З приходом весни над Львовом та областю можна побачити ключі птахів у небі. Перелітні види починають повертатися на Львівщину ще з початку березня, а основна хвиля міграції триває до квітня. «Твоє місто» поспілкувалося з орнітологом, який розповів, які птахи вже повернулися до регіону та кого ще варто очікувати найближчим часом.

За словами фахівця, цьогоріч весняна міграція вже активно триває. «Міграція журавлів іде вже приблизно два тижні, - розповів орнітолог і засновник Центру реабілітації птахів «Вільні крила» Віктор Шельвінський. - Птахи повертаються у різний час — усе залежить від погоди. Минулого року в лютому було 15 градусів, а цьогоріч — до -20. Першими прилітають журавлі, шпаки та жайворонки».

Він додає, що на Львівщині вже можна було побачити й перші ключі лелек, хоча традиційно їх очікують трохи пізніше.

Весняна міграція відбувається хвилями

Першими прилітають ті види, які можуть знаходити їжу навіть за прохолодної погоди. Зазвичай на початку березня на Львівщині з’являються: шпаки, польові жайворонки та дикі гуси.

У середині березня, приблизно 10–15 числа, орнітологи очікують масове повернення лелек. «Перші лелеки іноді прилітають трохи раніше, але зазвичай їх можна побачити саме в середині березня», — каже Віктор Шельвінський.

Кінець березня — початок квітня до Львівщини починають повертатися й інші перелітні птахи: чайки, сірі чаплі, зяблики, качки. У квітні можна вже побачити ластівок та інших теплолюбних комахоїдних пернатих.

Чому не всі птахи повертаються з міграції

Фахівці зазначають, що точних даних про те, який відсоток перелітних птахів не повертається до України після зимівлі, немає. Це залежить від виду, погодних умов та ситуації на маршрутах міграції.

Основними причинами втрат під час перельоту є несприятлива погода, виснаження, нестача місць для відпочинку та зміни природних середовищ через діяльність людини.

Додатковим фактором стала і війна. Зокрема, окупація частини південних територій України, серед яких район Сиваша — важливий міграційний хаб для багатьох видів птахів, — ускладнює їхні традиційні маршрути та змушує змінювати шляхи перельоту.

Водночас значні втрати можуть відбуватися і серед осілих птахів, які не відлітають у теплі краї. У суворі зими, за оцінками орнітологів, може гинути до 80% дрібних птахів, таких як синиці та горобці, адже їм складніше знаходити корм під час сильних морозів і тривалих снігопадів.

Загалом орнітологи зазначають, що популяції деяких видів птахів в Україні вже скоротилися приблизно на 15–45%. Причинами є знищення природних середовищ, використання хімікатів у сільському господарстві, зміни клімату та інші фактори.

На жаль, понад 20% видів птахів в Україні вже занесені до Червоної книги, і цей перелік поступово зростає.

Цікаві факти про міграцію птахів

Міграція птахів — одне з найбільш вражаючих явищ у природі. Деякі пернаті долають тисячі кілометрів, щоб повернутися до місць гніздування.

Лелеки, яких щовесни чекають у селах Львівщини, можуть долати до 10 тисяч кілометрів між Африкою та Європою.

Журавлі під час міграції летять на висоті до 1–2 кілометрів і формують характерні ключі, що допомагає економити енергію під час польоту.

Деякі дрібні птахи під час перельоту можуть пролітати до 300–500 кілометрів за одну ніч.

Багато видів повертаються у те саме місце гніздування, де вони народилися кілька років тому.

Саме тому навесні на Львівщині часто можна побачити птахів у тих самих гніздах, які вони займали у попередні роки.

Чому після міграції птахи часто потребують допомоги

Після тривалих перельотів деякі птахи потрапляють до центрів реабілітації через виснаження або травми.

«Щороку після міграції до нашого центру потрапляють птахи через виснаження та переломи, — пояснює орнітолог Віктор Шельвінський. - Багатьох небезпека чекає вже вдома: вони стикаються з вікнами чи лініями електропередач. На життя птахів також впливають вибухи, урбанізація та різні інфекційні захворювання».

Чи потрібно підгодовувати птахів весною

За словами орнітологів навесні підгодовувати птахів уже немає нагальної потреби, адже з потеплінням вони можуть самі знайти достатньо корму.

Натомість люди можуть допомогти пернатим іншим способом — облаштовувати місця для гніздування. Наприклад: встановлювати шпаківні для шпаків, робити платформи для лелек, облаштовувати гнізда для сов тощо. Такі конструкції допомагають птахам безпечніше гніздитися у містах та селах.

Що робити, якщо знайшли пораненого птаха

Якщо людина знаходить пораненого птаха, фахівці радять не намагатися лікувати його самостійно. Найкраще — передати його спеціалістам, які зможуть оцінити стан і призначити лікування.

На Львівщині допомогу пораненим птахам можуть надати:

• центр реабілітації птахів «Вільні крила»,
• «Домівка врятованих тварин» у Львові,
• Галицький національний природний парк,
• Природний заповідник «Розточчя»,
• ветеринарні клініки міста та області.

Фахівці наголошують: якщо вчасно звернутися по допомогу, багато птахів після лікування можуть повернутися у дику природу.

Інна Василюк

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.