24 і 25 серпня з нагоди Дня незалежності львів'яни мали змогу потрапити у Митрополичі сади на Cвятоюрській горі, що зазвичай закриті для сторонніх відвідувачів.

Tvoemisto.tv пропонує дізнатись кілька цікавих фактів з історії садів та подивитись, як вони виглядають серпневим вечором.

Фото: Олександра Бодняк

Митрополичі сади заклали після будівництва сучасного собору святого Юра, що став третім храмом на цьому місці. Спочатку їх планували за зразком папських садів у Ватикані – лише у меншому масштабі. Згодом у план втрутилась мода – популярності набрали англійські сади, більш поширеними стали квіткові композиції.

Митрополичі сади складаються з верхніх і нижніх. Верхні зараз належать Львівській архиєпархії УГКЦ, а нижні – місту. За словами екскурсовода Юрія Ганущака, між церквою і міською владою тривають переговори про те, аби нижніми садами також могла заопікуватись перша. Історія з відновленням нижньої частини садів розпочалась досить недавно.

Саме з митрополичих садів писалась перша відома нам панорама Львова – панорама Гогенберга, що лягла в основу сучасного логотипу міста. Саме тому на ньому немає силуету собору святого Юра – він був у автора за спиною. Зараз із садів видно і старе місто, і новобудови, що активно ростуть у Залізничному і Шевченківському районах.

Над садами розташовані митрополичі палати. Саме тут проживали глави УГКЦ, а тепер – архиєпископ Львівський Ігор, єпископ-помічник Львівської архиєпархії Володимир та інші єпископи. Також під час візиту до Львова тут жив Папа Римський Іван Павло ІІ – спеціально для нього у старовинній будівлі облаштували ліфт, адже планувалось, що він мешкатиме на другому поверсі. Та Папа зупинився на першому, тож ліфт чекає на наступного святійшого отця, який відвідає Львів.

Збоку від садів є тераси, де єпископи вирощують фрукти та деяку городину. Кажуть, що сам архиєпескоп Ігор любить іноді проводити тут час за роботою.

Доступ до садів мають передусім мешканці митрополичих палат, а також ті, хто працює при соборі, у Фундації духовного відродження та у туристично-паломницькому центрі. Також час від часу тут відбуваються сніданки чи інші події для професійних спільнот і різноманітні благодійні заходи. Окрім того, у садах можна провести весільну фотосесію за попереднім погодженням і тільки для шлюбованих у церкві пар.

Відновлювати митрополичі сади почали лише в 2016 році. Спершу львівська дизайнерка Оксана Караванська, як одна із благодійниць собору святого Юра, запропонувала провести тут показ своєї колекції. Відтоді покази тут відбуваються регулярно.

У садах встановили кований герб Львівської архієпархії УГКЦ, на якому поєднані жезл і хрест – символи східного і західного християнства.

Верхні і нижні сади розділяють арки. Зараз вони перебувають в аварійному стані і, попереджає екскурсовод, надто близько до них краще не підходити. За його словами, церква не може вплинути на стан арок, адже вони перебувають під охороною ЮНЕСКО, тож робота з ними потребує низки спеціальних дозволів. Наразі тривають переговори про те, як врятувати арки, частина з яких вже обвалилась.

Львівський архітектор Іван Левинський розробив проект огорожі садів, але його задум так і не втілили – автор передчасно помер. Тепер проект шукають у архівах, щоб, можливо, інший майстер зміг втілити його у життя.

Як і в кожному порядному англійському саду, у митрополичих садах є лабіринт – невеликий, але цікавий. Деякі дерева в саду посадив сам митрополит Андрей Шептицький, який любив проводити у верхніх садах час, влаштовувати зустрічі тощо.

Для львів'ян сади відкривають лише під час благодійних заходів і на обмежений час. Та, говорить Юрій Ганущак, планується, що екскурсії садами проводитимуть частіше – хоча б один-два рази на місяць.

Олександра Бодняк