Продажі товарів через інтернет стали зручною та вигідною альтернативою звичайним магазинам. Проте разом із популярністю онлайн-торгівлі зростає і кількість аферистів, які вигадують нові схеми для ошукання покупців та продавців. У поліції Львівської області розповіли про поширену схему з "псевдопокупцями" та дали поради, як захистити свої заощадження.
Нещодавно мешканець Львівщини потрапив у пастку шахраїв, намагаючись продати свій уживаний смартфон на одній із популярних платформ оголошень. Чоловік придбав новий гаджет, а старий виставив на продаж. Невдовзі з ним зв’язався потенційний "покупець", який запропонував одразу перерахувати кошти на картку, аби уникнути комісії за накладений платіж при доставці поштою.
Згодом продавцю зателефонувала інша особа, яка представилася працівником банку. Невідомий заявив, що для зарахування коштів "від юридичної особи" потрібно уточнити платіжні дані. Ввівши чоловіка в оману, зловмисник вивідав конфіденційну інформацію, після чого з картки потерпілого списали всі заощадження.
Як пояснюють у кіберполіції, у цій схемі аферисти зазвичай працюють у парі:
"Покупець" запитує реквізити картки та узгоджує час нібито здійснення переказу.
"Працівник банку" (його напарник) телефонує в цей самий момент і переконує, що для успішного зарахування грошей потрібно виконати певну дію — наприклад, "активувати платіжну картку" або підтвердити операцію.
У такий спосіб шахраї намагаються вивідати конфіденційні реквізити та інші дані про ваш рахунок.
Як не стати жертвою аферистів: поради кіберполіції
Не повідомляйте стороннім особам інформацію про картку або дані, що можуть бути використані для підтвердження платежів. Для отримання переказу покупцю достатньо знати лише 16-значний номер вашої картки.
Не виконуйте жодних операцій з "верифікації" чи "активації" картки. Жодних додаткових дій у застосунку чи банкоматі для зарахування коштів робити не потрібно.
Перевіряйте інформацію. У разі виникнення сумнівів — телефонуйте до банку за номером, вказаним на звороті картки, та уточніть дані.
Пам'ятайте:
Ваша безпека — ваші секрети. Не розголошуйте особисті дані!
Служба безпеки банку ніколи не запитує паролів, PIN-кодів та СМС-кодів!
Телефонний "покупець", який квапить з оплатою — можливо, шахрай!
Ніколи не активуйте фейкові платежі та не переходьте за сумнівними посиланнями.
Шахраї часто працюють у парі — будьте напоготові!
Безпека збереження коштів та користування рахунками починається саме з вашої обачності.
Читайте також: Шукали "легкі" заробітки, а працювали на рф: у Львові викрили схему з Starlink
Нагадаємо, за даними Кіберполіції України, серед найпопулярніших схем онлайн-шахрайства залишаються продаж неіснуючих товарів через фейкові інтернет-магазини з вимогою передоплати, а також використання фішингових посилань, що імітують офіційні платіжні сервіси та сайти доставки для викрадення реквізитів банківських карток. Окрім цього, аферисти часто вдаються до псевдопослуг із виплати грошової допомоги та телефонного виманювання персональних даних від імені працівників банків чи правоохоронних органів.
