Світ вже не буде колишнім. Львів’яни згадують, яким був собор Паризької Богоматері до пожежі. Фото

7357 6
Після учорашньої масштабної пожежі вдалось врятувати святині із собору, зокрема – терновий вінок.
фото з відкритих джерел

фото з відкритих джерел

Учора, 15 квітня, у Парижі виникла масштабна пожежа під дахом собору Паризької Богоматері. Вогонь знищив галереї та шпиль церкви, який впав. Повідомляється, що церква була якраз на реконструкції, і причиною займання могли стати неправильні дії будівельників.

Львів’яни разом з усім світом сумують за втратою пам’ятки і згадують, якою встигли її побачити.

Так, ще 11 квітня, українські студенти в Парижі провели акцію на підтримку незаконно ув’язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова. Після цього вони відвідали літургію в соборі, пише Ярема Дух.

Фото: Ярема Дух/Facebook

«Важко повірити та уявити, що Собор Паризької Богоматері у вогні... Із ним горить частина чогось цінного, особливого, частина усіх нас», – пише настоятель гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла отець Степан Сус.

«З надією на поверненя пережиття Таїнства у стінах Notre Dame de Paris», – коментує Роман Остап’юк.

Фото: Роман Остап'юк/Facebook

Світ вже ніколи не буде таким, як раніше, кажуть львів’яни.

«Вечір, коли відчуваєш себе людиною з минулого. Про яке будуть колись екскурсоводи розповідати: до 2019 року, до масштабної пожежі....», – пише журналістка Мар’яна П’єцух.

Фото: Мар'яна П'єцух/Facebook

«Є в житті такі місця, де ти залишаєш частинку себе, і потім асоціюєш себе з ними. Таким для мене був цей храм – незбагненним, далеким, і водночас дуже рідним, близьким. Якнайшвидше хочу повернутися до тексту Віктора Гюго і відтворити в пам’яті той шедевр», – каже Марта Більська.

Фото: Марта Більська/Facebook 

Фото: Андріана Мальська/Facebook

Фото: Вікторія Романюк/Facebook

Фото Вадима Дмитріва/Facebook

Фото Катерини Івах/Facebook

Сьогодні, 16 квітня, з’явилась перша інформація про те, яких збитків зазнав собор після пожежі. Зазначається, що хоч дах і галереї згоріли, а вітражі у вікнах, яким було понад 800 років, поплавилися, проте вівтарний хрест зберігся, так само, як і нижня частина храму. Також із собору вдалось врятувати святині, що там зберігались, зокрема – терновий вінок, який у 1237 Луї IX привіз з Константинополя до Парижа.

Також французький мільярдер Франсуа-Анрі Піно повідомив, що пожертвує на відновлення храму 100 мільйонів євро.

Собор Паризької Богоматері спланований у ХІІ ст. Морісом де Сюллі. В 1163 році закладено перший камінь фундаменту. Будівництво тривало майже 200 років. За задумами, храм мав вмістити всіх мешканців тогочасного Парижа – 10 тисяч людей, але за час будівництва населення суттєво збільшилось.

Будівництво західного фасаду з його двома баштами почалося приблизно у 1200-му році. За період будівництва змінилося багато архітекторів, про що свідчать стилі, що відрізняються один від одного, а також різна висота західної сторони і башт. Башти були закінчені в 1245 році, а весь собор – у 1345 році.

Наприкінці 17-го століття вітражі були зруйновані, а після французької Революції, у 18-му столітті, багато скарбів храму розікрали або зруйнували, собор використовували як продовольчий склад.

У 1841 році почалась реставрація собору, що тривала 23 роки. Під час робіт відновили шпиль собору та створили галерею химер.

Нещодавно собор знову почали реставрувати, оскільки у ньому стали з’являтись тріщини.

Фото з Facebook

18 Квітня, 2019 09:27
L. Перевірити автентичність, а тим паче щирість та добрі наміри коментаря нижче не можу, само собою, ніяк, проте візьму його до уваги. Можливо.
Раджу редакції (чи "редакції", залежно хто там насправді так представився) зранку вдосвіта прогулятися вул. Кривоноса та вул. Замковою, шоб порівняти їхній теперішній стан зі станом тоді ше скверу коло шк. №19. Фото на Google Street View 2016 р. буде досить. Згодом, оминувши вул. Ужгородську, піднятися на першу терасу Високого Замку і, обійшовши Будиночок садівника до декоративного гроту, по-, назвемо це так, -милуватися "краєвидом" в бік вул. Городоцької: звернути увагу на костел Ельжбети (шпиль якого чимось нагадує шпиль Нотр-Даму) і візульно поряд потворні багатоповерхові новобудови попри вул. Шевченка, які "доповнюють" панораму старої частини міста.
Тим часом на відновлення Нотр-Даму вже зібрано 700+ млн. євро. Менше ніж за добу. Кому шо до історії, правда? Згодом, попри той же будиночок, пройдіться до телестудії і побачите, шо нижній оглядовий майданчик не потрібно переворювати на "громадський простір" зі скла, бетону і сталевих канатів -- він й без нього самодостатній і є одним із небагатьох місць, де ше можна втекти від туристів і застати майже (умовно) первинний Львів. Дерева на шляху канатної дороги не заслуговують на вирубку лише через те, шо комусь там з ЛМР і інвестору, якому, ше раз, далеко в с р а ц і сам ВЗ, до душі ідея "турботи" про неповносправних. Тобто, інших проблем в місті для тих же людей у візках нема? Все страшно доступно і зручне у користуванні? Фарс якийсь: дехто п. Ярослав Грибальський, який чи то був чи то є радником Садового, проте є головою г.о. "Реабілітація інвалідів", пропонує ідею канатної дороги під, звісно ж, благим приводом "доступності в.з. для неповносправних", і, о ше одне чудо -- розробляється проект і навіть була приготована візуалізація, яка публікується на YouTube? Чудо чудне ся стало! Як в казці: попроси мера і всьо буде! Центр забитий транспортом, транспортне навантаження перекладається на вулиці по периметру "королівства Площі Ринок", за межами якої Садовий у відео не знімається (хоча на камеру садить дерева в парку 700-річчя Львова); все місто всіяне кричущою потворною рекламою (апогей: "Лєся Нікітюк" за Оперним); ЗМІ час від часу кажуть, шо опадає ліпнина зі старих будинків, інколи прямо на голови перехожих; вандали вибивають стіни "під корінь" для панорамних вітрин; все місто всіяне окороздираючими зеленими мерехтливими хрестами; ЛМР показово судиться з такими і не може дати собі ради із скляним кубом на віллі під ресторан; тротуари, обнесені загородженнями, створюючи незручності навіть "повносправним" львів'янам; обрубки (не процес, а залишок) дерев на вулицях; витоптані і виїжджені рагулями газони; забудова парків і скверів; зазіхання на територію і прилеглі зони Стрийського парку та парку Знесіння (мешканці вул. Довбуша -- герої); недотримання архітектурної стилістики та гармонії особливо у районах забудови польського та австрійського зразків; пластикові двері і пластикові вікна (шо не заважає знову ж демонстративно воювати "штрафами" та з орендарями приміщень, де колись були аптеки) і т.д. Продовжувати? Львів -- місто, з якого свідомо ліплять потвору, і величезний "вклад" у це з боку Садового і Чаплінського. Я все життя живу в центрі, то, може, це мені дасть якесь таке чарівне право попросити вигнати транспорт за його околиці і оздоровити центр за допомогою будівництва транспортних розв'язок та парків, а не численних "же ка", та виділити кошти на ремонт фасадів і скверів, повернувши центру його первісний вигляд та, бляха муха, красу? Навряд. Таких інвесторів не існує, бо їх не цікавить місто. Мені справді цікаво, який відсоток користувачів канатної дороги становили би люди на візках. Я скажу: вкрай мізерний. П. Грибальський становив би ше мізерніший відсоток з того відсотку. І апофеоз: копець Любінської унії також пропонується забудувати потворними "урбаністичними" конструкціями.
Показове лицемірство, фарс і показова демонстрація синдрому страждальця за чужою культурою, чужим надбанням і чужим домом. Я це сприймаю так, не інакше, і я такого зрозуміти не можу. Совок менш зневажливо ставився до Львова. Чому не виникає сліз за забудованим сквером на перетині вул. Вірменської та вул. Краківської? Чому не виникає жалю за зруйнованим і потворно реконструйованою будівлею на перетині вул. Стефаника і вул. Чеховського? Чому не виникає співчуття через руйнування на вул. І. Франка і Цитаделі через вкрай потворний "Ібіс" і цинічно погоджений "Цитадель Інн."? Пересічному львів'янину, який такий є за пропискою, а не за духом, цього не треба. Йому притаманна меншовартість, і шана до свого (втім, це не його ніразу) якась чужа. Можливо, як би була шана, була би щонайменше стаття з подібним заголовком про Високий Замок, а не про Нотр-Дам, який, вкотре наголошую, відновиться повністю, бо маєте всі шанси бачити В.З. хіба на старих фотографіях.
На все добре.
16 Квітня, 2019 19:14
до L. Шановний L., редакція "Твого міста" запрошує Вас висловити свої думки щодо канатної дороги на Високий замок у колонці. Таким чином ця дискусія набуде більшої публічності. Дякуємо за небайдужіть і запрошуємо до співпраці. Ймовірно, Ви допоможете нам помічати ще більше насущних проблем в нашому рідному місті.
16 Квітня, 2019 18:32
L. О-о, я навіть чекав, шо такий коментар з'явиться.
@O.
Щодо першого. Я такого не казав, проте зсилався на відсутність висвітлювання насущних проблем у самому Львові, який зараз є полігоном експериментів для ЛМР і лояльних до них забудовників. Є різниця. У дописі висвітлено фотографії якихось нікому невідомих людей, причому сам допис озаголовлено пафосним "Світ вже ніколи не буде колишнім". Ви серйозно? Не буде? Буде: якшо вірити іншим ЗМІ, французькі меценати вже виділили коло 300 млн. євро власних коштів для відновлення собору, а сама Україна пропонує послуги своїх реставраторів. Далі, редакція "Твого міста" не хотіла би, наприклад, таким пафосним заголовком озаголовити допис про канатну дорогу на Високий Замок, яка, очевидно, руйнуватиме його як парк, його автентичність і як осередок того, чого ше не встигла торкнутися рука ЛМР? Реакції накшталт "світ вже ніколи не буде колишнім" можна було б писати, такий вандальний експеримент буде втілено в життя. Але ж ні, то якийсь дурнуватий "високий замок", на який плювати і потенційному інвестору, а то - сам Нотр-Дам! Куди там тому "високому замку", нє?
Стосовно другого. "Знецінювати емоції" (sic!), а тим паче вказувати їм ніхто нічого не збирався. Не потрібно пересмикувати: я дивувався і дивуюсь, шо все оце глобальне співчуття в пориві глобального синдрому скорботи направлено туди, де і без їхнього "авторитетного" пориву проблему буде вирішено місцевою владою, яка якось більше цінує свою історію. Парижу просто більше пощастило, ніж Львову.
16 Квітня, 2019 17:17
О. До попередніх коментаторів. А хто вам сказав, що одне заважає іншому? Чому вм вважаєте, що ті, хто співчувають пожежі в Парижі, не дбають про своє місто? По-друге, чому ви вважаєте, що можете знецінювати емоції інших людей і вказувати їм, що вони мають відчувати?
16 Квітня, 2019 13:13
уважний читач підпискюсь під нижче написаним коментарем.
Згорів Собор та згорів пАдумаєш. Що у Львові мало так пам"яток архітектури не горять, не руйнуються? А Киів взагалі втрати Подол, Хрещатик і що, де сум українців , світу
16 Квітня, 2019 13:01
L. > Львів’яни разом з усім світом сумують за втратою пам’ятки і згадують, якою встигли її побачити.
Це шо, фарс якийсь? А ніхто із львів’ян не хоче згадати паркову зону у Львові чи зруйновані пам’ятки архітектури, які ЛМР не визнає за пам’ятки? Вкотре наголошую: сквер вище Театру ляльок знищено вщент під приводом патріотичної мети; в по суті парковій зоні Парку ім Б.Хмельницького планується звести новий готель; на цитаделі зведено готель; забудова поряд п. Знесення. Цього не шкода, звісно ж? Жоден українець, львів’янин чи т.з. "львів’янин", чи навіть редакція "Твого міста" ніколи не плекатиме добрі слова про свій дім і місто, у якому він живе. Він цьому не навчений: йому в "с р а ц і" його рідне місто, і він ллятиме сльози за чужим додом. Майте шанування і розуміння: французи це все відновлять до первісного стану і без ваших "сліз", слів і співчуття. Шкода, шо у вас жодної сльози не буває за своє власне місто.
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!