Курс долара та євро в Україні останні два дні демонструє спад. Чи надовго така тенденція та що буде з гривнею восени «Твоє місто» з’ясувало у доктора економічних наук, професора НУ «Львівська політехніка» Ростислава Слав’юка.

Про причини зростання гривні і чи на довго це

«Я б не називав це “зростанням”, бо це певні коливання. Особливо, коли почнеться осінь і буде більша реалізація врожаю за кордон та більше валютної виручки, то коливання в одну чи іншу сторону можуть бути частішими. Якщо говорити про терміни, то найближчі місяці два, максимум три, у нас буде така трішки «гойдалка», – каже Ростислав Слав'юк.

Але є ще одна сторона, про яку треба пам'ятати, пояснює він: у нас на сьогодні соціальна частина бюджету отримує кошти, які надходять або безпосередньої з допомоги, або кредитів з-за кордону. Коли у нас більшість надходжень фінансової допомоги, або відсотків з російських активів – це теж впливає. «Я б навіть сказав, що це перша і найважливіша причина зміни курсу валют. Особливо в зимовий період без цих надходжень Україна фінансово існувати не може».

Як це вплине на ціни, зокрема на імпортні товари

Зміна курсу валют буде впливати на вартість імпортних товарів, бо ми закуповуємо в іноземній валюті і ціни також в іноземній валюті. Через їхнє зростання збільшиться вартість іноземної продукції у нас на ринку, каже економіст.

«Якщо говорити, наприклад, про пальне, то восени тенденція до зростання вартості на нього є у всьому світі. Це логічно, бо починається холодний період і закуповують вже не тільки бензин і дизель, а й мазут й інше, необхідне на цей час. Це теж матиме вплив на ціни у нас».

Але є й інша сторона – внутрішні ціни. «Коли у нас зростають ціни на наші абсолютно українські товари, то воно теж трошечки тисне на валюту і може бути однією з причин «гойдалки» і, можливо, навіть зростання іноземних валют. Цього не треба боятися, бо це традиційно».

Економічні ризики для України

Експерт застерігає, що найбільша фінансова небезпека для України полягає у можливому скороченні міжнародної допомоги. «Це вже справді ризиковано, адже резерву, так званої “фінансової подушки”, країна не має. В Україні відсутній “Фонд суверенного багатства”, як у деяких державах, які накопичують кошти з відрахувань чи надходжень від корисних копалин», – наголошує він.

Водночас зазначається, що золотовалютний резерв, яким опікується Національний банк, не можна вважати фінансовою подушкою. «Це радше “обмінний” резерв. Наприклад, якщо надходить міжнародна допомога, то спершу вона проходить через Кабінет Міністрів, але уряд не отримує валюту. По суті, Кабмін продає валюту НБУ і вже звідти отримує кошти у гривнях».

Що може зробити НБУ

Фахівець пояснює, що Національний банк може продавати частину валюти з резервів на міжбанківському ринку, однак робить це дуже обмежено.

«Нацбанк не може дозволити собі викидати на ринок велику кількість валюти. Якщо бачать, що курс починає суттєво зростати, тоді регулятор може вийти з інтервенцією – тобто продати частину резервів. Але це не означає, що він реалізує їх багато».

За його словами, приблизно $40 млрд, які перебувають у розпорядженні Нацбанку, – це радше інструмент для забезпечення міжнародного фінансування соціальних програм, а не «подушка безпеки». «Національний банк виконує функції регулятора і управляючого фінансовими потоками, що надходять з-за кордону в іноземній валюті. Але якщо коливання курсу невеликі – втручатися сенсу немає».

Чи варто купувати іноземну валюту зараз

Економіст зазначає, що нині немає панічних ситуацій, коли люди масово скуповують валюту.

«Сьогодні вже немає такого, щоб люди бігли до обмінників. Є кілька причин. По-перше, всі розуміють, що логічно очікувати зростання валюти, і хто хоче обміняти гроші зараз – робить це. Але вкладати все у валюту ризиковано з багатьох причин».

Як зберігати гроші та що нас може чекати далі

Ростислав Слав'юк наголошує, що нинішня ситуація з курсом – це радше короткотермінові коливання.

«Ми зараз говоримо не про п’ять років, а навіть про пів року. Якщо курс трохи нижчий – люди, які мають умовно 100 тисяч гривень, можуть їх обміняти, це не проблема. Але тим, хто має понад 10 тисяч доларів, краще тримати кошти в банку, адже ми не знаємо, які рішення ухвалять Мінфін чи Кабмін», – зазначають експерти.

Він додає, що після завершення війни Україна неминуче рухатиметься до максимального використання безготівкових розрахунків і декларування доходів. «Європа змусить нас показувати всі надходження. Уже навіть у додатку “Дія” можна отримати декларацію про доходи. Міжнародні організації, які надали нам величезні кошти, вимагатимуть обліку і детінізації фінансів».

Фахівець також нагадує, що банківські заощадження більш захищені. «Нещодавно до банку прийшла сім’я, чий будинок зруйнували шахеди. Вдома всі гроші згоріли, а на рахунку збереглася певна сума. Люди раділи, що хоча б ці кошти залишилися. Навіть з таких міркувань краще тримати заощадження у банку – якщо згорить телефон чи квартира, гроші все одно будуть доступні».

Вікторія Лесів

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.