«По завершенню фільму «Інтерстеллар» в мене було одне бажання – як найшвидше міцно-міцно обійняти свою донечку і сказати, як я її люблю, хоча вона на це поки відповідає хіба що розгубленим поглядом і милою усмішкою на всі 6 зубів :)».
Ця стрічка - краще, що я бачив у 2014. Точно!
Єдине що насторожувало, що цього разу вони взялися за, так би мовити, космічну наукову фантастику, але щось підказувало, що кіно зовсім не про це... і я мав рацію.
2. Актори. Мет’ю Макконагі і Енн Хетевей – номінації на Оскар.
3. Сценарій. Важкий і геніальний. Дещо переплітається із поняттями часу та 3,4,5-вимірних просторів, що, в принципі, вже було у «Початку» Нолана, але це ми йому пробачимо... поки що. Якщо у наступному фільмі знову буде такий повтор, тоді можемо і образитись.
4. Зміст. Фільм настільки неоднозначний, що коротко тут і не напишеш, але я спробую. Живе собі звичайний американський фермер, вирощує кукурудзу, виховує доньку і сина. І часто згадує, як колись працював у NASA пілотом. Раптом, одного дня за містичних і надзвичайно важливих для сюжету умов, разом з донькою потрапляє до таємного штабу NASA, де готується спасіння Землі, якій от-от настане гаплик. Герой вирушає на пошуки альтернативної планети, на яку можна було б переселити населення Землі... Але, як я вже писав вище, нехай вас не вводить в оману цей фантастично-космічний антураж наукової фікції… через те, що фільм не про це! Хоча це може бути і «мінусом» стрічки, яка й так переповнена емоційною складовою настільки, що якщо ще аналізувати і додумувати наукові моменти – голова просто може відпасти і розбитись – через ту ж стару добру силу тяжіння, яка у фільмі щось ніяк не піддається контролю. Але, чи я вже казав, що фільм не про це?!
5. Так про що ж це все? Кіно зібрало таку кількість життєвих тем, що в них можна купатись довго і навіть близько не бачити берега. А ті лінії, які нібито не висунуті на передній план, якось атмосферно відчуваються на підсвідомому рівні, за що Ноланам честь і хвала, бо в цьому і має бути магія кіношного мистецтва, і ось в чому ховається геніальність «Інтерстеллара».
6. Сім’я. Цей фільм точно про мене і для мене, так само як і для всіх батьків, які мають дітей – не важливо якого віку. Ідеальний варіант батько-донька. Добрих півфільму в мене перед очима була моя дитина і мої почуття до неї. Але, знов ж таки, це тільки верхівка айсберга, а трошки нижче рівня ноланівського океану ховається любов, час, смерть, пожертва, самотність, зрада, брехня, що рятує, і людські стосунки, що насправді фізично нас пов’язують у часі та просторі. Епізод роздумів героїв про любов як про розділ фізики – в голові досі...
7. Загальне враження. В певний момент я заплакав, хоча це буває дуже рідко, і фільм, в принципі, з хепіендом. Переважно такі емоції в кіно бувають, коли хтось вмирає або якось сентиментально чи натхненно перемагає якісь труднощі. Тут – зовсім інший стан: набагато глибший і складніший. Таке враження, що ти раптом розумієш ціну часу і стосунків, які нас тримають на цьому світі, і це надихає так сильно, що сльози самі з’являються. В мене таке вперше...
8. Оскар. Всі шанси.
9. Подивіться цей фільм, бо: він надзвичайно добротно зроблений, він дуже людський, глибокий, емоційний, стильний, місцями геніальний, він створений під IMAX, а це додає простору (для цього фільму особливо важливо), він триває майже 3 години, а по відчуттях 30 хвилин, ти про нього думаєш ще дні три і не проти переглянути ще разів так 10, він потрапляє у категорію фільмів, після яких ти сидиш і дивишся титри. Аааа... і ще він кращий за все, що ви бачили цього року!
10. Після «Інтерстеллара». Прийдіть додому і міцно-міцно обійміть своїх дітей і скажіть, як ви їх любите, хоча вони на це поки можуть відповісти хіба що розгубленим поглядом і милою усмішкою на всі 6 зубів... )
Довідка:
«Інтерстеллар». Головний герой картини – Купер (Метью МакКонахі). Він вчений-фізик і разом зі своїми колегами йому вдалося виявити чорну діру. Через цю «червоточину» дослідники намагаються навчитися долати час та простір. Кінцева мета таких небезпечних експериментів – зробити можливими подорожі у найвіддаленіші кінці космосу, які займали б якомога менше часу в подорожуючих.
Рік: 2014. Країна: США, Великобританія. Жанр: фантастика. В головних ролях: Метью МакКонахі, Енн Хетеуей, Джессіка Честейн, Метт Деймон, Макензі Фой. Режисер: Крістофер Нолан. Сценарій: Крістофер Нолан, Джонатан Нолан, Кіп Торн. Тривалість: 169 хв. Вікові обмеження: 14 років.
Читайте на Tvoemisto.tv про попередній фільм з проекту "Окрема думка" – "Поводир".
