фото: соцмережі
У Львові під час форуму «Креативний прорив» презентували напрацювання нової стратегії креативного розвитку міста. За словами директора Інституту міста Олександра Кобзарєва, стратегія передбачатиме партисипативність (залучення різних груп населення) та партнерський підхід до реалізації.
«Прорив буде відбуватись у тому вимірі, де ми його очікуємо. Креативність є в кожній людині. Якщо ми будемо створювати умови, щоб креативних людей ставало більше, ця вся маса буде впливати, щоб місто розвивалось», – зауважує він.
«Ті люди, які зараз прибирають столи в ресторанах, готують обіди в ресторанах, які зараз прибирають ліжка, зробили для прориву туризму, і ті люди, які зараз творять, зробили для прориву ІТ значно більше, ніж консультанти, які радили розвивати ці кластери», – говорить засновник майстерні стратегій «Прорив» Павло Шеремета.
За його словами, в Україні є багато стратегій, але також є проблема з впровадженням хороших ідей. Ми повинні мислити термінами прориву, нам потрібно мислити термінами кінцевого результату.
Голова Ради конкурентноспроможності, голова Західноукраїнського офісу «Гульдманн-Україна» Тарас Юринц виокремив чотири напрямки розвитку міста.
«Перший – виховання творчості та креативності в місті. Креативність – це здатність на основі існуючого знання творити нові смисли. Ми б хотіли, щоб у Львові розвивалось начало, яке б допомагало творити нові знання. Друге – це утримання креативних мешканців у місті. Бо зараз кращі люди реалізують себе всюди, крім у Львові. Третє – залучення. Треба створити умови, щоб люди повертались назад. Важливо запрошувати і залучати людей, які не є львів’янами. Коли в місті почне працювати креативна громада, нам потрібні середовища і локації. Через років 10-15 наше місто буде якісно іншим, це буде місто, де люди будуть мати, що робити», – пояснює він.
