Національний банк України станом на середу, 22 липня, встановив офіційний курс гривні до долара на рівні 27,66 гривні/долар. Третій день поспіль гривня слабшає – цього разу на 30 копійок у порівнянні з попереднім показником. Водночас офіційний курс гривні до євро встановили на рівні 31,67 гривні/євро, тобто гривня ослабла на 39 копійок.

Перший фактор до подорожчання валюти економіст Ростислав Слав’юк називає політично-фінансовим. Логічно, що після зміни голови Нацбанку України гривню трохи «відпустили» і курс її став нижчим. Окрім цього, від високого курсу гривні програють експортери.

«Є й інший бік – у нас зменшився експорт багатьох видів продуктів в Європу (курятини, хімічної продукції). На жаль, зменшується обсяги й валютної виручки, а якщо вони зменшуються, то безсумнівно курс іноземної валюти буде зростати», – каже він у коментарі Tvoemisto.tv.

Читайте також: Нацбанк ввів в обіг нові монети шестигранної форми. Фото

І, по-третє, продовжує Ростислав Слав’юк, – заробітчани. У середньому щороку вони привозили в межах 10 млрд доларів. У цьому році, на думку економіста, такого не буде, не всі зможуть працевлаштуватися, а деякі навіть не збираються повертатися. Тому готівки багато не надійде.

«Ці три фактори є ключовими, а ще у нас мали бути запозичення, однак їх не провели. Так, будуть пробувати показати новий курс Нацбанку, нову політику, можливо, навіть підійдуть до курсу в межах 30 гривень до долара, а потім нібито стабілізуватимуть його, хоча по факту він залишиться на тому рівні 30 грн за долар», – додає він.

Окрім цього, на осінь Україна не має тих важливих факторів, які би вплинули на зміцнення гривні, бо невідомо, якими будуть наші позиції з експорту сільсько-господарської продукції, яка давала велику виручку, незрозумілі позиції щодо ринку металу, металопрокату. Так, з погляду економіки, підстав, аби розраховувати на вищий курс гривні нема.

Криза у світі, за прогнозами Ростислава Слав’юка, триватиме пів року, а може й довше. І оскільки Україна – держава небагата, то завдання уряду нині стимулювати внутрішній попит, розкручувати внутрішній ринок, давати йому поштовх, приміром, у вигляді держзамовлень. Перший крок до цього вже зробили – це підтримка вітчизняних виробників на тендерах. В іншому випадку буде складно стримати курс, показник інфляції тощо.

Ольга Коваль