Фото: Національний заповідник Києво-Печерська лавра
Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” організовує урочисте відкриття для відвідування унікальної пам’ятки давньої київської архітектури – церкви Спаса на Берестові і запрошує мешканців та гостей столиці взяти участь у цій події. Про це йдеться на сторінці заповідника у facebook.
Церемонія відбудеться 18 квітня об 11:00. За сприятливих погодних умов церемонію відкриття прикрашатиме мистецький супровід: виступ дитячих художніх колективів міста Києва, який відбудеться на майданчику біля фортифікаційних валів.
Всі присутні також матимуть можливість сфотографуватися із реконструкторами в обладунках воїнів Княжої доби.
Доступ до давньої пам’ятки в останні десятиліття був значно обмежений через тривалі реставраційні роботи. Відвідувачі зможуть дізнатися про історію, архітектуру, монументальний живопис храму. Також в інтер’єрі церкви розташовано виставки “Три тисячі років історії. Археологічне дослідження території церкви Спаса на Берестові”, “Цегла княжої доби Києво-Печерської лаври” та планшетну виставку “Печерське містечко на планах XVII – першої третини XIX ст.”
Довідка. Церква Спаса на Берестові – давній храм поблизу Києво-Печерської лаври, зведений на колишній околиці Берестове. Церква розташована за межею мурів Києво-Печерського монастиря, проте є частиною історико-архітектурного ансамблю лаври, і разом із нею у 1990 році включена до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
Храм відповідно до усталеної традиції територіально пов’язують з літописною заміською резиденцією великих князів київських, перша згадка про яку датується 980 р. І хоча підтвердження цьому в джерелах немає, завдяки новітнім археологічним дослідженням відомо, що територію навколо церкви Спаса заселили ще близько 3-х тисяч років тому.
Спорудження теперішнього храму традиційно пов’язують із часом перебування на київському престолі Володимира Мономаха (1113–1125). Внутрішній простір храму вкривав фресковий живопис, від якого збереглася велика композиція початку ХІІ ст. “Явлення Христа учням на Тіверіадському морі”, виявлена 1970 р. під стінописом XVII ст. Також на стінах зафіксовано близько 500 різночасових графіті. Церква занепала після монгольської навали 1240 р.
Лише на початку 1640-х рр. храм відбудував київський митрополит Петро Могила. Новий стінопис храму виконали грецькі майстри.
У 1751–1752 рр. замість дерев’яного притвору Могилянської доби до західної стіни прибудували бароковий цегляний, тим самим у плані перетворивши храм на типову українську п’ятидільну хрещату церкву.
У 1813–1814 рр. архітектор Андрій Меленський добудував дзвіницю і, таким чином, храм набув архітектурних рис трьох різних епох – від великокнязівського зодчества до пізнього класицизму.
