Фото: Іван Станіславський
Насильство ніколи не було ефективним у довготерміновій перспективі, саме тому росія програє. Водночас українці отримують шанс на те, щоб стати сильнішими. Про це заявив під час ефіру у студії Tvoemisto.tv публіцист, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан Тихолоз.
Читайте також: «У концтаборі ми знали, що союз розпадеться. З росією буде те саме», – Мирослав Маринович
«Передчуття війни було не тільки в мене, а й у нас усіх. Воно було дуже виразним і певним – мені дивно, що його не було достатньо в людей, від яких залежало прийняття політичних рішень. Перед тим я читав газети, які були напередодні Першої світової війни. У них було дуже багато того, що вказувало на те, що війна почнеться», – говорить Богдан Тихолоз.
Зараз він живе у будинку Івана Франка, щоб зберегти цінності з тих часів. За словами чоловіка, цей будинок перестояв уже дві світові війни і, якщо доведеться, перечекає третю.
Богдан Тихолоз впевнений, що війни, яка зараз триває, було не уникнути. Це не стільки війна росії проти України, скільки результат тривалого цивілізаційного протистояння між новітнім варварством та західною цивілізацією загалом. Тож справа не лише у різниці між ментальністю українців і росіян, а й між векторами їхнього розвитку.
«Ідеться не тільки про геополітику, йдеться про цінності. Для мене цей конфлікт – протистояння цивілізації свободи та суспільства, побудованого на насильстві. Насильство інколи видається дуже ефективним способом розв’язання проблем. Впевнений, що і пан путін так вважає. Однак вся історія світової цивілізації говорить, що це шлях у глухий кут», – коментує публіцист.
Читайте також: «Вони бояться смерті сильніше, ніж ми». Психоаналітик Роман Кечур про путіна і росіян
Він переконаний, що перемога України так само неминуча, як і війна – оскільки насильство ніколи не було ефективним у довготерміновій перспективі. З початком війни українське суспільство пережило великий стрес. Однак логіка стресу така, що він не може тривати довго – а за фазою страху завжди приходить бажання робити щось і шукати сенси. Богдан Тихолоз бачить поряд безліч прикладів того, як українське суспільство долає первісний страх і дуже успішно знаходить сенси, ефективно роблячи свою роботу у різних сферах.
«Я скажу ризиковану тезу і в чомусь страшну – попри те, що не Україна почала цю війну, українці бачать все більше сенсів у тому, що відбувається. Бо війна – це не тільки криза і трагедія, а й великий історичний шанс. Шанс на оновлення, переосмислення і на те, щоб стати сильнішими. Натомість з ворожого боку я взагалі не розумію сенсів того, що відбувається. І я твердо переконаний, що ці російські вояки, нога яких ступає на українську землю, бачать дедалі менше сенсів у тому, щоб сюди йти», – наголошує директор Дому Франка.
Читайте також: «Рубікон перейдений». Вакарчук про становлення нової України і вирішальну битву
Для нього це війна сенсів і нонсенсів, тому Богдан Тихолоз не має сумніву в тому, що сенс і мотивація переможе нонсенс і насильство.
Він нагадує, що наш сенс завжди дуже конкретний. Це життя наших дітей, їх право вчитися і ставати дорослішими. Це життя батьків і дідів, а також внуків і правнуків, яких ми хочемо дочекатися. Це наші незакінчені справи, які ми почали до війни і хочемо закінчити – будинки, фундаменти яких ми залили, і проєкти, які маємо завершити.
«В українців немає іншої країни, де вони добудують свої будинки і завершать свої проєкти. Тому я твердо переконаний, що абсолютна більшість українців, які сьогодні не вдома, повернуться для того, щоб зробити те, що мають. Саме тому я певен, що ми переможемо», – говорить публіцист.
Читайте також: «Там пекло, але хочемо додому». Історії людей, які змушені перечекати війну у Львові
Посилаючись на Івана Франка він також нагадує, що наша ідентичність – органічно європейська. У той же час москвофільство – це загальноєвропейська хвороба.
«В сучасній європейській політиці щодо України ми бачимо наслідки цієї задавненої хронічної хвороби. Українці зараз платять дуже високу ціну за те, що хворіли й подеколи досі хворіють на неї. Європейські суспільства мають на нашому прикладі зрозуміти, що якщо вони не будуть вчасно вживати заходів щодо радикального зцілення від цієї хвороби, то вони заплатять дуже високу ціну», – попереджає Богдан Тихолоз.
За його словами, якщо європейські нації, суспільства і уряди будуть надалі плекати ілюзії щодо росії як партнера у цивілізаційному розвитку, їх ціна буде ще вищою за ту, яку сьогодні платимо ми.
Надія Жила
Фото: Іван Станіславський
