Нещодавно через порив магістрального водогону у селі Домажир частина Шевченківського, Залізничного та Франківського районів Львова — орієнтовно 50 тисяч мешканців залишилася без водопостачання на чотири доби, з 23 по 27 жовтня.

Після двох днів ремонтних робіт «Львівводоканал» повідомив про завершення ліквідації аварії та початок подачі води. Однак під час запуску системи тиск у мережі різко впав, а згодом комунальники виявили новий прорив — уже на сусідній ділянці. Унаслідок цього водопостачання відновити не вдалося, і львів’яни ще два дні залишалися без води.

Нова аварія, що сталася у суботу, 25 жовтня, спричинила хвилю невдоволення серед містян. У соцмережах львів’яни скаржилися на відсутність водовозок, а також зауважували, що нещодавно місто заявляло про готовність до надзвичайної зими та можливих перебоїв з водою, проте вже при відключенні 10% Львова система реагування виявилась непідготовленою.

Що каже місто

Директорка департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Оксана Пригода у коментарі «Твоєму місту» пояснила, що плани забезпечення водою у випадку надзвичайних ситуацій передбачають лише тривалі відключення — понад 30 днів.

«Ми говорили про те, що в нас є 23 автоцистерни, вони є в районних адміністраціях, у «Львівводоканалі» та приватних компаніях. Але ті заходи застосовуються тоді, коли блекуати і відключення тривають понад місяць», — зазначила вона.

Читайте також: Львів готують до повної відсутності води: де працюватимуть пункти забору

За її словами, 24-25 жовтня водовозки працювали за графіком, проте попит на воду був нерівномірним.

«За п’ятницю і суботу були водовозки, з яких люди не взяли жодного літра води, з однієї — 35 літрів і одна мала рекордний розбір — 110 літрів води», — повідомила Пригода.

Найбільше нарікань виникло у суботу, коли «Львівводоканал» оголосив про наповнення системи. Водовозки почали з’їжджати з визначених локацій, але вже за кілька годин стався новий порив. Мешканці, які вичерпали попередні запаси води, залишилися і без постачання, і без можливості поповнити запаси.

«Водовозки ми повертали назад і дозаправляли», — додала посадовиця.

Ситуацію вдалося стабілізувати лише 27 жовтня: врахувавши зауваження депутатів і голів адміністрацій, розвезли ємності з водою, встановили водорозбірні крани на гідрантах та закріпили водовозки за конкретними локаціями. З 7-ї ранку все вже працювало. Проте львів’яни однаково повідомляли про відсутність підвозу води на вулицях Золота та Повітряна.

«На Золотій, 26, зранку був справжній ажіотаж. Інтервал між заповненням баків і під’їздом водовозки складав від 10 до 40 хвилин. Вулиця Повітряна, 92, теж відзначалася високим попитом», — розповіла Пригода.

Додаткові ємності привозили на маніпуляторі, а у критичних точках можна було набирати воду безпосередньо з водовозки. Після обіду ажіотаж спав і ситуація стабілізувалася.

У «Львівводоканалі» також підтвердили, що перший день роботи водовозок був проблемним через координацію маршрутів та залучення водіїв у вихідні, але з другого дня таки вдалося налагодити роботу. Там додали, що ситуація стала для них «польовим досвідом».

Анастасія Лаврук

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.