі не працюватимуть безкоштовно, фінансування адмініструватиме НСЗУ. Звісно, робота цих експертних команд підлягатиме перевірці. Є наказ Міністерства охорони здоров'я України, яким передбачені три види перевірок: регіональний моніторинг, державний моніторинг і безпосередній моніторинг закладами охорони здоров'я. 

Державний моніторинг уже розпочався, створені спеціальні групи, які починають перевіряти виконання вимог постанов Кабміну, зокрема щодо доступності послуг, розміщення інформаційних матеріалів тощо.

Готується розпорядження про створення регіональних груп моніторингу відповідно до вимог постанов Кабміну. Ці групи складатимуться з представників медичної галузі, ДБР, НАБУ, СБУ, громадських організацій, що займаються антикорупційною діяльністю, а також Національної поліції. Керівники медзакладів повинні забезпечити виконання наказів у межах своїх повноважень. Це, звісно, лише загальна схема, але вона дає уявлення про реформу. 

Чи маєте статистику, скільки осіб на Львівщині визнані обмежено придатними?

Поки що департамент охорони здоров'я не володіє такою інформацією. Це питання ТЦК і СП, тому я не готова надати точні дані.

Поговорімо докладніше про медицину Львівщини. Яка зараз ситуація з кадрами в медзакладах? Яких лікарів бракує найбільше?

Проблема з кадрами в Україні, безумовно, є. Але у Львівській області ситуація більш оптимістична. Якщо подивитися на наші дані, які ми аналізуємо в департаменті охорони здоров'я, то в цілому галузі не вистачає більш ніж 300 працівників. Якщо поділити цю кількість в Україні на 149 закладів, то виходить майже дві з половиною штатні одиниці.

Найбільше не вистачає сімейних лікарів, рентгенологів та анестезіологів. Проте цього року разом із проєктом USAID ми виконали велику роботу, зробивши кадровий прогноз до 2030 року. 

До 2030-го Львівська область буде в найбільш сприятливій ситуації, оскільки відплив кадрів у нас не такий великий, як у інших регіонах України. Приплив лікарів до галузі має становити близько 300 осіб на рік до 2030 року. Середній вік лікарів такий і кількість така, що ми можемо якось протягнути до 2030-го. 

Якщо взяти сімейних лікарів, то в нас найбільша забезпеченість ними серед усіх регіонів України, але все ще менша, аніж у Європі. Ми розуміємо, що в нас старіє населення, ми стикаємося з демографічними проблемами і, як у Європі, нам бракуватиме сімейних лікарів. Тому потрібно працювати над цим. Голови територіальних громад мають використовувати всі можливі місцеві стимули, щоб зацікавити лікарів працювати в громадах.

Враховуючи негативний демографічний прогноз, можна сказати, що в нас дуже велика кількість акушерів-гінекологів. І навіть якщо в галузь до 2030 року не прийде ні один акушер-гінеколог, ми зможемо впоратися тією кількістю, що є. 

Однак, враховуючи попит суспільства, будемо потребувати реабілітологів, психіатрів та інших лікарів, бо їх замало. Гірша ситуація з медичними сестрами, тому що середній вік медсестри такий, що до 2030 року матимемо багато людей, які вийдуть на пенсію, якщо в професію не приходитимуть нові кадри.

В середньому за рік отримуємо поповнення від 100 до 150 медсестер, а потрібно хоча б 600 на рік, щоб мати необхідний рівень кадрового забезпечення.

Наші медсестри мають можливість виїхати, для них це не проблема. Вони можуть мігрувати навіть під час війни. Тому потрібно активно працювати над покращенням ситуації з медсестринським кадровим потенціалом як на рівні держави, так і на рівні громад.

Однак повертаємося до питання реформи децентралізації. Департамент охорони здоров’я має обмежену роль у втіленні таких реформ на місцях, тому важливо, щоб територіальні громади активно долучалися до вирішення кадрових проблем. 

Всі заклади охорони здоров’я на території області керуються головами територіальних громад. І вони мають розуміти, що, незважаючи на скорочення кількості стаціонарів, сформувалася спроможна мережа. Але бачимо, що все одно нема заповнення ліжко-місць у районних лікарнях. 

Як би держава не працювала, мають бути матеріальні стимули для заохочення молодих спеціалістів приїжджати і працювати в громадах. Можливо, це буде надання земельних ділянок або житла в оренду на 15 років з умовою, що житло залишиться за лікарем, якщо він попрацює в громаді, авто, гідна зарплата та інші пільги. Якщо не будемо вживати таких заходів для поповнення кадрів, зокрема медсестринських, то можемо опинитися в серйозній ситуації вже через кілька років.

Яку зарплату отримують лікарі?

Відповідно до чинного законодавства зарплата лікаря не може бути нижчою за 20 тисяч гривень, а зарплата медсестри – не меншою ніж 13 тисяч 500 гривень. Зарплата лікарів торік зросла до 22–23 тисяч гривень. Зарплата медсестер на Львівщині збільшилася до 16 тисяч гривень. Для порівняння, середня зарплата медсестер по Україні станом на сьогодні становить близько 17 тисяч 500 гривень. 

Зарплата медичних сестер постійно зростає і може варіюватися залежно від конкретного закладу. Проте це не означає, що у всіх медустановах ситуація однакова. 

Яка тоді ситуація з фінансуванням лікарень на Львівщині? Чи є потреба в додаткових інвестиціях?

Яку б державу ви не взяли (можливо, окрім Арабських Еміратів), медицина завжди буде збитковою. Це не та галузь, на якій можна багато заробити. Але попри це медицина не стоїть на місці – з’являються новітні технології, дороге обладнання. І ми все одно говоритимемо про те, що вона потребує постійних інвестицій.

Тепер медзаклади укладають контракти з Національною службою здоров’я України. Вони мають право витрачати надані нею гроші на зарплати, а медикаменти та інші витрати мають покриватися з інших джерел. Важливо, щоб заклади входили в спроможну мережу, де 75–85% коштів витрачають на ліки та медичне забезпечення. А якщо весь бюджет витрачається тільки на заробітну плату, це означає, що пацієнти самі повинні купувати необхідні ліки, що неприпустимо.

Згідно з Програмою медичних гарантій за все, що гарантує держава, не можна брати додаткову плату. Тому я на кожному ефірі закликаю жителів Львівської області вивчати Програму медичних гарантій, знати свої права і не боятися питати лікарів, за що вони беруть гроші. Є заклади, які мають подвійну або й потрійну бухгалтерію. Однак НСЗУ проводить моніторинг – як фактичний, так і автоматичний. Рано чи пізно до таких закладів дійде перевірка, і вони будуть оштрафовані на значні суми. 

У нас дуже багато пакетів. Щороку Програма медичних гарантій збільшує свої ресурси. Окрім того, закладам, підпорядкованим Львівській облраді, за розпорядженням голови ОВА затверджують комплексну програму, яка зараз становить понад 800 мільйонів гривень. Кожного року в ній закладають окремі напрямки. Наприклад, для військових – 40 мільйонів гривень, для людей із орфанними захворюваннями – 50 мільйонів.

Також передбачене дофінансування пільгового зубопротезування, зокрема для військових. Торік були закладені 2,5 мільйона, цього року – 3 мільйони. Крім того, в цій комплексній програмі завжди передбачені кошти для покращення матеріально-технічного стану закладів, на ремонти та інші потреби.

Які хвороби найчастіше стають причиною смерті серед жителів Львівщини?

На першому місці хвороби системи кровообігу, на другому – онкологічні захворювання. Також є певні симптоми та ознаки, виявлені під час лабораторних обстежень, які не можна точно віднести до певних кодів захворювань. 

Третє місце займають травми й отруєння. Якщо взяти дані Головного управління статистики, то за 2023 рік у Львівській області померло понад 30 тисяч людей. За перші 9 місяців 2024-го – понад 28 тисяч. Кажу саме за перші місяці, тому що звітний період триває. Остаточні дані отримаємо на початку березня, а Головне управління статистики надасть їх аж у червні. В цій структурі найбільше смертей, спричинених хворобами системи кровообігу. Вони займають значну частину цієї статистики.

У 2023 році померло більш ніж 17 тисяч людей, а за 9 місяців 2024-го – понад 16 тисяч. Прогностично розуміємо, що через рік ця кількість збільшиться, бо останніми роками бачимо тенденцію до зростання. Якщо взяти хвороби системи кровообігу, то 70% причин смерті в цій нозології припадають на ішемічну хворобу серця. На другому місці цереброваскулярні хвороби, до яких належать інсульти.

Що стосується онкозахворювань, то в середньому за рік від них помирають понад 4 тисячі людей, а за 9 місяців 2024-го ця кількість становила майже 3 тисячі 900. Ці захворювання залишаються основними й у 2025-му. 

Які найпоширеніші захворювання зараз? Упродовж минулого року було зафіксовано збільшення випадків кашлюку, раку шкіри і грудей, зросла кількість інфікованих гепатитом А. 

Рак грудної залози завжди був соціально значущим захворюванням, адже це одна з найбільш поширених форм раку серед жінок. Якщо бодай раз на місяць робити пальпацію грудей, це може суттєво підвищити шанси на раннє виявлення захворювання. Крім того, кожна жінка після 40 років повинна проходити мамографію раз на два роки. Якщо є показання, потрібно також пройти УЗД молочних залоз. Важливо, щоб жінки зверталися до лікаря й не відкладали обстеження, адже Національна служба здоров'я України покриває вартість мамографії за показаннями. 

У 2023 році було виявлено вперше 924 випадки раку грудної залози і 597 випадків за 9 місяців 2024 року. В середньому 26%  – це рак на третій та четвертій стадіях.

Щодо інших захворювань, таких як меланома, то тут також важливо своєчасно звернутися до лікаря. Щодо кашлюку в 2023 році було зафіксовано 85 випадків, з них 81 у дітей. У 2024 році – 669 випадків, з яких значну частину становлять діти – 601випадок. Чому так? Бо будь-яке інфекційне захворювання має свою епідеміологічну криву, і ми не завжди дбаємо про профілактичні щеплення. Тому зараз бачимо, як у нашій країні почали страждати дорослі від тих недуг, проти яких у минулому їх не вакцинували. Вакцинація – це необхідний крок для створення безпечного і здорового середовища для всіх!

Яка ситуація з вакцинацією в області? Чи є достатня кількість вакцин і чи активно люди вакцинуються?

Область вакцинами забезпечена, але люди вакцинуються не так активно, як хотілося б. Якщо в області почнеться епідемія, ми й без того будемо виснажені іншими проблемами, тому важливо не зволікати.

Куди пацієнтам скаржитися на неякісне надання медичних послуг медзакладами Львівщини?

На Львівщині пацієнти мають право скаржитися, якщо, наприклад, з них вимагають гроші за лікування або якщо надана медична послуга є неякісною. Тоді можна звертатися на гарячу лінію Національної служби здоров'я України (16-77), оскільки саме ця служба фінансує всі пакети медичних послуг і адмініструє їх. 

Також можна звертатися на гарячу лінію департаменту охорони здоров'я – (032) 276-45-92 або Міністерства охорони здоров'я України. Всі ці звернення надходять до департаменту, і ми направляємо їх у відповідні структури на розгляд.

Цього року ми розглянули понад 2000 різноманітних звернень. Серед них є скарги, інформаційні запити й подяки. Характер звернень різний. Також опрацьовуємо скарги на клініко-експертні комісії. Це спеціалізовані органи, що займаються контролем якості медичної допомоги.

Які основні виклики стоять перед медичною системою Львівщини?

Для мене основний виклик – це подолання ментальності деяких керівників закладів охорони здоров'я, щоб вони почали слухати департамент і виконувати те, що від них вимагають. Ми ж не пропонуємо нічого поганого закладам охорони здоров'я, навпаки, те, що радимо, часто є частиною чинного законодавства України. 

Проблема в тому, що заклади не завжди встигають швидко реагувати на зміни. Це стосується й завершення реформи МСЕК. Ми все ще перебуваємо на стадії ліквідації старих архівів та організації належної роботи експертних комісій. Окрім того, однією з наших серйозних проблем є налагодження ефективної роботи військово-лікарських комісій, що теж вимагає значних зусиль та організаційних змін.

Нам потрібно завершити процес з університетською клінікою – це вже спільна відповідальність університету й департаменту охорони здоров'я. Крім того, маємо низку грандіозних проєктів, спрямованих на покращення умов перебування пацієнтів у різних закладах охорони здоров’я. Нашими пріоритетами є обласні заклади, дитячі лікарні, госпіталь ветеранів війни, обласна клінічна лікарня, адже ми хочемо, щоб умови перебування пацієнтів значно покращилися. 

Є питання щодо закупівлі нового обладнання, створення нових напрямків у закладах охорони здоров’я. Нам треба діяти, реалізовувати свої плани.

У мене є велика мрія – щоби мій інформаційно-аналітичний центр запрацював у новій якості. Тому що без якісної статистики керівник не може ухвалювати правильних управлінських рішень.

Антоніна Костик

Фото: Твоє місто

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.