Звичайне горище старого будинку архітектор за освітою перетворила на енергоощадне помешкання. Спочатку раціоналізаторка утеплила стіни 30-сантиметровою мінеральною ватою, відреставрувала дерев’яні вікна і натягнула на раму «трете скло» – спеціальну прозору плівку, встановила світлодіодні лампочки, а також рекуператор тепла. Останній, за словами Оксани Денис, дозволяє отримувати свіже повітрям практично кімнатної температури (повітря, яке виходить з кімнати, нагріває повітря, яке заходить знадвору).

Після мінімізації витрат енергії, львів’янка перейшла на поновлювальні джерела, зокрема, на сонячну енергію. Раціоналізаторка облаштувала сонячний дах: на південний захід виходить тепловий колектор, від якого працює підігрів підлоги та стін, а на південний схід - фотовольтаїка, яка забезпечує оселю електроенергією та живить рекуператор. У похмурі холодні дні Оксана Денис обігріває квартиру електричною тепловою помпою.

На додачу, у помешканні є й енергоощадний із водним контуром камін на дровах: коли він горить, автоматично нагрівається вода у системі опалення. Нижня частина стін у екопомешканні львів’янки оббита корком, який навіть у сильні морози залишається теплим на дотик.

Читайте також: Львівську школу обігріває сонячна енергія. Яка економія?

Нині від звичайної мережі у квартирі львів’янки працює побутова техніка: холодильник, пралка, телевізор. Маючи електричну теплову помпу та електроплиту, Оксана Денис сподівалася отримати нижчий тариф на електроенергію, на який мають право ті, хто використовує електрику для опалення та приготування їжі. Однак у «Львівобленерго» пояснили, що увесь центр міста зобов'язаний користуватись газом, розповідає раціоналізаторка. Взимку львівянка платить за електрику 200-300 гривень, зате у неї немає рахунків за газ, підігрів води та центральне опалення.

Примітно, що практично усі роботи у енергоощадній дворівневій квартирі за два тижні виконали польські майстри. За словами львів’янки, встановлення сонячної системи на великий будинок обійдеться у 3-4 тисячі доларів. У новобудові сонячні панелі можна використати замість металочерепиці, зауважує раціоналізаторка, додаючи, що таким чином можна зекономити на покрівельних матеріалах і отримати сонячний дах. Сонячні панелі, які можуть служити більше 25 років, не потребують особливого догляду: їх миють дощі, і лише взимку треба згрібати сніг, – наголошує львів’янка.

Президент Інституту пасивного будівництва Оксана Денис радить починати із зовнішнього утеплення стін пінопластом (не менше 10 см). «Найкращі ті утеплювачі, які не мають стиків, – говорить експерт. – Не окремі плити, а різні теплі штукатурки, «задувні» ізоляції – спеціальні пінки, з якими робітникові важче напартачити».

Читайте також: Тепло та недорого. Як львівський храм відмовився від газу

Вікна з хорошого дерева і без великих тріщин міняти на металопластикові раціоналізаторка не радить. Старі відреставровані вікна показали в ході перевірки тепловізором кращий результат, ніж нові сусідські, наголошує Оксана Денис.

Необхідно замінити старий котел на енергоефективний і за можливості відмовитись від радіаторів, використовуючи площинне опалення – підігрів підлоги та стін. Зараз почали робити капілярне опалення, наголошує раціоналізаторка, пояснюючи, що у традиційному площинному опаленні (тепла підлога) діаметр трубки становить 10-12 мм, у капілярному – 6-8 мм. Для цієї системи достатньо трьох літрів води температурою 35 градусів, каже Оксана Денис, додаючи, що такі зміни вимагатимуть капітального ремонту.

Джерело: EcoTown