Колаж: Факти ICTV
Шлях на Миколаїв і Одесу
Чорнобаївський аеродром став важливим для ворога одразу після захоплення Херсона. Щоб продовжити наступ на Миколаїв і, в подальшому, на Одесу, росіяни мали налагодити переправу техніки, військ та постачання з окупованого Криму через Дніпро.
«Вони нагромадили величезне угруповання з Криму на тому напрямку – там, де Миколаїв, Одеса. Їм бажано, але недосяжно, рухатися через два мости – Антонівський міст та міст у Новій Каховці», – пояснив цю ситуацію Олексій Арестович під час телемарафону.
Успішна переправа військ через обидва мости виявилась неможливою через те, що їх досягають обстріли української артилерії.
«Причини того, що війська РФ так відчайдушно намагаються всидіти у Чорнобаївці досить прості – «пляшкове горло» Антонівського мосту та переправи у Новій Каховці. Обидві вони знаходяться у радіусі обстрілу наших «Смерчів» та «Ураганів», і вже були відео прильотів під час коригування з «Байрактарів». Тому аеродром підскоку (короткострокової стоянки, де можна вивантажитись, дозаправитись тощо – прим.ред.) – додатковий спосіб живити плацдарм на правому березі Дніпра. В Криму поблизу перешийка є бази, біля яких розвантажуються потяги, а потім гвинтокрилами усе це преться в Чорнобаївку», – написав про це військовий оглядач Кирило Данильченко.
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко в інтерв’ю для «Укрінформ» також зазначив, що без Чорнобаївки будь-яка операція наступу на Миколаїв матиме вкрай низьку результативність.
Чорнобаївка як командний пункт
Окрім можливості розмістити техніку, аеродром у Чорнобаївці також виявився зручним для командного пункту окупантів. Це зазначив у своєму огляді Кирило Данильченко:
«Окрім усього, Чорнобаївка це ще й передовий командний пункт. На ньому перебувають одночасно штаби всієї Вільної Південної групи військ, 22-го армійського корпусу, 7-ї десантно-штурмової дивізії, тактичної групи 358-го зенітно-ракетного полку. Це десятки кунгів, командно-штабних машин, машин рот охорони та їх постачання. Зібраних поруч із запасами палива та вертольотами на бетоні. Ласа ціль для нашої реактивної артилерії».
Кілька днів тому, за словами експерта, супротивник евакуював штаби зі злітної смуги. Однак до цього українці встигли знищити на ній десятки одиниць техніки та кількох офіцерів вищого командування.
Прямий доступ української артилерії
Росіяни захопили Чорнобаївку в перші дні вторгнення, проте так і не змогли у ній закріпитися. Причина – українська артилерія, яка досягає аеродрому, знищує розміщену на ньому техніку та військових.
Як вже зазначалося, Чорнобаївський аеродром перебуває у прямому доступі для української артилерії. Ворожу техніку знищують зі «Смерчів» та «Ураганів», коригуючи обстріли безпілотниками. В той же час, особливості російської армії не дозволяють військам окупанта змінити плани щодо Чорнобаївки.
Нездатність вчитися на помилках
В інтерв’ю для «Укрінформ» капітан I рангу в запасі, керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук стверджує, що радянський принцип «Я начальник – ти дурак!» досі є панівним на всіх щаблях системи управління військами.
«Результат – відсутність ініціативи молодших командирів, коли старший начальник приймає хибне з тих чи інших причин рішення. … Як свідчать захоплені нами документи, при плануванні вторгнення рашисти допустили низку стратегічних і оперативних помилок. Одна з них – з Чорнобаївкою: сподіваючись на швидке просування своїх сил вони вирішили зосередити пункти управління різних рівнів в одному місці. Адже це зручно, не треба у вищий штаб бігати далеко. … А ще й аеродром, як основний логістичний майданчик всього їх південного угруповання сил. Будь-який полководець ухопився б за голову. Але не в російській армії. … Українські воїни швидко з’ясували хиби противника й успішно ними користаються», – зазначає Павло Лакійчук.
Керівник військових програм наголошує, що навіть якщо вороги припинять спроби закріпитися у Чорнобаївці, українські військові знайдуть їх у іншому місці. Проведуть розвідку – і ліквідують. Так буде до перемоги.
Підготувала Надія Жила
