1. Приміщення будували протягом 1897-1898 років у стилі палацової архітектури середньоєвропейського бароко. Проектом керували віденські архітектори Фердинанд Фельнер та Герман Гельмер. Ці двоє дали світу ще багато визначних споруд, серед яких: Одеський оперний театр, музично-драматичний театр у Чернівцях, Хорватський національний театр ім. Зайца, оперний театр у Цюриху, театр комедії в Будапешті, Віденський концертний дім, Болгарський національний театр ім. Вазова.

2. До 1939 року будинок функціонував як казино. Називали його по-різному: аристократичне, дворянське, графське, шляхетне. У народі ж казали "Казино Герхарда". Приміщення зберегло дух розкоші світського салону кінця ХІХ століття. Ходять легенди, що тут збиралися не найкращі люди Львова. Дехто з них вчиняв самогубство, програвши усе до останньої копійки.

3. Під час Другої світової війни приміщення використовувалося у зовсім не розважальних цілях. Сюди приводили молодих галичан, які далі відправлялися на каторжні роботи до Німеччини.

4. Вишуканий та елегантний інтер'єр будівлі часто використовується для кінозйомки. Саме тут у фільмі "Д'Артаньян і три мушкетери" головний герой піднімається сходами до кардинала для партії в шахи.

5. Нині у Будинку вчених відроджують традицію львівських балів. Останній з них відбувся тут у новорічну ніч. Також приміщення надає послуги проведення конференцій, ділових зустрічей, весільних фотосесій, різноманітних святкувань та екскурсій.

Підготувала Юлія Сабадишина