Львів'ян кличуть в Шевченківський гай на наймасштабнішу подію літа
Львівський скансен кличе на наймасштабнішу музейну подію літа 2025.
Візуалізація: музей ім. Климентія Шептицького
Візуалізація: музей ім. Климентія Шептицького

27 червня 2025, 18:32

У Львові традиційно Ярмарок на Івана в Гаю відбудеться 28 та 29 червня у Музеї народної архітектури і побуту у Львові ім.Климентія Шептицького. Про це повідомили в пресслужбі музею.

Впродовж двох днів на кількох музейних локаціях відвідувачів чекає ярмарок виробів традиційних ремесел та крафтових виробників з усієї України, майстеркласи та насичена лекційна, виставкова та концертна програма.

У перший день виступатимуть гості з Польщі – фольк гурт WERNYHORA, дослідники та виконавці пісенного спадку Півдня – Старція Сиваш, а хедлайнерами вечірньої концертної програми стануть легенди фолькороку – Київський гурт «Вій». Також у цей день заплановано відкриття нового етносектору та справжнісінькі входини до поліської хати з частуваннями, традиційною музикою та історіями, привезеними з наукових експедицій (за участі фолькльорного гурту «Володар»).

У неділю, 29 червня на 13:00 буде відкриття масштабної виставки з нових надходжень фондової колекції музею.

Також вже традиційна освітня частина буде облаштована коло Стодоли: на 14:00 там розпочнеться презентація видання про вишиті строї Надбужанщини «БІЛІ, ЧОРНІ, РІЗНОБАРВНІ» за участі авторки Віри Чипурко, а в 15:00, дослідниця, науковиця та авторка етнографічного блогу Анастасія Кривенко з лекцією «Прокляття квітки папороті на Івана Купала».

Концертна програма цього дня буде представлена виконавцями: Драґа, Три кроки в ніч, Zgarda та студією традиційного танцю Дриґ.

Повну програму та квитки можна знайти за посиланням: https://skansenlviv.event.net.ua/cart/event?id=9193

Вартість квитка на 1 день події - 200 грн (дорослі) та 100 грн (школярі, студенти та пенсіонери)

У програмі можливі зміни та уточнення, слідкуйте за інформацією на офіційних сторінках музею.

**Право безкоштовного входу на подію мають: діючі військовослужбовці ЗСУ, ветерани АТО, діти дошкільного віку, люди з інвалідністю І-ІІ груп.


Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

«Ви не жертви, ви – борці». Лариса Дідковська про те, що відбувається з Україною після 35 років Незалежності
Будь-яка нова соціальна роль – чи то перетворення дошкільнятка у першокласника, чи здобуття державної суверенності – починається з радості і водночас страху перед невідомим. За 35 років Незалежності Україна пройшла надзвичайно складний шлях сепарації: від грандіозних романтичних очікувань початку 1990-х до болючої кристалізації істинної суб'єктності в умовах повномасштабної війни. Чому зустрічний вітер – це єдиний спосіб для нації набрати висоту? Як чорна заздрість та 70 років негативної селекції сусіда пояснюють цю війну краще за будь-яку політологію? І, зрештою, чому в 1990-х роках перші українські психотерапевти заробляли за місяць рівно на одну пляшку горілки, а європейські тренери везли до Трускавця власний туалетний папір? Про це ми поспілкувалися з Ларисою Дідковською – відомою психотерапевткою та ректоркою Українського вільного університету (Мюнхен).
Лариса Дідковська / Твоє місто

24 серпня, 20:30

Адаптація до Незалежності та волелюбний Харків Пригадайте проголошення Незалежності. Якою тоді була Україна – ще розгубленою чи вже суб'єктною? Охарактеризуйте це з психологічної точки зору. Будь-яка нова соціальна роль починається з фрустрації...
Ось реальна загроза на українських дорогах, або Чому проблема не лише в самокатах
Електросамокати дедалі частіше стають мішенню суспільного гніву — але чи справді вони є головною проблемою українських вулиць? У своїй колонці координаторка кампанії "За безпечні дороги" Катерина Лозовенко пояснює, чому заборона прокатів не вирішить конфліктів на тротуарах і що насправді потрібно змінити містам — від інфраструктури до правил і контролю.
Електросамокати у Львові / фото ілюстративне

24 серпня, 20:00

Невпорядкований рух електросамокатів закономірно викликає суспільне невдоволення. Конфлікти між користувачами мікромобільності та пішоходами суттєво почастішали у наших містах. Проте реакційні заклики до повної заборони прокатних сервісів —  це лиш спроба виграти електоральні бали на актуальній проблемі, яка не вирішує базову...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"