Програма включає покази яскравих документальних фільмів, спілкування з режисерами, ранкову йогу, заходи для урбан-активістів, програму для дітей та музичні події. Про це йдеться на офіційній сторінці фестивалю у Фейсбук.

Розклад показів:

25 серпня, четвер, о 20:00 — «Чорнобильські бабусі».

Про фільм: Близько 100 жінок ні за що не полишать свої рідні домівки в радіоактивній чорнобильській зоні відчуження. У той час, як більшість їхніх сусідів уже давно виїхали, а чоловіки померли, ця вперта жіноча компанія все ще тримається, – ба більше – горя не знає, – живучи на отруйній землі. Чому вони не полишають села, які українська держава та науковці-радіологи визнали непридатними для життя? Як їм самотужки вдається зводити кінці з кінцями на цій покинутій території, яку охороняють військові та населяють дикі тварини? Як на них вплинула радіація за останні 29 років?

26 серпня, п’ятниця, о 20:00 — «Від станції до станції».

Про фільм: Високошвидкісна подорож світом сучасної творчості. Це революційна картина, яку складають 62 однохвилинні фільми – захопливий та еклектичний мікс із мистців, письменників, місць та поглядів. Влітку 2013 року поїзд у вигляді рухомої світлової скульптури, розроблений художником Даґом Айткеном, здійснив 24-денну подорож із Нью-Йорка до Сан-Франциско. Зробивши десять зупинок на своєму шляху, поїзд спровокував низку гепенінґів за участі гурту творчих учасників, щораз унікальних для для кожної зупинки. Серед учасників фільму – Бек, Терстон Мур, Патті Сміт, Cat Power, No Age, Suicide та багато інших мистців.

27 серпня, субота, о 20:00 — «Я – Белфаст».

Про фільм: Візуально-поетичне відображення Белфаста та його жителів – розповідь сповнена любові та пристрасті людини, що давно покинула це місто, але й досі захоплена ним. Стрічка зачіпає низку тем, від впливу навколишнього ландшафту на архітектуру та соціальну структуру міста, до політичних та особистісних наслідків північноірландського конфлікту.

28 серпня, неділя, о 20:00 — «Girl Power».

Про фільм: Фільм Girl Power знайомить нас із 15-ма ґрафіті-художницями з 15-и міст: від Праги до Москви, Кейптауна, Сіднея, Біля, Мадрида, Берліна, Тулузи, Барселони і аж до Нью-Йорка. Переважно за ґрафіті беруться чоловіки і вони ж часто-густо транслюють думку, що цей різновид мистецтва, – особливо незаконна його складова, – не для дівчат. Втім, за останні роки дівчата стали значно вільніше почуватися в цій царині: існують шоу жіночого ґрафіті, часописи та вебсайти. Girl Power показує історії панянок, які завоювали успіх у чоловічому світі публічного розпису.

Детальніша інформація з’явиться згодом. Слідкувати за подією можна тут.

Опублікувала Ганна Беловольченко