1.Страждання, війна, яку переживає багато молодих людей, не є вже чимось анонімним, не є вже якоюсь інформацією з преси,– вони мають ім’я, конкретне обличчя, історію, близькість.

2.Існують ситуації, які можуть здаватися нам віддаленими аж доти, доки в якийсь спосіб ми до них не доторкнемося. Існують реальності, яких ми не розуміємо, оскільки ми бачимо їх лише через якийсь екран (мобільного телефону або комп’ютера). Але коли ми налагоджуємо контакт з життям, з тими конкретними існуваннями, які не опосередковані екраном, отоді починає діятися щось потужне, і ми відчуваємо запрошення до того, щоби взяти участь у цьому житті.

3. Ніщо не виправдовує крові брата, що немає нічого більш цінного за особу, котра стоїть поруч із нами.

4.Наша відповідь цьому світу, що перебуває у стані війни, має ім’я і зветься дружбою, зветься братерством, зветься сопричастям, зветься родиною.

5. Ми відзначаємо той факт, що походимо з різних культур і з’єднуємося задля того, щоби молитися. Хай нашим найкращим словом, нашою найкращою промовою буде поєднання в молитві.

6. Одне з найгірших нещасть, які можуть трапитися в житті, – це відчуття, що у цьому світі, в наших містах, в наших спільнотах немає вже простору, щоб зростати, мріяти, творити, щоб бачити перспективи, а врешті й щоб жити.

7. Ми гадаємо, що для щастя нам потрібен добрий диван. Диван, який допоможе нам жити зручно, спокійно, цілком безпечно. Диван-щастя є, ймовірно, тихим паралічем, який може нас знищити найбільше; бо потроху, не усвідомлюючи того, ми стаємо сонними, робимося дурними, затуманеними, тоді як інші – може, жвавіші, але не кращі за нас – ухвалюють без нас рішення про наше майбутнє.

8. Дуже сумно прожити життя, не залишаючи сліду. А коли ми вибираємо вигоду, плутаючи щастя зі споживанням, тоді ціна, яку ми платимо, дуже й дуже висока: ми втрачаємо свободу. Втрачаємо свободу залишити слід – така ціна. І є багато людей, які хочуть, щоб молодь не була вільною. Ми маємо захищати нашу свободу!

Читайте також: Як стати успішним. 5 порад від Глави УГКЦ

9. Ми маємо справу з великим паралічем, коли ми починаємо думати, що щастя є синонімом зручності, а бути щасливим – це буцімто йти через життя в сонному або наркотичному дурмані.

10. Друзі, Ісус є Господом ризику, того виходу, який завжди зовні. Ісус не є Господом комфорту, безпеки і зручності. Для того, щоби піти за Ісусом, потрібно мати відвагу, потрібно наважитися й замінити канапу на пару черевиків, які допоможуть тобі торувати шляхи, які тобі ніколи й не снилися, які ти навіть уявити не міг, шляхи, які можуть відкрити нові горизонти!

Підготувала Оксана Лісна