До 100-річчя масового голоду в Україні презентували ролик. Відео
«Урожай на півдні чудовий, тому питання життя і смерті для нас – зібрати з України 200-300 мільйонів пудів хліба», – писав у травні 1921 року Володимир Ленін.
Фото: Дніпровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького
Фото: Дніпровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького

24 листопада 2021, 12:34

Цього року виповнюється сто років від початку масового голоду на Поволжі, Північному Кавказі та на Півдні України. В Україні це був перший масовий голод, що став наслідком поразки Української революції 1917-1921 років. Інститут національної пам'яті підготував історичний ролик до цієї дати.

У 1921 році крім природних факторів – небаченої посухи, що охопила значні території – до катастрофічного становища селян спричинилася грабіжницька політика більшовицької Росії, яка розглядала селянство як «підозрілий елемент», який постійно перебуває під впливом «класових ворогів», а Україну – як сировинний придаток, що мав забезпечувати «диктатуру пролетаріату» всім необхідним, у першу чергу – продовольством.

«Урожай на півдні чудовий, тому питання життя і смерті для нас – зібрати з України 200-300 мільйонів пудів хліба», – писав у травні 1921 року Володимир Ленін.

Викачування продовольства в період запровадження продрозверстки та політики «червоного терору», виснажило запаси українців. Для кращої «мотивації», збирати хліб в Україну Ленін пропонує відправити півмільйона новобранців із охопленого голодом Поволжя. Під маркою допомоги голодуючим, більшовики грабують церковні цінності, накручують в пресі істерію проти «куркулів, які не хочуть ділитися хлібом». При чому куркулями оголошуються всі, хто не згоден віддавати за так чесно зароблене добро.

Голод 1921-1923 років був чи не єдиним, який більшовики не приховували від міжнародної спільноти. Утім, переважна більшість міжнародної гуманітарної допомоги скеровувалася саме на Поволжя, тоді як з охопленої голодом степової зони України продовжували везти в Росію продовольчі запаси. Лише в серпні 1922 року продовольчі пайки з гуманітарних місій почали отримувати й українці.

Міжнародна допомога стабілізувала ситуацію в Україні, чим одразу скористалися більшовики, розпочавши світовий експорт зерна – 13,5 млн. пудів зерна нового врожаю з України було відправлено за кордон. Так само хліб продовжували вивозити в Росію. Через це в південних регіонах України голод тривав до літа 1923 року.

Масштаби голоду на півдні України більшовики всіляко приховували, розповідаючи лише про «продовольчі труднощі». Нині Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України оцінює втрати українців від надсмертності в 1921-23 роках на рівні 935,8 тисяч осіб. 40% із них становили діти до 14 років.

Масовий голод пригасив і селянський повстанський рух, що ширився Україною. Більшовики це врахували. Уже за десять років вони застосують практику «впокорення голодом», організувавши в Україні штучний Голодомор-геноцид, щоб закріпити свою політику на окупованих землях.


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
Львівська облрада пропонує передбачити кримінальну відповідальність за заперечення голодоморів
Чинне законодавство України не передбачає жодного правового покарання за такі дії.

08 грудня 2021, 08:36

Депутати Львівської обласної ради звернулися до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України щодо запровадження адміністративної та кримінальної відповідальності за заперечення факту голодоморів в Україні. «Наприкінці листопада цього року всіх українців обурило святкування дня народження в День пам’яті жертв голодоморів, яке організував один із інстаграм-блогерів. Парадоксально, але жодного покарання, окрім часткової втрати заробітку, організатори цього ганебного дійства не несуть, попри те, що ще в 2006 році Законом України Голодомор 1932-1933 років був визнаний геноцидом українського народу», – йдеться у зверненні...
CityLife
У Будинку вчених заборонили проводити розважальні заходи у траурні та поминальні дні
Блогер з Чернівців відсвяткував свій день народження у львівському Будинку вчених 27 листопада, у День пам’яті жертв Голодоморів.
Фото: Будинок вчених

02 грудня 2021, 13:07

У львівському Будинку вчених заборонили проводити розважальні заходи у траурні та поминальні дні. Про це йдеться у повідомленні Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України. Читайте також: Як у Будинку вчених пояснили інцидент із блогерською вечіркою у скорботний день Через вечірку блогерів, яку провели у львівському Будинку вчених 27 листопада, у День пам’яті жертв Голодоморів, дирекцію Будинку вчених зобов’язали надалі погоджувати з Львівською обласною організацією профспілки працівників освіти і науки України щомісячний план проведення заходів...
Lifestyle
Як війна зробила захід України головним туристичним регіоном — і що буде далі
Туризм на заході України після початку повномасштабної війни пережив безпрецедентний сплеск, однак у 2025–2026 роках ринок почав змінюватися через економічну невизначеність, зростання цін та нові реалії попиту. Про те, як війна трансформувала туристичну галузь, чому Карпати стали центром внутрішнього туризму та як сьогодні подорожують українці, детальніше розповів львів'янин, директор туристичної компанії "Відвідай" Ігор Губіліт.
 Державний історико-культурний заповідник "Тустань"

17:00

Повномасштабна війна змінила український туризм до невпізнаваності. Якщо раніше туристичні потоки були рівномірно розподілені між морем, центральною Україною, Карпатами та великими містами, то після 2022 року фактично вся туристична активність зосередилася на заході країни. Люди шукали тут не лише відпочинок, а й відчуття безпеки, можливість хоча б на кілька днів відволіктися від сирен, новин і тривоги...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"