Невеличке приміщення Бюро знахідок розташоване зручно – якраз навпроти міського управління поліції на початку вулиці Бандери. Тут відчинено лише три-чотири години на день. Сьогодні тут є відвідувач – чоловік у формі хоче відновити свій військовий квиток. Саме для цього сюди звертаються найчастіше: закон зобов’язує власників загубленого документа зайти до бюро, пересвідчитись, що тут його немає, та отримати довідку.
Уже півтора року тут господарює пані Алла: від неї залежить, чи повернеться до вас загублена річ. Вона й детектив, що співпрацює з поліцією, і досвідчена шукачка власників речей в інтернеті. Пані Алла просить не фотографувати її обличчя.
На столі в господині бюро маленький радіоприймач. Лампа світить на журнал із записами про знайдені й повернені речі. На стіні висять зв’язки ключів.
Поруч – шафа з багатьма відділеннями: в одному «живуть» гаманці, інше – для трудових книжок. Є місце для паспортів, складених за алфавітом.
На шафі стоять номери машин. За ними – куточок, де стоїть піч, мийка і чайник. Ось і весь кабінет. Свіжі знахідки лежать на столі – по них звертаються найчастіше. Ті, що зберігаються занадто довго, теоретично має утилізувати держава. На практиці все залишається тут – роками, а може, й десятиліттями.
«Люди приходять постійно, й кожен розповідає свою неймовірну історію – годі в голові все втримати», – каже пані Алла. Найчастіше гублять пенсійні посвідчення і студентські квитки. Гаманці, здебільшого, приносять уже без грошей, хоча буває, що повертають із невеликими сумами.
Найдивніші речі, які приносили до бюро за півтора роки, що вона тут працює, зустрічають відвідувачів у коридорі. Це автомобільні колеса, які привезла поліція.
Є також великий альбом із дитячими світлинами й портрет Гемінґвея, нова праска та валіза з одягом. Є альбом із яскравими дитячими малюнками. Пані Алла думала про те, щоб прикрасити ними стіни кабінету, але не знає, чи це за правилами.
Губити речі – недорого: за повернення власності ви сплатите щонайбільше 36 гривень. 12 гривень за довідку про втрату речі, 4 гривні податку на додану вартість, а також вартість зберігання – по дві гривні за перші десять днів. Далі – безкоштовно.
По завершенні робочого дня починається найцікавіше – розслідування. Пані Алла шукає власників загублених речей у соціальних мережах, забирає загублене в людних місцях. Якщо в документах зазначене місце реєстрації чи номер телефону, вона пише чи телефонує власникам, а ще відповідає на запити поліції.
«Мені подобається тут працювати, – каже пані Алла. – Тут цікаво. Коли людина знову тримає річ, яку вже й не сподівалася знайти, вона справді щаслива». Ці щасливці часто кажуть, що вже й не вірили в існування людей, які повертають власникам загублені речі.
Підготувала Яна Проценко
