Воював за Україну з перших днів. У Львові попрощалися з Героєм Ігорем Федорчиком

46568 0
Чоловік загинув у бою на Херсонщині. Йому було 38 років.
Фото: Іван Станіславський

Фото: Іван Станіславський

Сьогодні у Гарнізонному храмі Львова попрощалися із загиблим Героєм Ігорем Федорчиком. Військовий служив у 80-ій десантно-штурмовій бригаді та поліг під Новою Каховкою у перші дні російського вторгнення.  

За спогадами рідних, Ігор пов’язав життя з армією ще у 2014 році. Підписав перший контракт, потім ненадовго повернувся додому. Однак не зміг займатись цивільними справами, поки на фронті продовжували воювати його побратими. Чоловік повернувся до своїх та продовжив служити заради України. Він побував також в Іраку у складі миротворчої місії. 

Своєї сім’ї Ігор не мав – жартував, що одружився на армії. Зараз про нього з теплом згадує дружина брата, яка встигла поспілкуватись із Героєм у його останні дні. Незадовго до війни вони встигли побачитись наживо, а у п’ятницю 25 лютого він сам подзвонив до рідних, щоб сказати «Я вас люблю». 

«Мені якось дивно було, що він подзвонив. Він нам ніколи такі слова не говорив – військові такі ніжності не кажуть, але знаєте… Він фактично тими словами попрощався», – згадує дружина брата, Наталя. 

Ці слова потім закарбувалися в пам’яті родичів і залишили світлу пам’ять. Світлі почуття, що він пішов з любов’ю. 

«І ненависті не було, була любов за батьківщину. Той меседж, який сказав нам – що я вас люблю. Тобто останнє, що було у нього на серці, то саме любов і захист своєї країни», – веде далі Наталя. 

Загинув Ігор поблизу Нової Каховки на Херсонщині, там, де урвище Шилова балка. Бій відбувся 25 лютого, але офіційно смерть зафіксували 26 числа, тож ця дата проходить як день загибелі. Території, де відбувся бій, зараз повністю окуповані. Терористи не дозволяли забрати тіла, тож із цим допоміг Червоний хрест. 

Після 26 лютого родичі ще певний час сподівалися, що Ігор живий. Герой був в одній машині з командиром, який зміг урятуватися. Однак згодом загибель чоловіка підтвердили. Ігоря повернули додому. З ним попрощалися у Гарнізонному храмі, а поховали на Полі почесних поховань на Личакові. Йому було 38 років. 

Про нього та інших воїнів Наталя говорить важливі слова: «Захисники кладуть свої життя з любові до нас – за близьких, за Україну. В їх серці не ненависть, а саме любов. Я дивлюсь на нього і згадую ці слова. Він виконав свій обов’язок з любові. У кожного своя місія на тому світі і він виконав ту місію, яку Бог на нього поклав». 

Надія Жила

Фото: Іван Станіславський 


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!