«... у спробах знайти відповіді на головні запитання кожного шлюбу – про що ти думаєш..як почуваєшся... що ми одне з одним зробили?»
1. Про очікування. Режисер Девід Фінчер – це, звісно, один з улюблених. Його, без зайвого пафосу, легендарні стрічки «Сім», «Бійцівський клуб» з Піттом, «Гра» з Дугласом, «Кімната Страху» і «Соціальна мережа» переглядались мабуть десятками разів. Відповідно, коли виходить нове творіння такого майстра – це не може не інтригувати...
2. Режисер. Ще раз – це Девід Фінчер, якого ми знаємо, як віртуоза саспенсу, коли кожна нова сцена затискає твою свідомість у кулак і не відпускає, аж поки ти не скажеш «ну, все, тепер я точно все зрозумів», але насправді вже через 10 хвилин всі твої детективні розв’язки валяться на місці і ти кажеш – «нє, я нічого не зрозумів», і далі сидиш і чекаєш ту розв’язку, як мишка вдивляючись на сир. Мабуть, за це ми і любимо цього режисера. Та в «Загубленій», як на мене, він все ж передбачувані ший, ніж колись... чи просто ми вже його знаємо.
3. Сюжет. Молода сімейна пара святкує 5-у річницю шлюбу, та раптом виявляється, що дружина (Розамунд Пайк) зникає за дивних умов, що скидаються на викрадення. Поліція підозрює чоловіка (Бен Аффлек) та чи справді він міг вбити свою кохану жінку? У цьому і слід розібратися глядачам. На перший погляд, сюжет – простіше простого: ну що аж такого може статися? А, виявляється, може – і не тіште себе думкою, що ви знаєте, як все закінчиться... бо не знаєте!
4. Про атмосферу. Кіно надзвичайно стильне і добротне. У кожній сцені відчувається ця фінчерівська перфектність світла, кольору, музики, монтажу і ключової його фішки – «напруги». Та все таки у певних місцях її забагато, точніше, вона – задовга. Тривалість – 2,5 години для такого сюжету, навіть динамічно знятого і з нереальним саспенсом, як для мене, це – тягнути кота за хвіст. Майстерне, витончене але довге. Та, у будь якому разі, загальне враження про фільм воно не руйнує.
5. Актори. Тут коротко. Головна жіноча роль – дуже круто. Пайк заслуговує номінацію на Оскар. Бена Аффлека ніколи не любив і, мабуть, не полюблю, хоча зіграв він добре і роль – його…
6. Секс-сцени – в певних місцях трохи шокують і не зрозуміло для чого... Тут – «мінус»…
7. Про теми. За сюжетними перепльотами жорсткого трилеру ховається тема шлюбу, кохання і прийняття. Обов’язково для перегляду сімейним парам зі стажем спільного життя кілька років.
8. Підсумок. Це точно не кращий фільм Фінчера, але один з... За моїми скромними оцінками, мабуть, 8 з 10. Ви не будете його переглядати сто разів і вступати в фан-клуби, та він точно вас не залишить байдужими, бо це той випадок, коли залишається цінний післясмак. Він крутиться в голові, як аромат, який не можеш досконало описати, він змушує відкрити перед собою ті теми, які відштовхуєш, і подивитися на них реальніше – а що як? Це той фільм, який смакуєш, ведешся на його «підстави», заплутаність і розгадуєш, розгадуєш, розгадуєш – щоб вкінці розгадати те, що ти і так давно знаєш...
Довідка:
Події картини «Загублена» розгортаються у п’яту річницю подружнього життя сімейної пари. Казково гарна, розумна та винахідлива Еммі (Розмунд Пайк) безслідно зникає напередодні наміченого святкування. Її чоловік (Бен Аффлек), який мав би напару з Еммі приймати поздоровлення, дає свідчення поліції. Не дивлячись на всі завіряння чоловіка у його непричетності до зникнення Еммі, він стає головним підозрюваним. Слідство наближається до розгадки таємного зникнення – дім наповнений слідами боротьби, повсюди кров, яку хтось намагався стерти.
Роман Гілліан Флінн, який ліг в основу фільму, побачив світ у 2012 році і одразу ж став бестселером. Права на його екранізацію придбала студія 20th Century Fox. Зйомки, які почались 15 вересня 2013 року, тривали близько п’яти тижнів у Міссурі та Лос-Анджелесі. Над саундтреками працює Росс Аттікус («Місто пороку», «Соціальна мережа», «Книга Ілая»).
