У Львові виявили порушення під час реставрації 400-літньої брами монастиря
У міськраді кажуть, що браму монастиря XIV століття пофарбували у невідповідні кольори.
Фото: kray.org.ua
Фото: kray.org.ua

06 жовтня 2021, 11:30

У Львові на вулиці Вічевій, 2 розпочали реставрацію брами, яка веде до монастирського комплексу сестер-бенедиктинок – його звели у 1593 році. Брама особлива, у ній є ніша у ніші – ікона Вознесіння Пресвятої Богородиці.

Водночас у міськраді Львова зазначають, що її пофарбували у невідповідні кольори, і реставрують із порушенням технології виконання таких робіт на пам'ятці. Про це йшлось під час засідання адмінкомісії, яке відбулось сьогодні, 6 жовтня.

Керівниця управління охорони історичного середовища у Львівській міській раді Лілія Онищенко під час засідання повідомила, що браму розпочали ремонтувати з порушенням технології, пофарбували у невідповідні кольори, хоч мають проєктно-кошторисну документацію та відповідні паспорти.

«У монастирі виготовили проєктно-кошторисну документацію, паспорт на упорядження цієї унікальної брами. Вона має в арці унікальний стінопис. Але чомусь почали виконувати роботи не за технологією, позбивали тиньки, зацементували, помалювали невідповідним кольором. Колір уже змінили, але не змінили неправильну технологію робіт. З часом це призведе до псування каменю. Ми говорили з сестрами, але порозуміння не знайшли. Будемо з ними ще працювати. Вони виконують роботи за власні кошти», – каже Лілія Онищенко.

Вона також додає, що роботи виконують робітники, які не мають фахової підготовки. Управління історичного середовища проведе зустрічі і наради із замовниками та виконавцями робіт, наразі адмінкомісія штрафу не застосовувала.

Тvoemisto.tv намагалося зв'язатися із монастирем, але наразі вони не відповіли.

Додамо, Львівський монастир бенедектинок у 1593 році заснувала родина з Покуття – Адам і Єлизавета Сапоровські. Їхня донька Катерина у той час згуртувала довкола себе спільноту дівчат, які хотіли служити Богові в особливий спосіб. Саме Катерина і стала першою ігуменею монастиря. Згодом цю посаду перйняли й інші доньки Адама Сапоровського – Анна та Христина (1638-1640). Усі ігумені поховані у вівтарній частині храму в підземній крипті, про це йдеться на порталі «Край». Там ховали й інших членів родини Сапоровських. Зараз в колишній обителі бенедектинок, функціонує Святопокровський жіночий монастир Студійського уставу та навчаються діти в опікуваній монахинями школі Святої Софії.

Вікторія Савіцька

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
У центрі Львова родина львівського бізнесмена-олігарха Григорія Козловського перебудувала пам’ятку архітектури на вулиці Січових Стрільців і зводить готель на вулиці Дорошенка на ділянці, яку Козловському віддали міські депутати. Чому ці забудови стали можливі, як управлінці міської ради мали би реагувати на апетити забудовника, Тvoemisto.tv розпитало в архітекторів та активістів.

22 вересня 2023, 19:35

Як на пам'ятці надбудували «три поверхи» Найстаріший будинок на вулиці Січових Стрільців, 2 був побудований у 1846-1847 роках у стилі класицизму як прибутковий дім графа Каєтана Карницького. Він прикрашений рельєфами грифонів, орлів, скульптурними картинами «Амур на спині сфінкса», «Лисиця бореться зі змією». Також тут можна побачити двох левів, що тримають картуш з рельєфним зображенням Святого Архистратига Михаїла, ймовірно, авторства каменяра Франца Щудловського, який навчався у майстерні Антона Шімзера...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"