Як повідомила tvoemisto.tv Тетяна Балукова, архітектор-консультант Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ, завершити реставрацію еркеру планують до кінця травня.
Реставрацію розпочали восени 2013 року у рамках спільного українсько-німецького проекту «Муніципальний розвиток та оновлення історичної частини міста Львова». На початку квітня, з настанням тепла, реставраційні роботи після зими відновили.
Еркер складається з кам’яної плити з кронштейнами і розетом та дерев’яного верху. Саме він є особливістю цьогорічної програми реставрації балконів, зазначила архітектор-консультант. Окрім нього, у рамках проекту «Муніципальний розвиток та оновлення історичної частини міста Львова» до кінця травня планують завершити реставрації ще 10 балконів.
Реставраційні роботи проводять фахівці фірми «Львівреставрація». Усі роботи з реставрації деталей в майстерні вже завершені, відтак, як зазначила Тетяна Балукова, тепер майстри працюють виключно на місці.
Наразі уже нанесений перший шар фарби на дерев’яну частину еркеру. Цю частину еркеру потрібно фарбувати ще два рази. Також залишилося накрити еркер бляхою - це буде цинк.
Сам еркер виконаний у стилі класицизму. На його реставрацію витратили близько 200 тис. грн. Половину цих коштів оплатило місто, іншу половину - німецьке товариство GIZ. Інші кошти не залучалися, позаяк будівля, де знаходиться еркер належить місту і не має мешканців.
На руйнування еркеру неабияк вплинуло те, що у проїзд, який є пішохідною зоною, заїжджають автомобілі. До того ж на сусідній вулиці Дорошенка курсують трамваї. Вібрації від такого інтенсивного руху міського транспорту пришвидшили руйнування не тільки еркеру, а й самого проїзду.
Довідка
Еркер – це частина споруди, що здіймається над першим поверхом і виступає за межі основного обсягу у вигляді напівкруглого, трикутного, чотирикутного або багатогранного балкона.
Проект «Муніціпальний розвиток та оновлення старої частини Львова» - це спільний українсько-німецький проект, який впроваджується Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ спільно з Інститутом міста та управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради.
