Завтра, 15 вересня, у Львові відзначать 100-річчя від дня народження української поетеси, правозахисниці, громадської діячки та дисидентки Ірини Сеник. Про це повідомили у пресслужбі Львівської обласної військової адміністрації.
Зокрема, о 14:00 год в актовій залі Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (м. Львів, просп. Свободи, 15) відбудеться спеціальне погашення марки з нагоди 100-річчя від її дня народження та представлення виставки книг про Ірину Сеник, її авторських видань та вишитих мініатюр. Також, запланували круглий стіл, присвячений життю, творчості та громадській діяльності Ірини Сеник.
Нагадаємо, за рішенням Львівської облради, 2026 рік проголошено Роком Ірини Сеняк, масштабні меморіальні та культурні події триватимуть упродовж усього сезону, а центральні заходи пройдуть уже у червні.
Довідка
Сеник Ірина Михайлівна – членкиня Організації українських націоналістів, членкиня Української гельсінської групи, політична ув’язнена радянських концтаборів, поетеса, медсестра, громадська діячка, засновниця Товариства української мови та Української гельсінської спілки в Бориславі, голова Бориславського відділення Союзу українок, членкиня Ліги українських жінок.
Народилася 8 червня 1926-го року у Львові. У 1939-му Ірина Сеник вступила в юнацтво Організації українських націоналістів, а у 1941-му стала членкинею організації. Була зв’язковою Крайового проводу під псевдо "Леся". У 1945-му НКВД відправили Ірину Сеник в тюрму на Лонцького, а за рік засудили на 10 років позбавлення волі. 10 років ув’язнення вона відбувала в Іркутській тюрмі, а згодом 13 років заслання у Кемеровській області СРСР.
Ірина Сеник повернулася в Україну у 1968-му, але у 1973-му за політичні переконання була знову засуджена на 6 років позбавлення волі. Ув’язнення відбувала в виправно-трудовій колонії суворого режиму в Мордовії. Згодом, відбула ще 5 років заслання в Казахстані. Загалом Ірина Сеник провела 34 роки життя в тюрмах, концтаборах і засланнях. У 1979-му увійшла до Української гельсінської групи. Знову повернулася в Україну у 1983-му році. Як "особливо небезпечна рецидивістка" могла проживати не ближче 101 кілометра від Львова, тому оселилася у м. Борислав на Львівщині.
Померла 25 жовтня 2009-го року, похована на Личаківському кладовищі у Львові.
З нагоди 100-річчя від дня народження 10 лютого 2026-го Львівська обласна рада рішенням № 727 проголосила 2026 рік Роком Ірини Сеник.
