ІТ-діти. Як винаходи львівських школярів підкорюють світ

9239
Час читання: 5 хв
Фото: Вікторія Ейсмунт
Фото: Вікторія Ейсмунт

04 червня 2018, 20:22

Історії п'ятьох юних науковців, що перемогли у міжнародних олімпіадах із програмування.

У 16 років Анастасія придумала, як зрошувати пустелі, а 15-річний Дмитро розробив власний додаток із новинами для Telegram і працює над українською соціальною мережею. На львівському форумі «Інноваційна весна» діти, що прийшли в ІТ, розповіли, як зацікавились програмуванням та чому здебільшого оберуть для навчання український виш.


Соломія Леньо, 16 років

Одинадцятикласниця Соломія навчається у Львівському НВК «Школа першого ступеня-гімназія», а три тижні тому повернулася зі Пітсбурга, США, де брала участь у міжнародному конкурсі Intel ISEF (International Science and Engineering Fair).

«Як будь-який підліток, я люблю сидіти за комп’ютером, дивитися фільми, гуляти з друзями та вести Instagram, такою маю блог на Medium. Я брала участь у проектах Малої академії наук, є призеркою всеукраїнських конкурсів Intel Tehno та Intel Eco, а нещодавно відвідала міжнародний конкурс у Сполучених Штатах. І коли я перелічую ці конкурси, то люди чомусь чують тільки останнє і одразу запитують, як я туди потрапила», – ділиться Соломія.

Дівчина познайомилась із програмуванням влітку після сьомого класу, коли вперше вступила до Львівської обласної Академії наук України.

«Тоді нас у групі було двадцятеро: дев’ятнадцять хлопців і одна я. Впродовж восьмого класу я вивчала базові мови програмування, робила невеличкі проекти. У десятому класі я захотіла зробити науково-дослідницьку роботу і приблизно 70% свого часу я витратила на те, щоб обрати тему. Завдяки їй мені вдалось отримати друге місце на МАН і третє місце на Intel Tehno», – пригадує школярка.

Читайте також: Не без клепки. Шість винаходів учнів Львівського технологічного ліцею

Соломія створила модель штучного інтелекту, яка аналізує електрокардіограму, на основі якої ставить пацієнту діагноз. Програма має полегшити роботу медиків: їм залишиться тільки перевірити готовий аналіз. Цей проект отримав перемогу на конкурсі Intel Eco, завдяки якому Соломія змогла взяти участь у міжнародному конкурсі для підлітків-науковців у США.

«На таких конкурсах варто побувати кожному, хоча б заради мотивації. Коли навколо тебе дві тисячі науковців, які розказують, що вони робили і як працювали, ти розумієш, що у тебе немає шансів не працювати і ти маєш бути на рівні з цими людьми», – розповідає школярка.

Раніше дівчина планувала вступати до закордонних вишів, однак після повернення зі Штатів, каже, переконалася, що українські університети можуть навчити не гірше, тож для вступу розглядає програму комп’ютерних наук у одному з львівських вищих навчальних закладів.


Софія Петришин, 17 років

«На конкурс Intel Tehno Ukraine я зголошувалася в останню годину. Тоді я нашвидкуруч розробила прототип пристрою на екрані комп’ютера. В мене було дуже велике бажання потрапити на конкурс», – розповідає юна винахідниця, яка завдяки перемозі в Малій академії наук та участі у конкурсі ICYS-2018 презентуватиме свій винахід на Міжнародній олімпіаді Genius Olympiad, яка відбудеться у Нью-Йорку.

«Коли я зацікавилась програмуванням, то зіштовхнулась з проблемою літератури для незрячих. Одна книга для людей із вадами зору має у десять разів більше сторінок, ніж звичайна, а на її виготовлення витрачають на 3,5 дерева більше. Відтак виникла ідея створити прилад, який перетворює цифрову інформацію на шрифт Брайля», – пригадує Софія Петришин.

Читайте також: Винайдено у Львові. 5 стартапів, створених львів’янами

Для запуску її пристрою людина має відкрити текст на комп’ютері, перемісти його на SD-картку, а під час підключення до джерела живлення незряча людина має обрати необхідний файл і зчитати його шрифтом Брайля, при цьому тримати руку на пристрої. У планах Софії вдосконалити ґаджет таким чином, щоб шрифт, який відбиватиметься за алфавітом, виводився на телефоні, який озвучуватиме текст.

«Для одних конкурсів я проходила співбесіду у скапі, для інших – доводилося виступати безпосередньо. Дуже часто, коли береш участь у конкурсах, то не завжди займаєш призове місце, натомість після кожного змагання повертаюся до Львова і маю купу ідей для наступних проектів», – розповідає Софія.

Для однолітків дівчина радить налаштувати свою стрічку у Facebook на цікаві для себе пабліки та частіше дивитися серіали й ролики у YouTube мовою оригіналу, аби швидше вивчити англійську, яка нині необхідна у будь-якій галузі.


Анастасія Венчковська, 16 років

Дев’ятикласниця Анастасія також нещодавно повернулася зі Штатів, де презентувала свій винахід для зрошування пустель.

«Минулого року ми з батьками їздили до Херсонщини, на Олешківські піски, де поблизу моря утворилася пустеля. Я прийшла до свого наукового керівника і запропонувала розробити технологію маловитратного зрошення прибережних пустель», – розповідає про власну розробку Анастасія Венчковська.

Вона пропонує насипати у пустелях темні гірські породи або чорний пісок, який буде притягувати сонячну радіацію, а повітря над темними плямами нагріватиметься швидше. Внаслідок цього, морське повітря, яке рухатиметься у бік пустелі, перетворюватиметься на хмару та випадатиме у вигляді дощу.

«Мій науковий керівник каже, що я ненормальна. Бо нормальні люди ведуть звичний спосіб життя, а мені не подобається жити за алгоритмами «дім – робота – дім». Багато хто думає: щоб досягти чогось, треба платити гроші за репетиторів чи курси. Я не ходила до репетиторів, але знаходила безкоштовні курси та мовні клуби», – радить 16-річна Настя.


Ірина Ховряк, 18 років

Львів’янка Ірина Ховряк навчається у одному з найпрестижніших американських навчальних закладів – коледжі Хаверфорд, що у штаті Пенсільванія. Завдяки участі у програмах для юних науковців школярка рік прожила у Флориді, а торік у листопаді долучилася до благодійної організації «MakeLabs», метою якої є покращити якість освіти для осіб із вадами зору.

Спершу ініціативу трьох львівських школярів підтримали стипендією від Львівської міської ради, завдяки якій організація змогла придбати 3D-принтер. «MakeLabs» друкує тактильні навчальні матеріали для дітей із вадами зору, які передають зокрема для львівської школи №100 та київських і кропивницьких шкіл.

Читайте також: Папки-невидимки. Репортаж із підприємства, де працюють люди з вадами зору

Нині команда «MakeLabs» налічує вісім людей у трьох містах України, трьох штатах Америки та на двох континентах. За цей час провели більше десяти воркшопів і виготовили 700 моделей для незрячих, завдяки яким, за словами дівчини, вони зможуть відчувати світ на дотик.

«Завжди легше скачати реферат, ніж написати його самому, легше казати, що у тебе обмежений ресурс, аніж взяти і щось зробити. Ми, можливо, не допомогли мільйонам, але намагалися покращити життя, принаймні двом тисячам маленьких діток», – каже Ірина.


Дмитро Лопушанський, 15 років

Фото: Вікторія Ейсмунт
Фото: Вікторія Ейсмунт

Учень львівської школи №8 працює одразу над чотирма стартапами. Першим із них був додаток «Under control», який має допомогти підліткам контролювати та обмежувати час проведений в інтернеті. Крім цього Дмитро розробив соцмережу «Tagbe» та чат-бота для Telegram «News Kit».

«Чат-бот надсилатиме користувачам фільтровану за тегами, уподобаннями та тематичними спрямуваннями підбірку новин. Щодо соцмережі, то вона на етапі розробки. У ній будуть враховані недоліки інших соцмереж, зокрема особливе фільтрування стрічки», – розповідає про свої розробки 15-річний школяр.

Його шлях в ІТ почався з курсів «GoIT», де він спершу навчився робити веб-сайти, завдяки яким хлопець заробив перші гроші. Нині він вивчає мови складніші програмування.

«Для того, щоб досягти чогось вже зі шкільного віку, варто займатися самоосвітою та додатковою діяльністю, зокрема брати участь у конкурсах та соціальних ініціативах. Крім цього, раджу записатися на онлайн- та офлайн-курси, або ж звичайні курси, які є у вашому місці. Найпростіше – це Мала академія наук. Після цього можна пробувати створювати власні проекти або спершу брати участь у командних проектах та генерувати власні ідеї. Не варто забувати й про події, де можна познайомитися з цікавими людьми та майбутніми роботодавцями, а також формувати власне коло спілкування», ­­– радить Дмитро Лопушанський.

Читайте також: Львівські науковці, університети і бізнес об’єднаються у біотехнологічний кластер

На одній із таких подій Дмитро познайомився представниками львівської ІТ-компаній, які запросили його працювати у команду стартапу «Severenity». Це гра на телефонах, яка пропонує користувачам у доповненій реальності проходити ребуси та квести.

Юні науковці зауважують, що якби повернулися на декілька років у минуле, то знову взялися б за інформаційні технології, навіть попри невдачі. А своїм одноліткам молоді львівські ІТ-спеціалісти радять займатися самоосвітою, вчити мови та заводити корисні знайомства.

Вікторія Ейсмунт

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
Над чим працюють львівські науковці та хто за це платить
З наступного року українські вчені матимуть змогу отримати більше грошей для своїх науково-технічних розробок та досліджень. Нещодавно український уряд створив Національний фонд досліджень, який з 2019 року почне надавати гранти вітчизняним науковцям. Tvoemisto.tv розпитало львівських молодих вчених та винахідників, як зараз фінансуються їхні розробки і яких можливостей їм і досі бракує.
Фото: Діана Горбань

07 серпня 2018, 15:27

Кошенята для винахідниці Софія Петришин щойно закінчила 11 клас, а вже встигла придумати пристрій, який допоможе перетворювати друкований текст на шрифт Брайля. Все почалось з того, що Софія відвідувала Малу академію наук і дуже хотіла щось створити. Дівчина мала багато ідей, та найважливішою з них була ідея створити перекладач...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon
Освіта
Львівські студенти винайшли пов’язки, які рятують життя
На кафедрі органічної хімії Національного університету «Львівська політехніка» розроблено унікальну технологію закріплення гідрогелю до поверхні полімерів, яка стала основою для створення гідрогелевих медичних засобів (пов’язок), які вже рятують життя українців, зокрема – бійців у зоні АТО.
фото: www.youtube.com

25 листопада 2015, 09:17

Розроблені гідрогелеві пов’язки, у порівнянні з аналогами, набагато краще захищають рану від механічних пошкоджень, а наповнення їх лікарськими препаратами широкого спектру дії (знеболюючими, бактеріостатичними, терапевтичними, гемостатичними) дозволяє гнучко підходити до лікувального процесу і враховувати індивідуальні особливості пацієнта та стадії загоєння рани. Про це йдеться у розділі «Наука» на сайті університету. Читайте також: Львів’ян просять здати кров для поранених бійців Фізико-механічні властивості гідрогелів дозволяють виготовляти пов’язки великих розмірів (навіть «протиопікові покривала»), які використовують для екстреної допомоги при обширних опікових пошкодженнях шкіри...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"