фото: korysne.ostriv.in.ua, tsn.ua, cleverkids.com.ua
«9 вересня, 6 день навчання в СЗШ № 40 м.Львова. 1 клас. Урок хореографії. За те, що дитина неправильно робила вправи – покарали. Зняли штани і заставили стояти в трусиках перед всім класом... Завдання додому: принести памперси і скотч...», – повідомила у своєму дописі на Facebook Оксана Яницька. Вона розповіла Tvoemisto.tv, що про таку поведінку вчительки їй розповіла власна дитина, яка теж була на цьому уроці хореографії і стала свідком преценденту. Згодом про це почали говорити й інші батьки першокласників, які були присутні при діях вчительки. «Зараз моя дитина категорично не хоче йти на хореографію – пояснює це тим, що наступного разу вчителька їй може зняти штани», – каже Оксана Яницька.
Директор школи № 40 підтвердила, що наразі триває службове розслідування із цього приводу.
Директор департаменту гуманітарної політики ЛМР Галина Слічна так прокоментувала інформацію щодо непедагогічних методів навчання у одній з львівських шкіл, яка з’явилась вчора у соціальних мережах: «Про цю ситуацію я довідалась вчора ввечері і зразу контактувала з керівником навчального закладу. Було підготовлено наказ про проведення розслідування фактів, які були викладені у соцмережах. Сьогодні о 15.00 год я організовую зустріч з батьками та учителем для того, щоб з’ясувати ситуацію.
Оправдовувати когось я не збираюсь, якщо такі факти дійсно були, то така людина не має жодного морального права працювати з дітьми. На мою думку, психологічне насильство є більшим, ніж фізичне. Тому буде проведена дуже детальна перевірка, також вчитель від сьогодні відсторонена від занять з дітьми».
Tvoemisto.tv запитало у психолога Наталки Ільчишин про те, як захистити дитину від подібних ситуацій і навчити її розрізняти належні та неналежні вказівки дорослих.
«Якщо ми дитині закладаємо ідею, що вона завжди і в усьому має слухатися дорослих (батьків удома і вчителів у школі) апріорі виходимо із того, що ті дорослі, із якими зустрічатиметься дитина є добрі, позитивні, високоморальні тощо. Але в житті так буває не завжди. Тому батьки також мають вчити дитину розуміти, що прохання дорослих бувають різні і бувають такі вказівки, які дитина не повинна виконувати.
Наприклад, всім відомий приклад, коли дитина гуляє по вулиці і під’їжджає автомобіль, в якому незнайома особа пропонує або цукерки чи іграшки, дитина має розуміти, що в таких ситуаціях вона не повинна слухати того дорослого і не повинна робити того, що їй кажуть.
У сучасних умовах треба враховувати, що вчителі у школі себе можуть повести у неналежний спосіб і батькам треба говорити з дітьми про те, що вчителі у школі теж можуть давати якісь вказівки, які дитина не повинна виконувати. До прикладу, якщо це її принижує, то вона може від того відмовитись.
Сьогодні завдання батьків – пояснити дітям, що вчителі теж можуть себе поводити по-різному: вони можуть прекрасно провести урок, бути хорошими фахівцями, але часом бувають такі ситуації, коли вчитель робить щось таке, що ми, як батьки вважаємо неправильним або дитині видається таким, що робити не варто. Тому в таких ситуаціях треба давати дитині право вибору. Звичайно, що це все має свої наслідки, бо насправді більшість батьків хоче мати поруч із собою, зрештою як і більшість вчителів, абсолютно слухняних дітей, які не будуть дискутувати із приводу якихось прохань, побажань чи наказів, а будуть виконувати те, що кажуть дорослі. І коли ми вчимо своїх дітей, що дорослі не завжди мають рацію, то у цю категорію дорослих входимо й ми. Бо в певний момент діти можуть сказати, що батько чи матір теж не має рації. До того треба бути готовим. Але дитина в такий спосіб розвивається, вона вчиться самостійності, вчиться приймати рішення, бути відповідальною, слідкувати за особистою безпекою і відстоювати якісь ідеї, які вона вважає правильними.
Не треба думати, що дитина у першому класі не може відрізнити добра від зла. Можливо вона не зможе обґрунтувати свій вибір, але основні моральні поняття добра і зла формуються у дитини вже із 5 років. Також багато залежить від тої атмосфери, в якій дитина виховується. Бо якщо вона постійно чує нецензурну лексику стосовно членів сім’ї, то і насильство в школі для неї не буде чимось надзвичайним і новим. Але якщо вона виховується у сприятливих умовах, то вона інтуїтивно відчуватиме, яка поведінка є нормальною, а яка – ні.
Оптимальний спосіб навчити дитину поведінки в різних ситуаціях – гра чи моделювання ситуації. Також ми можемо використати моделювання для обговорення поведінки в ситуації, котра вже трапилася».
Tvoemisto.tv продовжує слідкувати за розслідуванням і зацікавлене, щоб кожна сторона конфлікту висловила свою позицію.
Розмовляла Наталія Середюк
