Своє дозвілля на території сучасного парку імені Богдана Хмельницького львів’яни почали проводити ще з середини ХІХ століття. У різний час тут функціонували тенісні корти та ковзанка. А на Пелчинському ставку (сучасна вулиця Вітовського) у 1845 році відбулося благодійне шоу.
Читайте також: «Воді треба дати простір»: навіщо у Львові хочуть відновити Пелчинський став. Візуалізація
За часів СРСР будо докладено чимало зусиль, аби радянізувати Львів. Комплекс заходів передбачав зокрема і закладання парку, що відбулося у 1951 році. Концертна споруда, пам'ятники Леніну та Сталіну, ресторан, музей та низка інших архітектурних об’єктів до наших днів не збереглися.
Із радянських часів у парку залишилися лиш центральна алея довжиною понад 800 м, колонада центрального входу та приміщення кінотеатру «Дружба».
У 1970 році центральний вхід прикрасили фонтани.
Вхід до парку
Головний вхід до Центрального парку культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького з боку вул. Дзержинського (давня вул. Пливальні, від 1871 р. Пелчинська, від. 1991 р. Вітовського). На першому плані сквер, розташований між вулицею Дзержинського та входом до парку. Сквер влаштований на місці давньої (початку ХІХ ст.) військової купальні, від якої вулиця отримала свою першу назву.
Дата: 1956-1960
Колекція: Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного, Одиниця зберігання 2-86828
Дорога між сквером та головним входом і була, властиво, вулицею Пливальні, а згодом Пелчинською. В спорудженні паркових будівель, виставкових павільйонів, ігрових майданчиків, літнього Зеленого театру під відкритим небом на 1800 місць брали участь провідні тогочасні львівські архітектори Ярослав Новаківський, Анатолій Консулов, Петро Конт, Іван Базарник. Праворуч головного входу до парку за проектом арх. Станіслава Соколова був споруджений кінотеатр «Дружба».
Дата: 1953-1955
Колекція: Олександр Коробов
Дата: 2014
Джерело: uk.wikipedia.org. Автор Rbrechko. Ліцензія
Кінотеатр «Дружба»
Кінотеатр «Дружба» з глядацьким залом на 300 місць збудований у 1952 р. за типовим проектом у стилі т.зв. сталінського ампіру. Автор проекту прив’язки – архітектор Станіслав Соколов. Будинок розмістився праворуч від входу у Парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького. Вирішення головного фасаду кінотеатру перекликається з архітектурою вхідної аркади до парку. Пізніше, у 1950-х рр., на карнизі фасаду кінотеатру був встановлений неоновий напис «Кінотеатр».
Дата: 1955-1960
Колекція: Володимир Румянцев
Дата: 1955-1956
Колекція: Володимир Румянцев
Дата: 1960 - 1970
Колекція: Олександр Москаленко
Вул. Вітовського, 43а (територія Парку Культури) - Вигляд на головний фасад колишнього кінотеатру
Автор фото – Ігор Жук, 2013
Алеї парку
Дата: 1975-1980
Колекція: Юрій Гаськевич
Дата: 2011
Джерело: uk.wikipedia.org. Автор Sofiya Hunchyk. Ліцензія
Дата: 1963-1964
Дата: 2015
Джерело: uk.wikipedia.org. Автор Rbrechko. Ліцензія
Вхід до парку культури ім. Б. Хмельницького з боку вул. Стрийської
Другий парадний вхід, представлений на фото, був розташований на розі вул. Стрийської та Гвардійської, його було знесено при спорудженні Монументу Слави. Обидві колонади центральних входів до парку було збудовано за проектом архітектора Генриха Швецько-Вінецького.
Дата: 1963-1965
Колекція: Ярослав Янчак
Атракціони у Парку культури
Атракціон «Сюрприз» у парку культури ім. Б. Хмельницького, навпроти Палацу молоді «Романтик». Атракціон було розраховано на дію відцентрової сили на людину. Після того, як відвідувачі займали свої місця на круговій платформі, вона починала швидко обертатись і, поволі, піднімалась майже у вертикальне положення. Але відцентрова сила міцно притискала людину до стінки платформи.
Дата: 1984
Колекція: Олександр Волков
Дата: 1978
Дата: 2014
Джерело: uk.wikipedia.org. Автор Yulia Medvid. Ліцензія
Читайте також: У львівському Парку культури з’явиться новий атракціон. Візуалізація
Дата: 1964-1967
Дата: 1964-1967
Колекція: Сергій Терещенко
Щоб більше дізнатися про інші паркові зони Львова, варто клікнути на посилання, що є на цій карті.
За матеріалами lvivcenter, uk.wikipedia.org, centralpark.lviv.ua
Марія Стахів
