5 вересня у Станіславчику на Львівщині відзначили 400-річчя містечка, повернувши до життя одну з найстаріших дерев’яних пам’яток Станіславчицького Малого Полісся - дзвіницю біля церкви Архистратига Михаїла 1799 року.

Місцеві майстри відновлювали її під наглядом фахівців та фактично з нуля опанували втрачене ремесло виготовлення гонту. Роботи проводили під наставництвом архітектора-реставратора Сергія Піньковського.

Під час реставрації дуже уважно ставилися до деталей: використовували дерев’яні тиблі, а замість сучасних гайок виготовили спеціальні, квадратні, як це було колись.

Дзвіницю відновлювали коштом благодійників з України та з-за кордону.

Під час реставрації знайшли сім дерев’яних гонтин 1877 року. Бродівська мисткиня Оля Коваль намалювала на них ікони Архістратига Михаїла. По одній гонтині отримали троє майстрів, які відновлювали дзвіницю. Ще три подарували найбільшим благодійникам, а одну розіграли на аукціоні, де збирали кошти вже на відновлення церкви.

Також під час реставрації, на підлозі дзвіниці, серед мотлоху - з величезними тріщинами знайшли дзвін "Димитрій", вилитий у 1932 році коштом парафіян. Він був виготовлений спеціально для цієї дзвіниці, про що свідчить напис на ньому. Його вдалося відновити та повернути на своє місце.

Ватра пам’яті

У межах святкування 400-річчя Станіславчика на березі Стиру запалили Ватру пам’яті полеглих односельчан. Захід відбувся біля місця, де в містечку традиційно проводили водосвяття.

Музичну частину вечора забезпечив тернопільський гурт "ФаМажор", який виконав народні пісні, композиції Володимира Івасюка та сучасні українські пісні. Сцену для виступу облаштували з причепа до вантажівки - як робили колись.

Для організаторів це свято стало не стільки завершенням роботи, скільки одним із її етапів.

Тепер активісти беруться за значно масштабніший проєкт – порятунок та реставрацію дерев’яного храму Архистратига Михаїла 1799 року.