Традиційно у день народження Кобзаря оголосили лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка. Це найпрестижніша державна відзнака у сфері культури та мистецтва, яку цьогоріч вручають вже 65-й раз. Відбір тривав кілька місяців і проходив у три тури. Як і майже щороку, оголошення переможців супроводжувалося гострими дискусіями у культурному середовищі.

Рекордна кількість номінацій

У 2026 році премію планували вручити у 13 категоріях — це найбільша кількість за всю історію відзнаки. Такі зміни з’явилися після оновлення положення про премію указом президента Володимира Зеленського.

Втім, переможців визначили не у всіх номінаціях. Лауреатів не оголосили у категоріях «Поезія» та «Дизайн».

У комітеті пояснили, що за результатами голосування члени журі не змогли дійти згоди щодо кандидатів, тому вирішили не присуджувати нагороду цього року.

Двоє переможців у прозі

Натомість у найконкурентнішій категорії — «Проза» — відзначили одразу двох авторів.

Лауреатом став письменник і дипломат Юрій Щербак за політичний трилер-антиутопію «Мертва пам’ять. Голоси і крики. Книга підсумків і пророцтв». Автор є одним із відомих українських прозаїків і у 2016–2019 роках очолював комітет Шевченківської премії.

Ще одним лауреатом став письменник і військовослужбовець Павло Белянський за автобіографічний роман «Битися не можна відступити». Книга розповідає про досвід війни, побратимство та страх на фронті. Перший наклад видання був знищений російською ракетою під час атаки на харківську друкарню.

Інші лауреати

У категорії «Літературознавство і мистецтвознавство» премію отримала мистецтвознавиця Олеся Авраменко за авторську книжкову серію Accent, присвячену українським художникам.

Кінокритика і дослідника кіно Сергія Тримбачя відзначили за книгу про актора і режисера Івана Миколайчука — «Містерії долі».

У номінації «Публіцистика і журналістика» переміг письменник і журналіст Олег Криштопа за документальний роман «Радіо “Афродіта”», над яким він працював понад 14 років.

Серед інших лауреатів:

диригентка Юлія Ткач — у категорії концертно-виконавського мистецтва;

композитор Олексій Скрипник — у музичному мистецтві;

режисерка Оксана Дмітрієва — у театральному мистецтві;

режисер Павло Остріков — у категорії кіномистецтва за фільм «Ти — космос»;

скульптор Назар Білик — у візуальному мистецтві;

майстер художнього скла Ігор Мацієвський — у декоративно-прикладному мистецтві;

фотографка Олена Гром — за фотопроєкт «Вкрадена весна»;

куратор Валерій Сахарук — за мистецький проєкт «50/50. Сучасне українське мистецтво».

Також премію отримала команда виставкового проєкту «Алла Горська. Боривітер», присвяченого художниці-шістдесятниці Аллі Горській.

Чому рішення назвали політичним

Найбільше обговорень викликало саме скасування нагороди у номінації «Поезія». Поет і військовослужбовець Олексій Бик, який був серед фаворитів, заявив, що таке рішення може мати політичні причини.

За його словами, у фіналі фактично залишилися два кандидати — він та поет Ігор Павлюк. Однак, як стверджує Бик, кандидатуру Павлюка могли відхилити через критику на його адресу за поїздку до Росії під час подій Революції гідності.

Після цього, за словами поета, комітет вирішив взагалі не присуджувати премію у цій категорії, а натомість відзначити двох прозаїків. Сам Олексій Бик назвав таке рішення політичним і заявив, що в українському культурному середовищі на подібні рішення часто впливають внутрішні зв’язки.

Критику відбору також висловлювали інші представники культурної спільноти, зокрема письменниця Оксана Луцишина, яка звернула увагу на гендерний дисбаланс серед фіналістів літературних номінацій.

Інна Василюк

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.