На початку минулого тижня, 12 червня, громадський активіст Михайло Катрук закликав львів’ян зорганізуватися, щоб посортувати та попакувати відходи біля своїх будинків. Уже 15 червня на акцію відгукнулися мешканці вулиці Дунайської. За кілька днів львів’яни поприбирали на Панча, а вчора, 21 червня, – на Коломийській.

Михайло розповів Tvoemisto.tv, як з’явилася ідея акції, у чому її мета та чому вона має негативні фідбеки.

«Одного дня я їхав вуличками на Сихові і побачив, як діти бавилися у футбол біля купи сміття. Територія була настільки завалена, що не залишалося іншого місця», – розповідає активіст. – «За кілька днів під час обіду ми розговорилися про це з колегами, і хтось нагадав мені, що вже був випадок, коли львів’яни самоорганізувалися і позбирали відходи в себе біля дому в мішки».

Після цього Михайло вирішив запустити в соціальній мережі Facebook подібну акцію для друзів – пропонував їм організувати своїх сусідів на толоку. Сам пообіцяв привезти необхідне приладдя – сміттєві пакети, распіраторні маски, рукавички, – а також постаратися посприяти вивезенню відходів – за умови, що сміття буде посортоване. За словами Михайла, акція досить швидко набула розголосу і вийшла за межі друзів.

Читайте також: Польські і литовські «бляхи»: у чому проблема і як її вирішити

«На перше прибирання на Дунайській зібралося приблизно 20-25 мешканців. На Коломийській місцевих жителів було всього четверо чи п’ятеро – були проблеми в організації і комунікації. Незважаючи на це, ми досить добре прибрали територію та зібрали багато вторсировини», – розповів Михайло Катрук.

Толока на вулиці Панча відбулася вже без нього: «Оскільки в них була дуже нагальна потреба в прибиранні, я не встиг зреагувати – мешканці зібралися самі. Проте пізніше в межах акції вони отримали інвентар для майбутніх акцій».

Окрім Михайла Катрука, є ще троє його друзів, які стабільно займаються цією ініціативою. Необхідне приладдя вони закупляють за власні кошти. Також Михайло намагається домовитися з міською владою про вивезення посортованого сміття. Поки що це вдається.

«Вторсировина йде на пункти переробки. Решту відходів вивозили легально на полігони. На жаль, я не можу гарантувати на 100%, що це буде відбуватися щоразу, – я не є ні представником влади, ні перевізником. Наразі я роблю виключно те, що можу, як звичайний мешканець Львова», – о пояснює Михайло.

Читайте також: Чому сумно і смішно від заяв про термінове сортування сміття

За словами активіста, суть акції не в тому, щоб просто прийти і прибрати. Важливо спонукати мешканців зробити своє місто чистішим: «Люди роблять крок назустріч нам, а ми – їм», – каже Михайло.

Також подібні акції покликані привчити львів’ян до роздільного збору відходів: «Можна надрукувати купу інформаційних листівок і роздати їх. Так можна охопити більшу територію, проте ефективність цього способу досить низька. Інша справа – показати на прикладі, як це діє і чому це корисно, дати їм поштовх до змін», – пояснює активіст.

Він розповів, що після толоки на Дунайській її учасники почали сортувати сміття вдома, а також спонукати до цього своїх сусідів.

Читайте також: П’ять речей, які особисто ви можете зробити для виходу зі сміттєвої кризи

Михайло каже, що не всі люди сприймають його ініціативу добре: «Є ті, хто реагує негативно. Їхня аргументація проста: чому я маю робити те, за що плачу, – за вивіз сміття, за прибирання? Багато львів’ян бачать у цьому політичні аспекти, якісь піар-акції або чергові спроби загострення конфлікту».

Незважаючи на це, зупинятися він не збирається. Проте зазначає, що все залежить від активності самих мешканців: «У мене зараз є своя команда, але це маленька група. Навіть якби ми прибирали кожного дня, то на очищення всього міста пішло б дуже багато часу. Тож я сподіваюся, що в кожному районі Львова знайдуться люди, які підтримають цю ідею і будуть її продовжувати», – говорить Михайло Катрук.

Щоб долучитися до акції, потрібно організувати команду, написати Михайлові Катруку у Fecebook і домовитися про дату та час толоки. Локацію для прибирання мешканці вибирають самостійно.

Анна Журба,

фото з Facebook-сторінки Михайла Катрука