Цьогоріч у Музеї народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького мала б відбутися виставка «Великдень на Бойківщині». То ж музей опублікував колекцію бойківського одягу онлайн.

Зібрана колекція одягу з Бойківщини, кажуть в музеї, є достатньо укомплектованою, із наявними компонентами повного народного строю, починаючи від його основи (сорочки) і завершуючи додатками (торбами, прикрасами). Більшість експонатів походять із Турківського, Сколівського, Старосамбірського, Долинського, Рожнятівського, Дрогобицького, Великоберезнянського, Міжгірського районів.

Авторство виготовлення цих речей здебільшого не встановлено. Жінка-бойкині не тільки шили та вишивали сорочку, а й виготовляли для неї тканину з волокон льону чи конопель. Сорочки, пошиті з домотканого лляного полотна називали «опліча», а з фабричних полотен – власне «сорочка». Шиті вони вручну в основному «уставковим по основі» кроєм.

Цікаво, що у для чоловічих сорочок характерним є такий самий спосіб сполучення пілок домотканого полотна.

Декорування, яке простежуємо на всіх предметах строю, – один із найдавніших виразників творчості народу. Воно дивує і скрученим двобарвним шнуром по зрізах лейбиків, і простим рядком («єдностеблицею») в сорочках «на рамки», і складним орнаментальним мотивом на уставках пізніших сорочок, на бісерних прикрасах, які «засиляні» дрібними кольоровими кораликами на «силянках», «драбинках», «висьорках».

Фондова група «Одяг та тканина» у Музеї дуже популярна. Домоткані полотна, хитрі взори на сорочках, дивні назви аксесуарів, елементи гардеробу, які давно уже вийшли з ужитку, – усе це неабияк цікавить і науковців, і сучасних модників.

Виставку підготувала Люба Сварник

Фото Музею народної архітектури і побуту у Львові