Освятити кошик, з'їсти великодній сніданок, відвідати родину, почути гаївки у Шевченківському гаї, обмінятись писанками та вмитися крашанками. Які з цих традицій притаманні місту Львову?

Іван Радковець, львовознавець, екскурсовод

Канонічними на Великдень є три речі – святковий сніданок, відвідини родини та похід на могили рідних. А щодо деталей, то часто власні «особливі» традиції мають окремі сім'ї та родини. Стосовно обливаного понеділка, який є особливістю для Львова, то скажу, що цю традицію спотворили невігласи. Адже першопочатково вона виглядала зовсім по-іншому. Парубок купував найдорожчі парфуми і повинен був побризкати ними дівчину, яка йому подобалася. Так, коли ця дівчина кудись приходила, всі знали, що вона вже має пару.

Леся Горошко-Погорецька, етнографиня

Традиційно львів’яни у Великдень складають кошик, йдуть до Церкви та опісля сідають їсти освячене. Раніше Великдень святкували усі три дні, але зараз свято стиснулося до неділі. У місті більшість мешканців освячують паску у Велику суботу, але традиційно освячували люди по селах вночі. Навіть були вірування, що не треба лягати спати у Великодню ніч для того, щоб жито не вилягало. Також у суботу ще допікали паски. Наприклад, у Турківському районі замішували тісто на паску та ділили навпіл. У п’ятницю з половини пекли паску, а в суботу – сестру паски, чотири калачики та хліб.

Писанки у Святопокровському жіночому монастирі Студійського Уставу УГКЦ

Також традицією залишається у цей день ходити у гості та обмінюватися пасками й писанками. Однак великодніми стравами обмінювалися і під час освячення у храмі. Традиційно частину харчів віддавали потребуючим, а наразі жертвують на потреби військових. Поширеним на Великдень було вмивання в крашанках, писанках та грошах вдосвіта або після освячення паски. Десь є згадки, що це робили дівчата, щоб бути гарними, а десь вмивалася уся родина. Тоді сідали їсти свячене: хтось починав з паски, а хтось з освячених яєць. Зберігається звичай якнайскоріше посвятити паску у Церкві і піти вже куштувати. Водночас було вірування, що коли люди освячували кошики, то під ними брали дрібку глини і потім клали на розі хати, щоб не лізли мурашки.

Оксана Кузьменко, фольклористка

У Львові на Великдень освячують паску, відвідують Всеношну, роблять святковий сніданок та йдуть до Шевченківського гаю слухати гаївки та подивитися на весняні ігри. Дуже люблять львів’яни відвідувати саме там церкву, адже поруч дівчата співають гаївки. Це все святково, урочисто і весело. На Львівщині дуже пританне писанкарство, адже на Великдень обмінюються писанками, а також дівчата їх дарують хлопцям. Саме у 1990-их роках ця традиція прижилася у Львові. Після проголошення Незалежності повернулися ті звичаї, які раніше були заборонені. Цікавим є звичай, коли на Гуцульщині розв’язували гуцульські бисаги (плетені торби). Діти ставали на коліна, а батько промовляв: «Аби ваш розум так скоро ся розвязував, як сі бисаги скоро розв’язуються». На думку фольклористки, таку традицію вартувало б підтримувати і у Львові.

Святкування Великодня у Шевченківському гаю у 2017 році/Фото: Євгеній Кравс

Наталія Вареник

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.