26 листопада у Шевченківському районному суді Львова відбувається чергове засідання у справі вбивства мовознавиці Ірини Фаріон. Суд допитує свідків, а також сьогодні по відеозв’язку дає показання батько В’ячеслава Зінченка Федір, передає «Твоє місто».
Також були присутні адвокати Ігор Сулима і Володимир Вороняк, прокурори Дмитро Петльований, Олена Данилів, донька Ірини Фаріон Софія Особа та представниця потерпілої Наталія Романик.
Батько розпочав із дитинства В’ячеслава: розповів, що син відвідував різні гуртки, а з чотирьох років його водили на спортивну секцію. У 2012 році він почав ходити на футбол, який, за словами батька, став сенсом життя сина.
«Коли почалася війна у 2022 році, я хотів, щоб дружина зі Славком виїхали з країни, але Славко категорично заперечив, сказав, що він, якщо буде потрібно, захищатиме країну. В тому ж році він приєднався до руху «Правий сектор». Вони їздили на національно-патріотичні вишколи у 2022 році.
Чим, за словами батька, цікавився В'ячеслав Зінченко
Коли йому виповнилось 16, я став цікавитись, яку освіту він хоче здобувати і чи хоче далі навчатися. Він сказав, що хоче здобувати вищу освіту і проявляє цікавість до таких наук як політологія, соціологія, соціальна психологія. На моє зауваження, що цими науками дуже важко заробляти, він казав, що гроші його особливо не цікавлять – йому головне суспільна користь. Я порадив йому вивчати філософію, знайшов декілька освітніх каналів. Окремо порекомендував йому працю Аристотеля «Політика». Також у 16 років він намагався прочитати книгу Ніцше «Так казав Заратустра».
Читайте також: «Він замовив футболку з Бандерою». Розмова підозрюваного з батьком у справі Фаріон у Львові
Федір Зінченко заявив, що окремо хоче торкнутися книги, якою Софія Особа, за його словами, «докоряє, що Славко її читав». Це книга Стефана Красовскі «Инцелы. Как девственники становятся террористами» (в українському перекладі цієї книжки немає – Ред.), шведського практикуючого психіатра, публіциста і журналіста.
«Окремо в цій книжці автор намагається підняти питання самотності людей у сучасному суспільстві, а також розглядає таку групу суспільства як самотні чоловіки, у яких в житті ні разу не було сексуальних контактів; і що можна зробити, щоб люди перестали бути самотніми, створювали родину, народжували дітей. Це зовсім не посібник тероризму. У книжкових магазинах її продають у розділі «психіатрія і психотерапія», – заявив батько.
Батько роповів про розмови щодо служби сина в ЗСУ
Федір Зінченко каже, що його син у 2024 році нібито сказав, що хоче йти воювати. На той час йому ще не було 18 років. Батько, як діючий військовий, каже, що не дуже зрадів, але розумів, що «відмовляти – марна справа». Тоді Федір порадив В’ячеславу закінчити курси операторів БПЛА, що він і зробив березні 2024 року у Львові.
Коли йому виповнилося 18 років, батько каже, що вони ще раз повернулися до питання служби в ЗСУ. «Я перепитав, чи не передумав він служити. Він сказав, що ні, і тоді я в себе у бригаді почав дізнаватися у діючих операторів БпЛА. Хлопці сказали, що кількість годин, яку він отримав на тих курсах, замала, тож рано ще з цим працювати. І ми домовилися, що він закінчує ще одні або навіть два курси по БпЛА, і він знайшов такі у Дніпрі та Києві та мав визначитися. Також я сказав, що треба отримати водійське посвідчення».
Як Федір Зінченко дізнався про затримання В’ячеслава
25.07.2024 року Федору Зінченку, каже він, зателефонувала дружина близько 15.00 год і повідомила, що В’ячеслава затримали за підозрою у вбивстві Ірини Фаріон.
«Коли я її перепитав, чи люди, які затримували, показали документи, вона сказала, що ні. Тоді я викликав наряд поліції на домашню адресу. Після їхнього приїзду вони повідомили, що працює поліція, їх нікуди не впустили, і наряд поїхав далі по своїх справах».
Далі Федір Зінченко почав шукати адвоката. Спершу знайшов у Дніпрі, але після обшуку той відмовився, мотивуючи особистими причинами.
«Також я одразу повідомив керівництво свого батальйону, що з моїм сином сталася така подія».
26 липня 2024 року Федір приїхав у Дніпро, і дружина, каже він, розповіла «жахіття, яке творили представники поліції».
«Вони заїхали на стоянку підставною машиною, вдарили мою машину, сказали, щоб охоронець викликав власницю машини. Коли дружина підійшла, четверо людей оточили її та сказали неправдиву інформацію, що вона за оперативними даними схожа на людину, яка скоїла пограбування, і що треба провести огляд її особистих речей. Коли вона відкрила свою сумку, один з тих чотирьох людей, не склавши протоколу, не залучаючи свідків, забрав ключі від нашої квартири та зник у невідомому напрямку. Решта троє продовжували затримувати її проти волі, не даючи можливості скористатися телефоном».
Далі, каже Федір, відбувся «показушний штурм» їхньої квартири, який, як він вважає, не був потрібен, бо В’ячеслав не ховався.
Питання захисників В’ячеслава Зінченка до батька
Чи спілкувалися ви із сином 20 по 25 липня 2024 року?
Ні, не спілкувався, бо мій підрозділ передислоковувався, трохи було не до того. Можливо, він присилав якісь повідомлення.
Чи спілкувалися ви з 10 по 20 липня 2024 року?
Я не пам’ятаю цього. Можливо, так, але тільки повідомленнями в месенджерах. Ще раз кажу. Підрозділ був у трохи складних умовах.
Після того, як ви пішли у лави ЗСУ, як часто ви спілкувалися з сином і про що було ваше спілкування?
Не дуже часто. Можливо, це було раз в тиждень. Я був у такому місці, де зв’язку не було.
Ваш син закінчив середню школу. Які у нього були характеристики, оцінки?
Оцінки були добрі, не відмінні. Характеризували його позитивно, клас був спортивний, всі були захоплені футболом. Вчителі добре відгукувалися.
Як мешканці будинку, де ви жили, відносилися до вашого сина?
Взагалі він був дуже неконфліктним, товаристським. Негативного про нього ніхто не казав. Всі знали, чим він захоплюється, пишалися, що у нашому домі живе такий хлопець.
Як багато читав ваш син?
Він не тільки читав, а дивився різні освітні ролики. Читав, як правило, електронні книжки. Читав у весь вільний час, коли не було тренувань та навчання.
Чи відомо вам, що син цікавився якоюсь зброєю? Або вдома була якась зброя?
Ні, у нас не було в родині ні в кого ніякої зброї. Я до мобілізації сам в руках зброї ніколи не тримав.
Коли ваш син записав у «Правий сектор», чи були там якісь вишколи, де вчили поводитися зі зброєю?
Ні, ті вишколи були, скажемо, національно-патріотичні. Зброї там категорично не було. По-перше, це воєнний час, по-друге, практично всі були там неповнолітні.
З якого часу ви на службі в ЗСУ?
З 8 лютого 2023 року.
Ви раніше бували із сім'єю на Заході України, наприклад, у Львові чи десь інше, в Карпатах?
Ми багато подорожували. З 2009 року, коли Славкові виповнилось 3, я їх на все літо вивозив у Карпати, чи на Закарпаття. Коли дружина купила машину, вона вже їздила з ним сама. Той край нам відомий.
Чи було вам відомо про той останній раз, коли у 2024 році ваш син збирався їхати до Львова і чи знаєте, для чого? Маю на увазі після вишколу.
Ні, ми спілкувалися, що він поїде на курси, про проходження тих курсів, я питав, чи заходять вони йому. Потім ситуація на фронті була така, що мені вже було не до того.
Чи були у вашого сина навики поводження зі зброєю?
Ні, взагалі не було.
Коли В’ячеслав вступив на заочне (на журналістику в університет у Дніпрі – Ред.), то чим він займався цілими днями?
Він вступив, коли я вже був у ЗСУ. Тренувався, навчався.
Чи спілкувався В'ячеслав із журналістами, ходив у якісь видання, щоб бачити, як вони працюють?
У нас в футбольній команді були двоє дітей, чиї батьки професійно займаються журналістикою у Дніпрі. І Славко, як гравець футбольної команди, яка часто перемагала, дава інтерв'ю. Він трохи знайомий із журналістикою. Плюс до війни я часто дивився журналіста Віталія Портникова і зі Славком ми його постійно обговорювали.
Питання В'ячеслава Зінченка до батька
Чи спілкувалися ми коли-небудь про Ірину Фаріон?
Ні, ніколи ми це прізвище не обговорювали, і чим вона займалась, і хто це взагалі така до 25.07.2024 року я навіть не знав.
Чи займався я під час повномасштабної війни волонтерством?
Так, у 2022 році моя дружина брала участь у волонтерському русі, де готували обіди. Дружина на власній машині разом із Славком виїжджала туди, де були тимчасово переміщені особи і роздавали їм гарячий обід.
Чи цікавився я українським націоналізмом?
Так, українським націоналізмом ти якраз зацікавився, коли почалася.. (повномасштабна війна – Ред.) ну, принаймні, я тоді про це дізнався. Ти дуже зацікавився рухом, який очолював Степан Бандера, замовив його книжку, щось там у назві було про українську революцію, і замовив собі футболку з його зображенням і надписом «мій герой Степан Бандера».
Чи були в мене друзі, знайомі, тренери не української національності?
Так, у нашому місті було багато. І вірмени, і азербайжанці, і грузини. Тренери у тебе були два грузини.
Чи були у мене на цій підставі якісь скандали з ними?
Ні, у нас взагалі не стояло національне питання ніколи. Скандалів не було.
Чи було таке, що я коли-небудь гуляв чи їздив кудись, не беручи з собою телефон?
Наприклад, коли ми з тобою йшли на тренування, коли я тебе тренував, ти ніколи не брав телефон, а коли ти гуляв у нас там, особливо, якщо це було літо, не було куди покласти телефон, то ти його залишав удома.
Доповнюється...
Нагадаємо, що 19 липня 2024 року біля власного будинку у Львові вбили Ірину Фаріон. Слідство триває досі, підозрюваний Вʼячеслав Зінченко – в СІЗО, а донька мовознавиці вважає: злочин вчинив він, однак не один.
Через рік після вбивства ми поспілкувалися з Софією Особою про хід справи, мітинги біля Львівської політехніки і хто до цього може бути причетний, що про ці події казала сама Ірина Фаріон, чи спілкувалися вони про звинувачення, що вона нібито російська агентка, а також як Ірину Фаріон виховували в дитинстві та як виховувала доньку вона. Дивіться інтерв’ю за посиланням.
«Твоє місто» зібрало всі деталі щодо затримання підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон. Детальніше за посиланням.
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
