фото: unsplash.com
Експериментальний лінгвоекологічний онлайн-проєкт, присвячений чистоті української медіамови. На своїй сторінці у соцмережах «Хібахиба?» аналізує помилково вживані в українській мові слова, кальки, наводить приклади та додає інфографіки.
Тут персонаж Лепетун допомагає вивчати українську мову – пригадує основні правила правопису, розповідає нові фразеологізми й синоніми, вчить правильно наголошувати слова й намагається позбути росіянізмів. Для цього на сайті є безліч ілюстрацій зі стислими правилами, цікавими вправами і корисними статтями.
Такий же є застосунок для смартфона можна знайти за посиланням.
До речі, мультфільм «Лепетуни» виходив до недавнього часу на Ютюбі. Тут у легкій доступній формі пояснювали правила української мови як дорослим, так діткам. Щоправда, останній урок був у 2018 році. Усього їх там 11.
Тренажер з правопису української мови
Сервіс поділений за темами. Він пропонує правила, приклади та онлайн-вправи для тренування правильного письма.
Сайт пригодиться журналістам, перекладачам, коректорам, копірайтерам, медійних агентствам, пресслужбам та всім іншим, кому важливо, аби мова була чистою, а написання грамотним. На сайті зібрали лексичні, пунктуаційні, граматичні, правописні, стилістичні помилки.
У чому різниця між економним та економічним, терміном і строком. Як правильно: корок, затор чи пробка або виделка чи вилка? Правильно писати – рієтлор чи ріелтор, штрих-код чи штрихкод, Святвечір чи Свят-вечір, півтора року чи півтора роки? За допомогою пояснень та прикладів на сайті показують, як слід і не слід вживати або ж писати те чи інше слово/словосполучення.
Ще один майданчик, що дозволяє покращувати свою українську мову. Зокрема, на сайті пропонують українські аналоги до часто вживаних слів іншомовного походження.
Контент, що він створює – дуже різний, але найчастіше присвячений українській мові, літературі, історії у форматі коротких 10-30 секундних скетчів. Так пише про блогера Данила Гайдамаху український журналіст Богдан Логвиненко.
«А ще у березні цього року він був звичайним російськомовним юнаком, що вирішив перейти на українську. В профілі Данила написано, що він українізував 221 людину. Я запитав, звідки така точність. Виявилось, що він порахував тих, хто йому про це написав особисто. Як вам результат за півроку?», – каже він.
При цьому Данило вчить кримськотатарську, хоч не має татарської крові, але його родина походить із Криму. Свою глобальну ціль він формулює так:
«Хочу жити в суспільстві щасливих і вільних людей, де люди свого не цуратимуться і не будуть за це дискриміновані», – пише Данило.
Підготувала Ольга Коваль
