фото: facebook-сторінка Анатолій Вакарчук
Анатолій Вакарчук, дослідник культури й історії Гуцульщини, опублікував світлини перших сходжень на Говерлу взимку, а також написав історію цього сходження.
У 1983 року пан Тадеуш Смольоховський почав проводити самостійні виходити на зимові схили Карпат. Він, та ще двоє відчайдух з села Татарів, Івано-Франківської області, Юзеф Шнайдер і Маріан Малашиньські каталися в Карпатах на саморобних лижах.
Взимку 1897 року Юзеф Шнайдер разом із колегами зійшов на Говерлу. І за словами, Анатолія Вакарчука, це було перше зимове сходження на гору.
Згодом у 1907 році у Львові створили Карпатське Товариство Нартярське (КТН), яке нараховувало 22 завзятих нартярів та туристів, і 1-го лютого того ж року вони організовано піднялися на полонину Гропа, 16 лютого опанували Тростян, а 9 березня знов організовано каталися Бескидами.
У січні 1908 р. КТН видало брошуру з інструкціями під назвою «Нарти та їх використання» авторства Романа Кордиса, а нартярський рух набував щораз більшого поширення. У тому ж році були створені Кола КТН у Перемишлі й Кракові. Перед початком Першої світової війни Клуб вже нараховував 403 члени. За пропозицією Зиґмунта Клєменсєвіча і Романа Кордиса, було вибране Славське в Бескидах як база для виходів, де заздалегідь було домовлено про місця для ночівель, а в 1910 р. розпочалося будівництво власного схроніска.
