Львів’ян просять допомогти зібрати гроші на реабілітацію 14-річної дівчини з Сокальщини
Через травму хребта дівчина вже 7 років не ходить.
Фото: freepik
Фото: freepik

11 листопада 2020, 22:00

Львів’ян просять допомогти зібрати гроші на реабілітацію 14-річної Юлії Жеребецької з Сокальського району. За зібрані кошти дівчина зможе поїхати на обстеження та реабілітацію в Центр відновного лікування «Модричі», повідомляє керівниця благодійного фонду «Здійснити мрію», волонтерка Уляна Флишко.

Читайте також: Львів'янок закликають в'язати чудо-восьминіжок для недоношених діток

За її словами, дівчина вже 7 років є прикутою до ліжка, оскільки в семирічному віці з нею стався нещасний випадок. На дитину впала шафа, на дверцятах якої був незабитий цвях. Він і став причиною травмування дитини, пробивши спинний мозок.

«Кожен день для дитини є дуже важливим. Не можна гаяти часу, адже тих 7 років, які дівчинка проводить у візку, є надто болісними для неї та її близьких. Ми звернулися в реабілітаційний центр у Модричах, де з дитиною погодилися попрацювати реабілітологи», – каже Уляна Флишко.

Читайте також: Львів'ян просять допомогти стареньким та одиноким людям хоспісу та геріатричного пансіонату

Курс реабілітації триватиме 21 день. Упродовж цього періоду Юлю Жеребецьку повністю обстежать та проведуть їй усі необхідні реабілітаційні заходи. Пакет перебування в центрі передбачає також проживання та харчування дитини.

Загальна сума, необхідна для проходження такого курсу реабілітації, становить понад 86 тис. грн.

На жаль, сім'я Юлії не має достатніх фінансових ресурсів, щоби обстежити дитину і забезпечити їй професійну реабілітацію.

Реквізити Благодійного фонду «Здійснити мрію» (в гривнях):

Код отримувача: 43141120

Назва банку: Західне ГРУ АТ КБ «Приватбанк»

Рахунок отримувача у форматі IBAN: UA453052990000026004031002786

Номер карткового рахунку БФ «Здійснити мрію»: 5169330521401130


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

Війна
«Життя після фронту є!». Іван Тимочко про силу, біль і шлях реабілітації військових
Повернення до мирного життя після фронту – це ще один бій. Не менш важкий, аніж на передовій. Це складно, але можливо, якщо не мовчати й не замикатися. Необхідні витримка, підтримка і час. А найголовніше – усвідомлення, що поранення не ставить крапку, а відкриває новий шлях. Голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко для нового проєкту «Твого міста» та Медичного центру NOVO розповідає, чому лікування й реабілітація – це відповідальність, як ветерани можуть знову знайти себе, де шукати підтримку і чому звернення по допомогу – не слабкість, а сила.
Hero Image

02 липня 2025, 20:00

Реабілітація – теж форма служби Війна змінює тіло, мислення і час, але найглибше вона змінює людину. Я доброволець, свою службу почав як солдат 24-ї бригади імені Короля Данила, став сержантом. Прослужив з 2016 по 2019 роки, далі була невелика перерва...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon
CityLife
«Ми на війні захищали вас, тепер варто подбати про нас», – ветеран
Після ампутації ноги та пережитої депресії боєць 95-ї бригади Євген Шваб вступив до університету на психологію, бере участь в проєктах реінтеграції для ветеранів, мотивує й допомагає побратимам повертатися до звичного життя після війни і травм. Він отримав крутий біонічний протез за 86 тисяч євро, займається спортом, взяв участь у Берлінському тижні моди, побував у Ватикані, сподівається на толерантне ставлення кожного і справжню відпустку після війни. Про свою історію служби, поранення, реабілітації і те, чому кожному з нас потрібен психолог та що варто покращити у ветеранській політиці, Тvoemisto.tv розповів 29-річний кулеметник штурмової роти 95-ї десантно-штурмової бригади Євген Шваб.

10 листопада 2024, 20:00

До початку широкомасштабної війни ви працювали в поліції. Як вирішили покинути одну службу і піти на другу? Поліцію я покинув за рік до повномасштабного вторгнення. Пішов робити те, що любив, що подобалося...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon
Війна
«Їм бракує спілкування!» Ветеран після важкої травми буде наставником для військових у Львові
У цивільному житті 43-річний Микола Лобур керував клінінговою компанією, але на самому початку війни добровільно долучився до захисту країни і понад рік тому дістав важке поранення спинного мозку. Тепер пересувається на колісному кріслі, проходить реабілітацію у Львові. Планує працювати ментором у Центрі «Незламні», щоб мотивувати інших військових, які зазнали таких самих поранень, як він. Кулеметник, боєць ЗСУ Микола Лобур розповів Тvoemisto.tv про війну, спротив, порятунок сім’ї та те, якою уявляє перемогу України.

03 листопада 2024, 18:36

Розкажіть про себе і про те, як почалася ваша воєнна історія. Ви ж не були біля сім’ї, перебували доволі далеко від Сум? Я родом із Червонограда, що на Львівщині, але жив у Сумах. Мав квартиру, роботу, провадив власний бізнес – розвивав клінінгову компанію...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"