Заклади Львова не отримали відзнак від кращих рестораторів країни
До переліку найкращих ресторанів країни цього року не увійшли заклади Львова. Відома ресторанна премія «Соль» вручила щорічні відзнаки у 10 номінаціях, серед них – ресторани Києва, Одеси, Дніпропетровська та Івано-Франківська. Львівські ресторани і кав’ярні хоч і вийшли у фінал, втім не увійшли до цієї десятки.
Фото організаторів
Фото організаторів

10 грудня 2014, 14:33

До складу журі, що обрало найкращі ресторани, входять відомі ресторатори та експерти: Савелій Лібкін, Вардкес Арзуманян, Петро Чернишов, Максим Храмов, Володимир Ярославський, Тарас Середюк та багато інших, інформують організатори премії «Соль».

Переможці премії-2014:

Найкраща кав’ярня: DoubleDecker, Дніпропетровськ, просп. Карла Маркса, 46

Найкращий м’ясний ресторан: Goodman, Київ, вул. Жилянська, 75

Найкращий рибний ресторан: «Ікра», Київ, вул. Олеся Гончара, 67

Найкращий пивний ресторан: «Пивна Дума», Київ. вул. Драгоманова, 31г

Найкращий ресторан локальної кухні: «Кларабара», Одеса, вул. Преображенська, 28

Найкращий ресторан української кухні: «Липський особняк», Київ, вул. Липська, 15

Найкращий ресторан національної кухні: «Шоти», Київ, вул. Мечникова, 9

Відкриття року: The Burger, Київ, вул. Велика Васильківська, 1-2/3

Ресторан з найкращою винною картою: Bernardazzi, Одеса, вул. Буніна, 15

Ресторан в іншому місті: Fabbrica, Івано-Франківськ, вул. Вірменська, 1

Спеціальна нагорода від журі – відзнака «Вибір журі»: «Миші Бляхера», Дніпропетровськ, просп. Карла Маркса, 46.

У фінал відомої ресторанної премії «Соль» в Україні вийшло 65 ресторанів в 10 номінаціях. Їх визначили, опитавши експертів у кожному місті-учаснику премії: Києві, Львові, Харкові, Одесі та Дніпропетровську. Ось перелік львівських закладів, що увійшли до фіналу за номінаціями:

Кав’ярні:

Світ Кави (Львів)

Мануфактура Кави (Львів)

М’ясні ресторани:

Перша грильова ресторація м'яса та справедливости (Львів)

Mon Chef (Львів)

Динамо Блюз (Львів)

Пивні ресторани:

Кумпель (Львів)

Хмільний дім Роберта Домса (Львів)

Ресторан локальної кухні:

Кумпель (Львів)

Львiвськi пляцки (Львів)

Цукерня (Львів)

Ресторан національної кухні:

Bianco Rosso (Львів)

Піца Челентано Ristorante (Львів)

Амадеус (Львів)

Відкриття року:

Атляс (Львів)

Ресторан з найкращою винною картою:

Гармата (Львів)

Vintage Boutique Wine Cellar (Львів)

Жодного фіналіста зі Львова не було в таких номінаціях: ресторан української кухні, рибні ресторани, найкращий ресторан в іншому місті.

Нагадаємо, ресторанну премію «Соль»-2013 отримали такі львівські заклади: «Світ Кави» та «Криївка».

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
«Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
Центральна вулиця – обов’язково Леніна. Або Першотравнева. Або і так, і так – по черзі. Великий ресторан із претензією на розкіш – теж «Першотравневий» або «Москва». Зміна назв на ідеологічно правильні була частиною процесу освоєння міста більшовиками. Все велике, помітне, гарне мало прямо чи опосередковано асоціюватись із символами, які були важливі для партії. Та чи можна втиснути ідеологію в систему громадського харчування? Як зробити ресторани частиною політики русифікації та лояльності до всього радянського (а заодно і російського)? Про те, як радянська гастрокультура прийшла у Львів і що «совєти» зробили з великими ресторанами – розповідають історики Роман Генега та Ігор Лильо. А про те, як працювалось у топових радянських ресторанах – кельнер Андрій Димидюк.
Фото із сайту prolviv.com

08 січня 2024, 20:23

Такі привабливі «буржуазні пережитки»: якими були перші радянські ресторани Львова Кандидат історичних наук Роман Генега досліджує радянський повоєнний Львів, зокрема тодішню систему громадського харчування. І розповідь про заклади починає з того, що під час другого приходу більшовиків у Львові повністю змінилося населення: єврейську громаду було знищено, поляків добровільно-примусово виселили, частина українців також мігрувала.Цифри такі: станом на 1950 рік у Львові мешкало 380 000 людей, з них тільки 80 000 місцевих...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"