Куди поїхати на вихідні зі Львова: у мандрівку замками «Золотої підкови»

Якщо подивитися на замки у Львівській області на відстані понад 200 км згори, то вони складаються в дугу, що дуже нагадує підкову. Споруди так званої «Золотої Підкови» вважають найграндіознішою замковою спадщиною, що залишилася в Галичині. Головними об’єктами цього маршруту є замки в Олеську, Підгірцях та Золочеві. Tvoemisto.tv пропонує охочим до нових вражень та емоцій проїхатись за цим маршрутом на прийдешніх вихідних і насолодитись особливою енергетикою та теплими осінніми барвами цих місць.

фото: studway.com.ua, ipress.ua, 7chudes.in.ua, uk.wikipedia.org, castles.com.ua

Розташування: замки розташовані за популярним маршрутом. Назву «Золота підкова» маршрут отримав через розташування замків дугою, що схожа на підкову. До маршруту, як правило, включають Олеський, Підгородецький, Золочівський, а іноді ще й Свірзький замки. Довжина маршруту – 238 км.

Що подивитися: перший по дорозі зі Львова – Олеський замок. Відреставрована будівля зберегла небагато палацової ідентичності, проте роздивитися тут усе одно є що. За даними історичних джерел, у стінах замку не один день провів гетьман Богдан Хмельницький.

Вперше Олеський замок згадується в письмових джерелах, датованих 1327 роком. Розташування замку на кордоні Литви і Польщі зумовило постійну боротьбу за нього та часті зміни власників. У XV–XVІ ст. Олеський замок кілька разів ставав жертвою руйнівних набігів татар. У другій половині ХV століття замок перестав бути оборонною спорудою і перетворився у резиденцію магнатських родів: Даниловичів, згодом Собєських, Жувуських.

Олеський замок відомий у польській історії тим, що 1629 року тут народився онук Даниловича, майбутній король Польщі Ян ІІІ Собєський, за часів правління якого замок отримав статус королівської резиденції. Згідно легенди про народження цього одного з найвизначніших польських королів і полководців, майбутній король народився під час грози, окрім того, на замок тоді напали татари; і в той момент, коли бабка повитуха поклала немовля на мармуровий стіл, вдарив дуже сильний грім, і стіл розколовся навпіл, після цього одразу ж з'явилося пророцтво про те, що новонароджений буде незвичайною людиною.

У своїй подальшій історії замок багато разів потерпав від руйнацій: декілька пожеж і сильний землетрус 1838 р. спричинили руйнування мурів замку. Не менше пошкодили його і самі власники – після того, як в одній з кімнат знайшли замурований скарб, почалися гарячкові пошуки інших коштовностей: розбивалися стіни з розписами, руйнувалися каміни, знімалися підлоги. На кінець XIX ст. Олеський замок перетворився практично на руїну. За зібрані в 1882 р. львів'янами кошти замок викупили, і він перейшрв у власність держави. До 1939 р. замок використовували як сільськогосподарську жіночу школу. Коли Галичину було приєднано до СРСР, у замку організували табір польських військовополонених, у роки Другої світової війни тут розміщувалися військові склади.

Лише з 70-х років минулого століття розпочалося активне відновлення Олеського замку. Нині це відділ Львівської галереї мистецтв. У музеї представлено: галицько-волинський іконописний живопис ХV–XVIII ст., український портретний живопис XVI–XVIII ст., європейське малярство XVII–XVIII ст., львівську скульптурну школу XV–XVIII ст., різноманітні європейські інтер'єри, а також унікальна колекція творів одного з найталановитіших європейських скульпторів ХVIII століття – Йогана Георга Пінзеля.

Підгорецький замок має більшу архітектурну цінність – він один із найкрасивіших у Європі з епохи Ренесансу. Сьогодні сам замок продовжують реставрувати, тому для огляду доступні лише прилеглі території та фасад. До речі, саме Підгорецький замок виконував роль Версалю в радянському фільмі про трьох мушкетерів. Будували замок впродовж 5 років, 1635-1640 рр. за проектом архітектора Андре дель Аква та військового інженера Гійома де Боплана для коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.

«Palazzo in fortezza» – так називалася італійська схема, за якою зводився даний палац. Використовувалася вона тоді, коли необхідно було побудувати не просто палац, а укріплену резиденцію з функціями фортеці. В якості будівельних матеріалів використовували камінь і цеглу. Замок оточено ровом та земляними укріпленнями, які повторюють обриси замку.

Уперше замок постраждав під час Визвольної війни Богдана Хмельницького. Відновленням займався син Станіслава – Олександр Конецпольський. У період Північної війни в замку побував Петро I. Приблизно в 1720 роках замок купує великий гетьман Станіслав Матеуш Ржевуський, після смерті якого замок переходить до його сина Вацлава Ржевуського. Саме він провів масштабну реконструкцію замку, почав збирати колекцію скульптури і живопису.

До 1914 р. Підгірці були музеєм родини Сангушків, який міг відвідати будь-хто. На початку Першої Світової війни Підгорецький замок не постраждав. Навіть солдати і офіцери з величезним задоволенням відвідували музей. У 1915 році в замку розташувалися австро-угорські війська і він опинився на лінії фронту. Палац міг би послужити чудовою мішенню для артилерії, але воєначальник Олексій Брусилов дав наказ не відкривати вогонь по замку, так як оцінив його історичну цінність і саме цим врятував його від знищення. Однак замок було розграбовано військовими.

Читайте також: Недалеко від Львова. 5 містечок, у яких варто побувати

Але ще більше замок постраждав через кілька місяців, при зіткненні українського уряду та більшовиків. Інтер'єр замку знищували навмисне. У 1920 році замок знову постраждав під час польсько-радянської війни. До початку 1930-х років інтер'єри залів було відновлено, Сангушки знов наповнили палац експонатами своєї колекції, але з приходом радянської влади права на замок відібрали у його власника, Романа Сангушка, і в замку було створено державний музей.

Під час Другої Світової війни замок отримав значні пошкодження інтер'єрів, його розграбували. В одному з казематів влаштували склад боєприпасів, який з необережності був підірваний. Дах продірявили кулями.

Читайте також: Гора поблизу сколе, із якої можна побачити Львів

У 1949 році в замку було відкрито санаторій для хворих на туберкульоз. У лютому 1956 року сталася пожежа, що тривала 3 дні. Наслідки були катастрофічними, від замку залишилися тільки зовнішні стіни. Ремонт зайняв майже три роки, після чого в замку знову відкрили санаторій.

У 2010 році відзначали 370-річчя Підгорецького замку. Донині ведеться реставрація, дуже багато чого запущено і потребує відновлення.

Разом із Золочівським замком ви можете потрапити в «Китайський палац» поблизу, де розташувався музей Східних культур. У самому замку зберігається копія корони єдиного за всю історію українського короля Данила Галицького. А найзагалковішими у споруді є камені із зашифрованими написами, датовані XV століттям.

Золочівський замок було зведено на кошти Якуба Собєського (батько короля Речі Посполитої Яна III Собеського) у 1634 році як оборонну фортецю, за проектом невідомого італійського архітектора. Його зведено на місці старого дерев`яного замку, який оточували потужні земляні вали, обкладені каменем, з бастіонами на кутах та pови з водою. У дворі замку є два палаци. Більший з них має назву Великого палацу, а навпроти виїзної вежі знаходиться Китайський палац. Цікавим також замок є тим, що тут була перша система каналізації, яка збереглася до наших днів. Виїзна вежа, Китайський палац, великий житловий палац творять ренесансний ансамбль.

Для відвідувачів замки відчиняються о 10-11 годині, вартість квитків – 10-20 грн.

Як дістатися: до першого на маршруті замку – Олеського – можна дістатися маршрутним таксі «Львів-Броди» з АС 2. Автобуси звідси відправляються щопівгодини і за 1,5 години ви вже на місці. Цим же автобусом за 10-20 хвилин ви дістанетеся до зупинки «Підгірці», звідки зможете дійти до Підгорецького замку. Із Підгірців до останнього, Золочівського замку, можете дістатися автобусами, що курсують до Золочева. Назад до Львова шлях без пересадок: автобуси із Золочева до Львова ходять до 21-ї години. Також, за бажання, у подорож можна відправитись і власним авто.